Вімінаціум

Віміна́ціум (лат. Viminacium або Viminatium)' — давньоримський військовий табір, місто і столиця римської провінції Мезія, руїни якого знаходяться на сході сучасної Сербії, у районі сучасного міста Костолац, за 12 км від міста Пожаревац.

Вімінаціум
44°43′58″ пн. ш. 21°13′50″ сх. д.
Країна	Сербія
Розташування	Сербія
Тип	місце розкопок
Вімінаціум Вімінаціум (Сербія)
Медіафайли у Вікісховищі

Історія Сербії

Доісторична Сербія Старчево Винча Антична Сербія Сербія у Римській імперії Середньовічна Сербія Біла хорватія Білі серби Рашка Дукля/Зета Захумл'є Травунія Сербська імперія Моравська Сербія Земля Бранковича Битва на Косовому полі Сербська деспотовина Османська/Габсбурзька Сербія Перша Габсбурзька Сербія Друга Габсбурзька Сербія Сербська революція Перше сербське повстання Друге сербське повстання Новітній час Сербське князівство Сербське королівство Сербський фронт Королівство Югославія Сербія (1941–1944) Ужицька Республіка | СР Сербія Сучасність ФР Сербія Сербія

Місто засноване у I столітті н. е. і за оцінками налічувало близько 40 000 жителів, що робить його одним з найбільших міст відповідної епохи. Місто знаходилося на римській дорозі Віа Мілітаріс (лат. Via Militaris). В ньому функціонував свій монетний двір, що виготовляв монети виключно для потреб міста.

Вімінаціум був спустошений племенами гунів у V столітті, але був заново відбудований імператором Юстиніаном. Після захоплепння міста племенами слов'ян у VI столітті Віміна́ціум був зруйнований остаточно.

Місце археологічних розкопок займає 450 га й налічує зруйновані храми, вулиці, площі, амфітеатр, палаци, іподром і римські лазні[1]. Перші розкопки у Вімінаціумі провів у 1882 р. Михайло Валтрович, який очолював тоді першу у Сербії кафедру археології.