Вулиця Остапа Вишні (Полтава)

Вулиця Остапа Вишні — вулиця у місті Полтаві. Пролягає від перехрестя з вулицями Європейською та Патріарха Мстислава до перехрестя з вулицею Пушкарівською, а також утворює перехрестя з вулицями Раїси Кириченко та Сінною.

Вулиця Остапа Вишні
Полтава
Вулиця Остапа Вишні
Вулиця Остапа Вишні
Район Шевченківський
Назва на честь письменника Остапа Вишні
Колишні назви
Старокладовищенська
Загальні відомості
Протяжність 710 м.
Поштові індекси 36039[1]
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова садибна, багатоповерхова, промислова
Підприємства ВО «Лтава», хлібозавод № 2
Парки парк імені І. П. Котляревського
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Прилучається вулиця В'ячеслава Чорновола.

Історія та забудова

Ріг вулиць Європейської і Остапа Вишні

Виникла й почала забудовуватись у середині ХІХ століття. Спершу мала назву вулиця Старокладовищенська. Сучасна назва — на честь українського письменника-сатирика та гумориста Остапа Вишні.

На початку парної сторони — приватна садибна житлова забудова. Далі за перехрестям з вулицями Раїси Кириченко та Сінною, з парної сторони розташовано — дві п'ятиповерхівки радянського періоду, а з непарної — комплекс будівель колишнього військового містечка, так званих «Червоних казарм», споруджений ще у 1876—1893 роках спеціально для військових частин армії Російської імперії. У військовий комплекс входили казарми для солдат, навчальні приміщення, домова церква, порохові склади. Назву «Червоні казарми» він отримав через червоний колір цегли, з якої споруджено ці будівлі[2]. У 2011 році військові передали колишнє військове містечко у комунальну власність місту. Попередньо там планували «спальний квартал». У 2013 році влада планувала передати колишні військові об'єкти УПЦ МП під православну школу[3]. У березні 2016 року, у міськраді вперше заговорили про передачу нерухомості у державну власність — Національній гвардії України[4]. Під  5 розташований полтавський хлібозавод № 2[5].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.