Бакинські комісари

Баки́нські коміса́ри — 26 керівних комуністичних революційних діячів м. Баку й Азербайджану: С. Шаумян, І. Фіолетов, П. Джапарідзе, М. Азізбеков, Я. Зевін, І. Малигін, А. Амірян, Мір-Гасан Везіров, Г. Корганов, Г. Петров, С. Осепян, М. Басін, Ф. Солнцев, А. Констандян, А. Борян, І. Метакса, І. Ніколайшвілі, Б. Авакян, А. Богданов, С. Богданов, В. Полухін, Е. Берг, М. Коганов, І. Габишев, І. Мішне, Т. Аміров.

Ця стаття є частиною серії статей про
Комунізм
Теорія і практика Комуністичне суспільство Комуна (громадська) Комуна (модель урядування) Антикапіталізм Братство народів Від кожного за його здібностями, кожному за його потребами Диктатура пролетаріату Експропріація Економіка дарування Класова боротьба Колективізація Робітниче самоврядування Робітничий рух Світова революція Планова економіка Наймане рабство Безкласове суспільство Бездержавне суспільство
Аспекти Історія комунізму Комуністична революція Комуністична партія Символи комуністичного руху
Варіанти Домарксистський (Утопійний соціалізм) Анархічний Марксизм Лібертарний Ленінізм Військовий Національний Світовий Релігійний Християнський Комуністичні ідеології Первісний
Інтернаціонали Союз комуністів I II III IV
Особи Томас Мор Томмазо Кампанелла Гракх Бабеф Роберт Оуен Вільгельм Вейтлінг Карл Маркс Фрідріх Енгельс Елізе Реклю Петро Кропоткін Ерріко Малатеста Роза Люксембург Клара Цеткін Володимир Ленін Олександр Беркман Емма Голдман Сакко і Ванцетті Лев Троцький Нестор Махно Олександра Коллонтай Антоніо Ґрамші Йосип Сталін Буенавентура Дурруті Антон Паннекук Хо Ші Мін Мао Цзедун Йосип Броз Тіто Альбер Камю Герберт Маркузе Жан-Поль Сартр Енвер Ходжа Симона де Бовуар Ернесто Че Гевара П'єр Паоло Пазоліні Кім Ір Сен Корнеліус Касторіадіс Гі Дебор Мюррей Букчин Нельсон Мандела Фідель Кастро Субкоманданте Маркос
Пов'язане Анархізм Соціальний Антикомунізм Відчуження (марксизм) Комунітаризм Ліві Старі Нові Соціалізм Революційний Лібертарний Демократичний Соціал-демократія Критична теорія
Портал:Комунізм

Діяльність Бакинських комісарів зв'язана з боротьбою більшовиків Азербайджану за встановлення радянської влади. Коли 25 квітня 1918 року був створений перший державний орган радянської влади Азербайджану — Бакинський Раднарком, головою його став С. Г. Шаумян, комісаром внутрішніх справ — П. А. Джапарідзе, головою Ради народного господарства — І. Т. Фіолетов, губернським комісаром — М. А. Азізбеков, комісаром праці — Я. Д. Зевін. Бакинські комісари відіграли визначну роль у боротьбі більшовиків Азербайджану за здійснення націоналізації нафтової промисловості, конфіскації бекських і ханських земель, за створення частин Червоної Армії і т. д. Бакинські комісари були керівниками боротьби проти "буржуазних" партій дашнаків і мусаватистів. Після захоплення влади в Баку есерами та меншовиками (31 липня 1918) Бакинські комісари були ув'язнені, проте у вересні 1918 їм вдалося звільнитися. На пароплаві «Туркмен» вони хотіли виїхати до Астрахані, але командування судна доставило їх у Красноводський порт, де знаходилися англійські війська. Англійське військове командування посадило Бакинських комісарів за грати "за спробу втечі без здачі звіту про витрачання народних грошей, вивезення військового майна і зраду". Бакинським комісарам було пред'явлено звинувачення в здачі Баку азербайджанським військам, і вони були засуджені до смертної кари. Вночі 20 вересня 1918 Бакинські комісари були вивезені з Красноводська і в глухих пісках між станціями Ахча-Куйма і Перевал вбиті.