Вулиця Фізулі (Баку)
Вулиця Фізулі (азерб. Füzuli küçəsi) — вулиця в столиці Азербайджану — місті Баку, що простягається з південного заходу на північний схід. Є однією з центральних вулиць міста. Носить ім'я відомого поета XVI століття Мухаммеда Фізулі. Зі сходу до вулиці прилягає проспект Азадлиг і площа Джафара Джаббарли, з заходу — площа Фізулі, а з півдня — нещодавно прокладений Зимовий бульвар.
Вулиця Фізулі | |
---|---|
Населений пункт | Баку |
Протяжність | 1350 ± 1 м |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | ↑3764541 ·R (Баку) |
Мапа | |
Вулиця Фізулі у Вікісховищі |
Історія вулиці
Вулиця з'явилася в XIX столітті і називалася Балаханською вулицею (Балаханською дорогою). В середині XIX століття, коли Баку було ще повітовим містом, Балаханська вулиця була північною межею східної частини форштадту Баку В цей період вона ще тільки намічалася. Порівняно зі Сураханською вулицею, яка перетинала форштадт у напрямку з заходу на схід, роль Балаханської вулиці була виражена в плануванні слабо[1].
Поява в другій половині XIX століття промислового району — Чорного міста, а потім залізничної станції сприяла розвитку нових, більш жвавих районів у східній частині міста. До них відносилася мережа вулиць у широтному напрямку, однією з яких була і Балаханська вулиця. До кінця XIX століття район поблизу Балаханської вулиці Канні-тепе з роздрібною торгівлею, кустарними і ремісничими рядами і під впливом вокзалу та залізничної станції, швидко розвивався в північному напрямку[1].
До початку XX століття Балаханська вулиця, що мала довжину 1350 м, була майже суцільно забудована одноповерховими лавками. Виняток становили кілька триповерхових будинків і велика будівля чоловічої гімназії, побудована за проєктом цивільного інженера Костянтина Борисоглібського в 1911—1913 роках. Як магістраль Балаханська вулиця не являла великої цінності. Ширина вулиці коливалася і місцями доходила до декількох метрів[1].
У радянські роки вулицю, що була однією з головних магістралей міста, було перейменовано на честь одного з 26 бакинських комісарів Меєра Басіна[2]. У 20-х роках по цій вулиці почали прокладати трамвайну колію[3].
2001 року, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів Азербайджанської Республіки про історичні і культурні пам'ятки, будівлю колишньої чоловічої гімназії (нині — будинок Центральної клінічної лікарні № 4) було оголошено «пам'яткою історії і культури національного значення», і ще 13 будівель розташованих на вулиці — місцевого значення: це будівлі № 27 (побудований 1905 року), 33 (1894 року), 39 (1908 року), 58 (1908 року), 59 (1898 року), 63, 71 (1980 року), 75 (1899 року), 77 (1901 року), 79 (1905 року) і 81 (1910 року)[4].
Реконструкція і будівництво «Зимового бульвару»
2009 року президент Азербайджану Ільхам Алієв дав розпорядження побудувати парковий комплекс, що охоплює територію від Палацу імені Гейдара Алієва до площі Фізулі. У лютому 2010 року на вулиці Фізулі почали зносити старі будинки[5]. Зокрема знесено історичний архітектурний триповерховий будинок, що виходить фасадом на площу Фізулі[6], а також фасад архітектурного житлового будинку, під номером 58, спорудженого на початку XX століття[7].
Мешканцям будинків, що зносилися пропонували компенсацію 1500 манат за квадратний метр[8][9]. Незгодні ж із розміром виплат люди противилися знесенню будинків, що призводило до протестів[7] та сутичок між мешканцями і робітниками. До 2012 року багато старих будівель на вулиці Фізулі було вже знесено[10].
На початку 2013 року через розширення вулиці будинок під номером 39, що належав колись відомому бакинському нафтопромисловцеві Іса-беку Гаджинському, було вирішено зберегти як цінну історичну та архітектурну пам'ятку і пересунути на 10 метрів[11]. Перенесенням будівлі займалася нідерландська компанія Bresser Eurasia. Таким чином, 27 квітня 2013 року процес перенесення будинку, маса якого 18 тисяч тонн, було завершено[12]. Це була перша пересунута будівля в Азербайджані і найважча в світі[13].
10 травня 2013 року відбулося відкриття «Зимового бульвару», побудованого між вулицями Фізулі і Мірзаги Алієва в Баку. У церемонії відкриття взяли участь президент країни Ільхам Алієв, його дружина Мехрібан Алієва і члени їх сім'ї. «Зимовий бульвар», що охоплює 7 га території, довжиною 1 км і шириною 150 м, став найбільшим парком у межах міста Баку[14].
