Вулиця Партизанська (Опішня)

Вулиця Партизанська — одна з вулиць селища Опішня.

Партизанська
Опішня
Початок Партизанської вулиці,
вигляд з вулиці Заливчого
Вдалині — будинок Кричевського-Лебіщака
Початок Партизанської вулиці,
вигляд з вулиці Заливчого
Вдалині — будинок Кричевського-Лебіщака
Загальні відомості
Протяжність 3.1 км
Координати початку 49°57′37″ пн. ш. 34°36′39″ сх. д.
Координати кінця 49°59′10″ пн. ш. 34°36′51″ сх. д.
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Архітектурні пам'ятки Будинок Кричевського-Лебіщака
Навчальні заклади Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні»
Заклади культури Музей мистецької родини Кричевських, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті
На карті населеного пункту
Мапа

Розміщення

Вулиця Партизанська починається від вулиці Заливчого на відстані близько 580 метрів від центральної площі і йде у північному напрямку до межі населеного пункту, переходячи в дорогу до Глинського. В кінці селища вулиця розмежовує Опішню (права, парна сторона) та Малі Будища (ліва, непарна сторона). Протяжність вулиці близько 3100 метрів.

Відомі будівлі
№ 2Будинок Кричевського-Лебіщака — гончарний навчально-показовий пункт, побудований 1916 року за проектом архітектора Василя Кричевського та технолога-кераміста Юрія Лебіщака; нині — музей мистецької родини Кричевських. На фасаді будівлі розміщено «Стіну гончарної слави» — меморіальні дошки видатним діячам культури, чия діяльність пов'язана з Опішнею.
№ 21Державна спеціалізована художня школа-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» імені Василя Кричевського.
№ 102Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному,
Інститут керамології — відділення Інституту народознавства НАН України.
№ 150,
№ 152		Цех № 2 заводу «Художній керамік», приватне підприємство «Гончарний круг»

Перейменування

Згідно з висновком Українського інституту національної пам'яті вулиця Партизанська була названа на честь червоних партизан, які встановлювали в цих місцях радянську владу, і підлягала перейменуванню в процесі декомунізації. Оскільки місцева влада не затвердила нову назву у встановлений термін[1], 20 травня 2016 року розпорядженням голови обласної держадміністрації вулиці було дано назву «вулиця Василя Кричевського». Однак після цього селищна рада своїм рішенням повернула вулиці назву «Партизанська»[2], що є незаконним з точки зору облдержадміністрації[1].

З грудня 2016 року справу розглядав Полтавський окружний адміністративний суд[3] і 23 березня 2017 року прийняв рішення залишити вулиці назву «Партизанська»[4]. Харківський апеляційний адміністративний суд 23 травня 2017 року залишив це рішення в силі[5]. Вищий адміністративний суд України 19 червня 2017 відмовив у відкритті касаційного провадження[6].

Галерея
  • Початок вулиці
  • Будинок Кричевського-Лебіщака
    вул. Партизанська, 2
  • Колегіум мистецтв
    вул. Партизанська, 21
  • Вигляд від Колегіуму в бік росту номерів будинків
  • Національний музей-заповідник українського гончарства
    вул. Партизанська, 102

Примітки
  1. Перейменування вулиці Василя Кричевського на Партизанську в Опішні — незаконне / Прес-служба Полтавської ОДА // Полтавщина : інтернет-видання. — 2016. — 16 червня. — Дата звернення: 01.01.2017.
  2. В Опішні нова назва вулиці проіснувала 13 днів / Людмила Стельмах (Кучеренко) // Майдан : сайт. — 2016. — 26 червня. — Дата звернення: 01.01.2017.
  3. Опішнянська селищна рада оскаржує в судах декомунізацію двох вулиць / Станіслав Цись // Полтава 365 : сайт. — 2016. — 22 грудня. — Дата звернення: 01.01.2017.
  4. Полтавський окружний адміністративний суд. Постанова у справі № 816/2196/16 // Єдиний державний реєстр судових рішень. — 2017. — 10 квітня. — Дата звернення: 07.04.2018.
  5. Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду. Ухвала у справі № 816/2196/16 від 23 травня 2017 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. — 2017. — 31 травня. — Дата звернення: 07.04.2018.
  6. Вищий адміністративний суд України. Ухвала К/800/20145/17 від 19 червня 2017 р. // Єдиний державний реєстр судових рішень. — 2017. — 30 червня. — Дата звернення: 07.04.2018.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.