Віа Мілітаріс

Віа Мілітаріс (лат. Via Militaris) (також відома під назвою Via Diagonalis) — римська дорога, збудована за часів імператора Нерона[1].

Via Militaris на карті античної Греції

Віа Мілітаріс починалась в Сінгідунумі (сьогодні Белград), проходила узбережжям Дунаю через Вімінаціум (зараз Пожаревац), Наіссус(зараз Ніш), Сердика (зараз Софія), Філіппополь (зараз Пловдив), Адріанополь (зараз Едірне) і закінчувалась в Константинополі. В Адріанополі від неї відгалужувалась Віа Егнатія.

Довжина дороги від Сінгідунума до Константинополя становила 924 кілометри.

В часи середньовіччя дорога зберегла своє значення в зв'язках між Сходом та Заходом. Зокрема, вона використовувалась хрестоносцями під час хрестових походів. Після завоювання Константинополя в 1453 році Віа Мілітаріс використовувалась турками у військових цілях, зокрема в їх походах на Австрію.

У травні 2010 року під час будівництва Пан-європейського транспортного коридору X (англ. Pan-European Corridor X) в Сербії поблизу Димитровграда були знайдені залишки дороги, які добре збереглись. Восьмиметрова широка дорога була побудована з великих кам'яних блоків і мала дві смуги.

Примітки
  1. Stephen Mitchell, « The administration of Roman Asia from 133 BE to AD 250». p. 18

Література
  • Stephen Mitchell: The administration of Roman Asia from 133 BE to AD 250 in Lokale Autonomie und römische Ordnungsmacht in den kaiserzeitlichen Provinzen vom 1. Bis 3. Jahrhundert (Oldenbourg Wissenschaftsverlag 1999, ISBN 3-486-56385-8, S. 18) (restricted online version (Google Books))
  • Fred Singleton, Frederick Bernard Singleton: A Short History of the Yugoslav Peoples. Cambridge University Press 1985,ISBN 0-521-27485-0, S. 12
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.