Будівлі на вулиці
Червоним виділено втрачені споруди
Будівля[15] | Фотографія | Архітектор | Рік проєктування | Рік побудови | Адреса | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|
Корпус Михайлівської лікарні (пізніше Пологового будинку № 1 імені Мешаді Азізбекова) | Файл:Дом на улице Физули 31.jpg | Зівер бек Ахмедбеков | 1912 | 1912-1913 | 31 | Знесено на початку 2010-х під час реконструкції вулиці |
Чоловіча гімназія (нині — будинок Центральної клінічної лікарні № 4) | Костянтин Борисоглібський | 1910 | 1911-1913 | 61 | ||
Одноповерхова крамниця | Мешаді Мірза Кафар Ізмайлов | 1886 | 1886 | |||
Одноповерхова крамниця | Мешаді Мірза Кафар Ізмайлов | 1889 | 1891 | |||
Двоповерховий житловий будинок | Мешаді Мірза Кафар Ізмайлов | 1890 | 1891 | кут Балаханської і Каспійської вулиць | ||
Одноповерхова крамниця | Мешаді Мірза Кафар Ізмайлов | 1890 | 1891 | |||
Двоповерховий житловий будинок | Мешаді Мірза Кафар Ізмайлов | 1891 | 1892 | кут Красноводської і Балаханської вулиць | ||
Триповерховий житловий будинок | Файл:Дом на улице Физули 33.jpg | Іван Едель | 1892 | 1894 | 33 | Знесено на початку 2010-х під час реконструкції вулиці |
Двоповерховий житловий будинок | Фердинанд Лемкуль | 1887 | 1889 | |||
Двоповерховий житловий будинок | Йосип Плошко | 1899 | 1900 | 75 | ||
Триповерховий житловий будинок | Файл:Дом на улице Физули 27.jpg | 1905 | 27 | Знесено на початку 2010-х під час реконструкції вулиці | ||
Житловий будинок (також колишня бібліотека імені Азізбекова) | 1908 | 39 | Будинок належав Іса-беку Гаджинському. Був переміщений на 10 метрів 2013 року під час реконструкції вулиці | |||
Житловий будинок | 45 | Знесено на початку 2010-х під час реконструкції вулиці | ||||
Житловий будинок | 52 | Знесено на початку 2010-х під час реконструкції вулиці | ||||
Житловий будинок | Файл:Дом на улице Физули 58.jpg | 1908 | 58 | Знесено на початку 2010-х під час реконструкції вулиці | ||
Житловий будинок | Файл:Дом на улице Физули 59.jpg | 1898 | 59 | Знесено на початку 2010-х під час реконструкції вулиці | ||
Житловий будинок | 63 | |||||
Будівля будівельного банку | 1980 | 71 | ||||
Житловий будинок | 1901 | 77 | ||||
Житловий будинок | 1905 | 79 | ||||
Житловий будинок | 1910 | 81 |
Примітки
- Фатуллаев Ш. Градостроительство Баку XIX—начала XX веков / Под ред. проф. В. И. Пилявского. — Ленинград : Стройиздат, 1978. — 215 с.
- П. А. Азизбекова. Их именами названы улицы города Баку. — Б. : Издательство Академии наук Азербайджанской ССР, 1962. — С. 67. — 378 с.
- Новиков А. Л. Новая «Сабучинка». — Алый стяг над Закавказьем: Воспоминания ветеранов партии. — Б. : Азербайджанское государственное издательство, 1980. — С. 129. — 321 с.
- Azərbaycan Respublikası ərazisində dövlət mühafizəsinə götürülmüş daşınmaz tarix və mədəniyyət abidələrinin əhəmiyyət dərəcələrinə görə bölgüsünün təsdiq edilməsi haqqında Azərbaycan Respublikası Nazirlər Kabinetinin Qərarı (Распоряжение Кабинета Министров Азербайджанской Республики об исторических и культурных памятниках) (азерб.)
- В Баку начался снос домов на улице Физули
- В Баку на улице Физули начали снос домов[недоступне посилання з Апрель 2020]
- В Баку на улице Физули возобновился снос жилого дома
- Власти активизировали снос домов по улице Физули
- Жители намеченных под снос домов по улице Физули продолжают протесты
- Лачугам бедняков не место около Зимнего бульвара[недоступне посилання з Октябрь 2019]
- Впервые. В Баку переносят здание // triumfy.ru. — 2015. — 7.
- Лейсан Л. Вернутся ли жители дома № 39 на улице Физули в свои квартиры? // gapp.az. — 2013. — 9.
- Ибрагимова Г. Впервые в Азербайджане передвинут здание // anspress.com. — 2013. — 4. Архівовано з джерела 29 вересня 2015.
- Ильхам Алиев принял участие в открытии «Зимнего бульвара»
- Фатуллаев Ш. Приложение I // Градостроительство Баку XIX—начала XX веков / Под ред. проф. В. И. Пилявского. — Ленинград : Стройиздат, 1978. — 215 с.