Вулиця Тернопільська (Львів)

У 1946 році перших дві ділянки вулиці були об'єднані в одну і нову вулицю названо на честь міста Тернополя — вулицею Тернопільською, до якої у 1993 році прилучено колишню вулицю Новотка. Назви вулиць-попередниць змінювались неодноразово, переважно у зв'язку зі змінами політичних режимів.

Ділянка від вул. Стуса до перехрестя з сучасними вулицями Олександра Мишуги та Героїв Крут

• 1936–1943 — Торуньска, на честь польського міста Торунь;
• 1943–1944 — Торнерґассе;
• 1944–1946 — Торуньська.

Ділянка від перехрестя з сучасними вулицями Олександра Мишуги та Героїв Крут й до кінця вулиці Тернопільської

• 1933–1943 — Цешиньска, на честь польського міста Цешин;
• 1943–1944 — Тешенерґассе;
• 1944–1946 — Цешинська.

Неіснуюча ділянка між сучасними вулицями Тернопільською та Литвиненка

• 1929–1943 — Познаньска, на честь польського міста Познань;
• 1943–1944 — Позенерґассе;
• 1944–1963 — Познанська;
• 1963–1993 — Новотка, на честь діяча польського робітничого та комуністичного руху, першого секретаря Польської робітничої партії у 1942 році — Марцеля Новотки.

Архітектори Фердинанд Касслер та Александер Остен запланували у 1910 році створити на Новому Львові дільницю вілл. Вони створили план міста-саду у вигляді прямокутника з великою круглою площею-сонцем у центрі, від якого розходилися шість вулиць-променів. На них планувалось споруджувати вілли та дво- і триповерхові будинки, оточені садами. До початку першої світової війни встигли спорудити лише кілька будиночків в межах сучасних вулиць Тернопільської (зокрема № 15) та Героїв Крут (№ 6, 6-А). До розбудови цієї частини Львова як житлового кварталу повернулись лише у 1930-х роках, коли між вулицями Цешинською (нині — частина вул. Тернопільської) та Святої Софії (нині — Ярославенка) під керівництвом архітектора Тадеуша Врубеля розбудовано дільницю вілл у стилі функціоналізму. Більшість з них споруджено за типовими проектами.

Переважна більшість будинків на вулиці внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення м. Львова[2]:

• № 1-А. Один з перших (чи не найперший) кооперативних будинків у Львові, збудований житловим кооперативом Львівської спілки художників на початку 1960-х років. Відповідно до специфічних потреб мешканців будинку замість горищ тут були облаштовані творчі майстерні, оскільки горищної площі виявилося замало, майстерні отримали лише обрані митці[3]. В будинку мешкали:

• № 2-А. В цьому будинку за радянських часів містився інформаційно-обчислювальний центр «Укроргсистемотехніка», згодом дільничий пункт міліції. Нині тут міститься КП ЛОР «Львівський обласний навчальний центр підготовки та підвищення кваліфікації робітників та інженерно-технічних працівників і спеціалістів для виконання робіт з підвищеною небезпекою». Також тут діє приватна автошкола «Easy drive».

• № 3. П'ятиповерховий житловий будинок 1960-х років. У квартирі № 29 до 2013 року мешкав український художник декоративно-ужиткового мистецтва, представник львівської мистецької школи, Заслужений художник України Мінько Олег Терентійович[32].

• № 6. За радянських часів містився студентський гуртожиток № 2 Львівського технікуму залізничного транспорту.

• № 8. Тут розташований студентський гуртожиток № 2 Львівського торговельно-економічного університету.

• № 8-В. Одноповерхова прибудова до гуртожитку Львівського торговельно-економічного університету, де за радянських часів працювала їдальня цього вишу, пізніше кафе «Старе село». Нині приміщення їдальні знесено, а на його місці триває будівництво ЖК «LakePark» (забудовник — БІК «СБ-Груп») — житлового 32-квартирного односекційного будинку класу «комфорт» з комерційними приміщеннями. Здача новобудови в експлуатацію планується на другий квартал 2019 року.[33]

• № 9. Тут розташовується бібліотека-філія № 23 ЦБС для дорослих м. Львова.[34], відділення поштового зв'язку № 34 та магазин «Продукти». У 2017 році в приміщенні першого поверху даного житлового будинку, облаштували нову, вісімнадцяту за ліком, амбулаторію сімейної медицини у Львові, яка обслуговуватиме понад 12 тисяч мешканців Нового Львова.[35]

• № 10. За радянських часів містився Обчислювальний центр Міністерства будматеріалів УРСР, нині — єдиний майновий комплекс ДП "Львівський державний науково-дослідний і проектний інститут «ЛьвівбудНДІпроект».

• № 12. У цьому будинку міститься ДНЗ № 169 «Любисток» компенсуючого типу, санаторний, за проектом розрахований на 140 місць.[36]

• № 13-А. Біля цього будинку 26 листопада 2016 році відбулося відкриття відновленого спортивного майданчика для міні-футболу.[37]

• № 14. Двоповерхова вілла із підвалом та горищем, споруджена у 1934—1935 роках за типовим проектом № 3 архітектора Тадеуша Врубеля, який адаптував інженер-архітектор Максиміліан Кочур для Анни та Францішека Жихлінських. Будівля цегляна, тинькована, складається з трьох різновисоких об’ємів, накритих дахами з мінімальним кутом ухилу, покритих бляхою, що створювало ілюзію застосування плоских покрівель[38]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2820[2]. В квартирі № 3 цього будинку мешкав український графік Черкасов Володимир Ілліч[39].

