Вулиця Лепкого (Львів)

Невелика вулиця Богдана Лепкого була прокладена у 1885 році і названа Браєрівською, бо пролягала через Браєрівку, яка належала родині Браєрів. Йозеф Браєр прибув із Сілезії у 1826 року до Львова, де згодом став впливовою людиною: банкіром, землевласником, засновником транспортного підприємства. 1853 року Браєр був обраний президентом Львівської торгово-промислової палати та був її представником у Галицькому сеймі та австрійському парламенті — Райхсраті у 1860-х роках. Його син Еміль власне розпарцелював та забудовував вулицю Браєрівську на своїх родинних землях. Поховані члени цієї родини на 10-му полі Личаківського цвинтаря у гробівці Браєрів, Тренклів, Вайглів, оздобленому знаменитою скульптурною композицією роботи Антона Шімзера.

Хоча й Браєр був німцем з походження, у Львові він став ревним захисником польських інтересів. Очевидно, це не викликало захоплення німецької окупаційної влади, тому у 1941—1944 роках вулиця називалася Мальцґассе. У липні 1944 року повернена довоєнна назва і вже 1950 року вулиця Браєрівська була перейменована вулицю Галана, на честь письменника-комуніста Ярослава Галана, а 1991 року її назвали на пошану українського письменника та літературознавця Богдана Лепкого[3].

В архітектурному ансамблі вулиці Богдана Лепкого переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[2]:

• Найстарішою будівлею на вулиці був палацик Браєрів збудований у середині XIX століття на місці, де зараз стоїть наріжний будинок під № 20. На старих планах та фотографіях Львова видно, що він оточений парком. Будинок розібрали. У 1897—1898 роках на його місці за проєктом архітекторів Тадеуша Вацлава Мюнніха та Станіслава Хлонєвського спорудили триповерхову кам'яницю для нового власника — лікаря Владислава Татарчука (на фасаді збереглася монограма власника —«WT»). Кам'яницю споруджено у стилі так званого «мальовничого» історизму — (піттореск). На фоні вохристої цегляної кладки третього поверху виділяється наріжний еркер з балконом, увінчаний невеличкою вежею з альтанкою та цибулеподібною банею зі шпилем. Над брамою можна побачити голівку янгола з крилами[5].

• Кам'яниці при вул. Лепкого № 6-12 були збудовані у 1883—1887 роках у стилі історизму за проєктом архітекторів Яна Шульца та Еразма Герматніка на замовлення Еміля Браєра. Спарений будинок під № 10—12 з двома брамами та бічними ризалітами оздоблений скульптурами, барельєфами і маскаронами авторства Леонарда Марконі. У будинку під № 12 мешкав і працював гінеколог та акушер Теодор Блотніцький[6].

• У сусідній кам'яниці № 8 теж мешкали аристократи, зокрема граф Август Лось, поміщиця Марія Мохнацька, потім у будинку перебував заклад страхової медицини — Каса хворих Королівського столичного міста Львова з поліклінікою. Нині тут розташовані 1-ше дитяче поліклінічне відділення 3-ї міської клінічної лікарні, санепідемстанція Залізничного району, Львівський обласний клінічний наркологічний диспансер та Галицький медичний центр безпеки дорожнього руху.

• Будинок під № 6 прикрашений вишуканим декором на античні роботи Леонарда Марконі. Відновлена брама будинку прикрашена літерою «Д». Це символ стоматологічної клініки «Дарія», яка розташовувалась на подвір'ї.

• Навпроти, при Браєрівській, 7 мешкав доктор філософії і професор гімназії Альберт Ціппер, який також був головою «Товариства для колонізації Палестини і Сирії».

• Будинок під № 14 споруджений в стилі історизму у 1890-х роках, прикрашають над вікнами третього поверху два погруддя в античному стилі — лікаря Гіппократа та римського цісаря і філософа Марка Аврелія.

• У наріжному будинку під № 16 містився заклад страхування робітників від нещасних випадків. У 1950-х роках тут перебував Залізничний райком КПРС, а нині більшість приміщень будинку займає Личаківський районнийсуд м. Львова.

У постсецесійній кам'яниці під № 4, що збудована у 1911 році провів дитинство та молодість найвідоміший у світі письменник львівського походження Станіслав Лем — син лікаря-ларинголога, автор фантастичних романів та книги спогадів про рідне місто «Високий Замок»[7]. 12 вересня 2021 року відбулося урочисте відкриття меморіальної таблиці Станіславу Лему на фасаді будинку, де мешкала родина Лемів[8].

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 89. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 35, 39, 100, 112. — ISBN 966-603-115-9.

• Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Лепкого Б.. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 21 грудня 2020.