Вулиця Литовська (Львів)
Ву́лиця Ли́товська — вулиця в Сихівському районі Львова, місцевості Новий Львів. Сполучає вулицю Мишуги з вулицею Панаса Мирного, а з вулицею Тиверською утворює перехрестя.
| Вулиця Литовська Львів | |
|---|---|
 Вілла (вул. Литовська, 15) Вілла (вул. Литовська, 15) | |
| Місцевість | Новий Львів |
| Район | Сихівський |
| Назва на честь | Литовської республіки |
| Колишні назви | |
| Литевська, Літауерґассе | |
| польського періоду (польською) | Litewska |
| радянського періоду (українською) | Литовська |
| радянського періоду (російською) | Литовская |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 432 м |
| Координати початку | 49°49′05″ пн. ш. 24°02′08″ сх. д. |
| Координати кінця | 49°48′53″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. |
| Поштові індекси | 79034[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Поштові відділення | ВПЗ № 34 (вул. Тернопільська, 9)[1] |
| Забудова | двоповерховий польський конструктивізм 1930-х, три-чотири-п’ятиповерховий радянський конструктивізм 1960-х та нова приватна забудова кінця ХХ — початку ХХІ століття |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Історія
На початку 1930-х років територія околиць маєтку Красучин біля парку «Залізна Вода» привернула увагу уряду Львова завдяки мальовничому розташуванню, здоровому клімату та відповідним гігієнічним вимогам. Ініціатором забудови цієї дільниці був видатний інженер-архітектор Тадеуш Врубель, який розробив шість типових проектів для поселення «Новий Львів», будівництво якого він обстоював. 1933 року магістрат виділив територію площею близько 8 гектарів, розбивши її на 115 ділянок для фінансово доступної приватної забудови. Ця територія розташована в межах вулиць: Поморської (нині вул. Мишуги), Власна Стріха (нині вул. Панаса Мирного), Литовської, Мазовецької (вул. Запорізька), Шльонської (нині вул. Кибальчича); Цешинської і Торунської (нині — вул. Тернопільська та Кашубської (нині вул. Тиверська). Прокладання та забудова вулиці Литовської розпочалися на початку 1938 року[2].
Назва
Вулиця Литовська дістала свою назву ще 1933 року, на честь Литовської Республіки. Протягом свого існування змінювалося лише написання назви вулиці, так, під час німецької окупації — вулиця Літауерґассе (1943). Сучасна назва від липня 1944 року — вулиця Литовська[3].
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці присутні двоповерхові будинки 1930-х років, збудовані в стилі польського конструктивізму, радянський конструктивізм представлений три-, чотири-, п'ятиповерховими будинками 1960-х років, а також присутня приватна забудова кінця ХХ — початку ХХІ століття[4].
Будинок № 1
Будинок № 3
Будинок № 4
Будинок № 5
Будинок № 6
Будинок № 7
Будинок № 9
Будинок № 11
Будинок № 14
Будинок № 16
Будинок № 17
Будинок № 19
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: Львів-34. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 6 лютого 2019.
- Проект «Урбаністичні образи»: Вулиця Литовська. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 10 березня 2019.
- Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 35.
- 1243 вулиці Львова, 2009, с. 281.
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 281. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 35,111. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання
- Проект «Вулиці Львова»: вулиця Литовська. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 лютого 2019.