Вусачик-несправжньогаурот чудовий
Вуса́чик-неспра́вжньогаурот чудо́вий[1] (Pseudogaurotina excellens) — вид жуків з родини вусачів.
? Вусачик-несправжньогаурот чудовий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Pseudogaurotina excellens Brancs, 1874 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Поширення
P. excellens — належить до групи гірських центральноєвропейських видів у складі європейського зоогеографічного комплексу, ендемік центральноєвропейських гірських масивів, зокрема Карпат. Дуже рідкісний вид, який потребує особливого охоронного статусу. У регіоні ареал охоплює всю територію Карпат.
Екологія
Імаго не відвідує квітів. Личинка заселяє мертві корені та прикореневу частину листяних чагарників, таких як: жимолость блакитна (Lonicera cerulea L.) й жимолость опушена (Lonicera xylosteum L.), та, можливо, культивовані жимолость татарську (Lonicera tatarica L.) та жимолость козолисту (Lonicera caprifolia L.).
Морфологія
Імаго
Розміри тіла 10-18 мм. Загальне забарвлення тіла чорне. Надкрила сині, темно-сині або фіолетові з металічним блиском. Надкрила в дуже грубій скульптурі. Вусики тонкі заходять за половину надкрил. Передньоспинка зі слабким бічним горбиком та глибокими перетяжками при основі та на вершині, і покрита дрібними стоячими волосками. Виріст передньогрудей, між тазиками, на кінці заокруглений.
Личинка
Тіло личинки плоске, голова поперечна. Наличник поперечний, верхня губа широко заокруглена, з густими щетинками. Мандибули чорні, довгі, на вершині косо зрізані. Пронотум зморшкуватий, з країв не обмежений. Ноги довгі, з коричнюватими кігтиками. Рухові мозолі черевця в дрібних гранулах, які утворюють з дорзальної сторони 4 поперечних ряди, а з вентральної — 2. 9-й терґіт черевця озброєний склеротизованим зубцем. Довжина тіла 18 мм.
Життєвий цикл
Життєвий цикл триває два роки.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
Посилання
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11203/
- http://www.cerambyx.uochb.cz/evodclad.htm
- http://www.faunaeur.org/full_results.php?id=115040
- О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ.: — Львів. 2012. с. 55