• № 14-А. Житловий чотириповерховий будинок класу «Люкс», зданий в експлуатацію 2006 року. Будівельні роботи виконало ДП «Інтегралбуд» у 2005—2006 роках.

• № 15. Вілла побудови початку ХХ століття (пам'ятка архітектури місцевого значення № 2821)[2], з часів, коли архітектори Фердинанд Касслер та Александер Остен на місці цегельного заводу задумали створити квартал міста-саду з двох- та триповерхових будинків, оточених садами. На фасаді вілли зберіглося скульптурне зображення герба — варіант родинного гербу Андрейовських. По війні у колишній віллі розмістили спершу військкомат, згодом ЖЕК «Новий Львів», котрий після реформування ЖЕКів у 2010-х роках став частиною ЛКП «Житловик-С». В будівлі залишилося одне єдине житлове приміщення — квартира № 5. 27 квітня 2017 року ЛМР приймає Ухвалу № 1897 «Про надання в оренду ЛКП „Житловик-С“ нежитлових приміщень на вул. Тернопільській, 15», а 2018 року у квартири № 5 з'явився новий власник.[40]

У 2010-х роках вулиця Тернопільська була однією з ділянок міста, де проводиться забудова. На місці саду, що належав колишнім власникам вілли на вул. Тернопільській, 15, будівельною компанією «Інтеграл-Буд» у 2011 році збудований 80-квартирний житловий будинок (Тернопільська, 15-Б), поряд раніше збудований триповерховий житловий будинок (вул. Тернопільська, 15-А).

• № 16. Вілла початку ХХ століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2822[2].

• № 18. Вілла початку ХХ століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2823[2].

• № 19. Вілла початку ХХ століття. Нині тут міститься державна установа «Львівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України»[41]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2824[2].

• № 20. Вілла початку ХХ століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2825[2].

• № 21. Нині тут триває спорудження житлового комплексу з декількох багатоповерхових будинків компанією «Новий Львів».

Між будинками № 22 та № 24, у 1933 році, за проектом архітектора Вітольда Мінкевича була споруджена водонапірна вежа. Спорудженню передували кілька ескізних проектів. Через значне падіння цін на цеглу обрано варіант із нетинькованими фасадами з червоної цегли. Застосовано залізобетонні елементи. Зовні вежі мають форму дванадцятигранників із пілонами на кутах. Обладнані оглядовими майданчиками. Статичні обчислення зробив відомий львівський інженер Адам Курило[42]. При будівництві вежі передбачено відвідування її публікою з метою огляду околиць — всередині влаштовані зручні залізні сходи, на верхній платформі зроблена балюстрада[43]. До 2014 року вежа використовувалася, як офісний центр. Нині на оглядовому майданчику водонапірної вежі знаходиться GSM-обладнання оператора мобільного зв'язку Vodafone Україна.

• № 24. Вілла початку ХХ століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 1672[2].

• № 24-А. Виставкові зали офісних меблів фірми «Сігма» та меблів для дому компанії «Вишукані меблі»[44].

• № 26. Вілла початку ХХ століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2826[2].

• № 28. Вілла початку ХХ століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2827[2].

• № 32. Вілла початку ХХ століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2828.[2] На першому поверсі цього двоповерхового будинку у 1988—2003 роках мешкав викладач філософії Українського католицького університету, доцент кафедри історії й історії культури філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Станіслав Шендрик, який 3 жовтня 2003 року вчинив акт самоспалення на знак протесту проти незаконного продажу на аукціоні земельної ділянки з садом, за цією адресою, якою тривалий час користувалася його родина[45].

• № 34. Вілла початку ХХ століття. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 2829[2].

• № 36. Колишній гуртожиток ВО «Полярон».

• № 38. За радянських часів тут містилося видавництво газети «Слава Родины», нині — Державне підприємство «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України „Армія України“»[46]. Також у цій будівлі також міститься сервісний центр з ремонту побутової техніки «Еко-Сервіс Лева».

На вул. Тернопільській, 42, станом на лютий 2019 року триває будівництво ЖК «Персенківка», а на Тернопільській, 21 — також будується сучасний житловий комплекс.

Дотепер біля будинку № 1 по вул. Тернопільській існує невеликий ставок, неодноразово увічнений на полотнах львівських митців. Парк «Залізна Вода» — його територія ще з 1830-х років використовувалась львів'янами для відпочинку, однак сам парк було закладено у 1905 році, він розташований між вулицями Стуса, Мишуги, Тернопільською та Ярославенка.

• Вулиці Львова
• Новий Львів
• Персенківка

• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 280. — ISBN 978-966-2154-24-5.
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 62, 87, 89, 93, 95,101, 117, 122. — ISBN 966-603-115-9.
• Українські радянські художники. Довідник / Укл. Р. О. Даскалова, З. В. Кучеренко, В. Ф. Мальцева, З. К. Стрелова, Л. І. Турунова та ін.; І. І. Верба (відпов. редактор); Є. У. Нарубіна, Н. М. Чорна (редактори). — Київ : Мистецтво, 1972. — 564 с.

• Проект «Вулиці Львова»: вулиця Тернопільська
• Комунальні підприємства та служби м. Львів
• В нетрі львівського функціоналізму. Дільниця «На залізній воді», або де жили львівські архітектори
• Нетуристичний Львів: львівська горгулья, дім із химерою та місто-сад
• Жилая колония Собственная Крыша на Новом Львове (рос.)