Лептурини
Лептури́ни (Lepturinae Latreille, 1802) — підродина з родини жуків-вусачів, що налічує близько 2,5 тис. видів. Лептурини здебільшого розповсюджені у північній півкулі — найбільша кількість видів представлена у Євразії, дещо менше у Північній Америці, Африці та Океанії. Австралія та Південна Америка є бідними у відношенні підродини Лептурини.
? Лептурини | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
5–7 триб понад 150 родів | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Морфологія
Імаго
Голова спрямована донизу під гострим кутом, відносно осі тіла, який ніколи не досягає 90°. Позаду скронь дуже добре виражена широка шиєподібна перетяжка, а скроні сильно виступають за очима. Лоб видовжений, по обидві сторони якого, між очима, кріпляться вусики. Очі виїмчасті, ниркоподібні, дуже рідко округлі. Верхні щелепи, на внутрішній поверхні, мають зачаткову війчасту перетинку. Останній членик нижньощелепних щупалець на верхівці затуплений або косо зрізаний. Тазики передніх кінцівок завжди конічні і різко відступають над диском передньогрудей. Западини передніх тазиків відкриті.
Личинка
Тіло личинки сплющене у дорзо-вентральному напрямку, витягнуте, м'ясисте, білого забарвлення.
Голова широка — поперечна, заокруглена збоків, не втягнена у передньогруди. Сконево-тім'яні частки з'єднані між собою на дорзальній стороні в одній точці, або за допомогою дуже короткого шва. Потилицевий отвір суцільний і не розділений навпіл, як у прионін. На передньому краї лобу відсутні зазубрені кілі чи вирости. Вусики дуже короткі — 2-3 членикові. З кожної сторони голови наявні по одному простому (нефасетковому) основному вічку, у примітивних родів можуть бути наявні також і кілька пар додаткових. Гіпостом видовжений, ґула має вигляд довгої вузької білої смужки. Наличник широкий і голий. Верхня губа велика, поперечно-овальної форми.
Передньогруди зі спинної сторони вкриті суцільним щитом — протерґумом, з яскравою помаранчевою смужкою та виїмками на передньому його краї. Терґіти середньо- та задньогрудей розділені між собою Х-подібним швом і вкриті мікроскопічними шипиками.
Ноги розвинуті добре, їх кігтик склеротизований з характерною щетинкою.
Черевце 9-и членикове з черевними ґранульованими мозолями на 1-7 члениках. На мозолях виділяється 2 поздовжні і поперечні боріздки. Епіплеври випуклі з плевральним горбиком. Дихальця овальні, мають кілька крайових камер всередині. У більшості видів на 9-у членику черевця наявні або шип, або гачечки, які допомагають личинці рухатись у, вигризених нею, ходах у зворотному напрямку.
Триби та роди
Lepturinae включають наступні роди:[1]
Триба Desmocerini:
Триба Encyclopini:
Триба Rhagiini (including Oxymirini, Rhamnusiini):
Триба Xylosteini:
|
Триба Lepturini:
|
|
- Centrodera (Rhagiini or Xylosteini?)
- Cortodera (Lepturini or Rhagiini?)
- Grammoptera (Lepturini or Rhagiini?)
- Houzhenzia
- Sachalinobia (Rhagiini or distinct tribe Sachalinobiini?)
- Teledapus (distinct tribe Teledapini?)
Фотогалерея
Див. також
Примітки
- Bezark, Larry G. A Photographic Catalog of the Cerambycidae of the World Архівовано 27 серпня 2013 у Wayback Machine.. Retrieved on 22 May 2012. Wikispecies, version of 11 July 2010.
Література
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.