Вівсяна кормова одиниця
Вівсяна кормова одиниця — загальна енергетична поживність конкретного корму, еквівалентом якому є 1 кг вівсяного зерна. Це одиниця поживності кормів, яку було прийнято ще в колишньому СРСР — поживність 1 кг вівса середньої якості, при згодовуванні якого понад підтримуючий корм в організмі дорослого вола синтезується 150 г жиру, що відповідає 5920 кДж (1414 ккал) чистої енергії.[1][2] За цим способом оцінки поживність будь-якого корму прирівнюється за продуктивною дією жировідкладення до 1 кг вівса.[2]
У тваринництві вівсяна кормова одиниця та обмінна енергія прийняті за основу системи нормування і оцінки поживності кормів.
Історія
У 1810 р. для оцінки поживності кормів з метою нормування годівлі тварин було запропоновано сінні еквіваленти, а на початку XX ст. — крохмальні еквіваленти.[1]
У Данії,[1] Швеції[1] та Норвегії[1] користуються скандинавською кормовою одиницею встановленою для тварин різних видів для отримання від них різноманітної продукції, що за поживністю дорівнює 1 кг зерна ячменю та в основу якої покладено продуктивну енергію.[3]
Радянська кормова одиниця (вівсяна кормова одиниця) розроблена в 1922—1923 Комісією зоотехнічної вченої ради Наркомзему РРФСР під керівництвом Є. А. Богданова.[4] Як одиниця поживності кормів в СРСР, за пропозицією 1922 року Е.А.Богданова,[5] була прийнята кормова одиниця, що відповідає поживності 1кг сухого вівсяного зерна середньої якості і названа «радянською кормовою одиницею».[1][6]
Радянська кормова одиниця є похідним крохмального еквівалента.[1] В її основі лежить крохмальна одиниця, запропонована німецьким вченим О. Кельнером, який зрівняв всі корми з поживною цінністю чистого крохмалю.[7] 1 кг вівсяного зерна дорівнює за поживною цінностю 0,6 кг крохмалю.[7][1]
Енергетична поживність кормів виражалась у вівсяних кормових одиницях до 1985 року.[8]
Суть вівсяної кормової одиниці
Під загальною поживністю корму (раціону) розуміють сумарно корисну дію поживних речовин, що міститься в кормі, на продуктивність тварин. Загальна поживність — це енергетична поживність корму. Її виражають в одиницях обмінної енергії (енергія, яка фізіологічно використана організмом тварин). За одиницю оцінки загальної поживності кормів прийнята вівсяна кормова одиниця, в основі якої лежить метод обліку матеріальних змін у тілі тварини, про які роблять висновок за балансом речовин та енергії в організмі. Суть вівсяної кормової одиниці — це зміни в тілі тварин під впливом годівлі їх, роблячи висновок за відкладанням або розпадом білків і жиру, які визначають за балансом азоту і вуглецю.
Частина енергії одержаної з корму не засвоюється організмом, а виділяється з неперетравленими залишками корму. Втрати у жуйних цієї енергії приблизно дорівнюють 40%.
На практиці користуються готовими таблицями, де вказано, скільки кг того чи іншого корму дорівнюють за поживністю 1 кг вівса, або 1 вівсяній кормовій одиниці.[7]
При відгодівлі тварин поживну якість кормів оцінюють за кількістю кормових одиниць у кілограмі, центнері, тонні корму.[1]
Недоліки
Класична система вівсяних кормових одиниць вважається застарілою в секторі тваринництва, оскільки вона недооцінює енергетичну цінність корму по шляху перетворення її в молоці. Для цього, в наш час відмовилися на користь інших, ефективніших, таких як чистий метод енергії (нетто-енергія), прийнятий в основному в Північній Америці, або французької кормової одиниці, прийнятої в Європі. В Україні, країнах СНД, Польщі, Румунії, болгарії та ін. прийнята система оцінки кормів за показниками вівсяних кормових одиниць.[3]
Перерахунок кормів у кормові одиниці
Перерахунок фізичної маси кормів у кормові одиниці в сільськогосподарських підприємствах здійснюється за коефіцієнтами, що визначаються лабораторними дослідженнями кормів, які проводяться на місцях агрохімічною службою, і тільки при їх відсутності — за «Довідником поживності кормів», що застосовується для кожної природно-кліматичної зони України за видами кормів. Перерахунок фізичної ваги кормів у кормові одиниці в домогосподарствах здійснюється за нормативними оцінками їх кормової якості.
Середня поживність кормів (у кормових одиницях)
Види кормів | Вміст кормових одиниць в 1 кг кормів, кг |
---|---|
Рослини: | |
бобово-різнотравно-злакова трава | 0,24 |
злакового пасовища | 0,26 |
злаково-різнотравного пасовища | 0,27 |
злаково-різнотравного лука | 0,24 |
штучного пасовища | 0,20 |
пасовища конюшини | 0,17 |
конюшино-тимофійчаного пасовища | 0,24 |
лукового пасовища | 0,24 |
м'ятликового пасовища | 0,32 |
лісового пасовища | 0,19 |
лукостепового пасовища | 0,26 |
осокового лука | 0,20 |
зелена маса штучного пасовища | 0,23 |
зелена маса злаково-різнотравного лука | 0,29 |
зелена маса лукового пасовища | 0,19 |
зелена маса осокової рослинності | 0,19 |
зелена маса пирійного степу | 0,30 |
зелена маса природного сінокосу | 0,18 |
зелена маса суходільного лука | 0,23 |
зелена маса заливного лука | 0,25 |
пасовищна лугова у долинах рік | 0,21 |
пасовищна з грястицею | 0,21 |
заплавного лука | 0,21 |
грястиця збірна | 0,23 |
житняк | 0,23 |
кострець безвісний | 0,25 |
кукурудза: цвітіння | 0,15 |
кукурудза:молочної стиглості | 0,18 |
кукурудза:молочно-воскової стиглості | 0,21 |
кукурудза:воскової стиглості | 0,27 |
кукурудза:качани: молочної стиглості | 0,23 |
кукурудза:молочно-воскової стиглості | 0,36 |
кукурудза:воскової стиглості | 0,58 |
овес | 0,18 |
вівсяниця лучна | 0,22 |
зелена маса вівсяниці лучної | 0,22 |
зелена маса суданки | 0,20 |
просо кормове | 0,23 |
пирій | 0,26 |
пшениця озима | 0,20 |
райграс | 0,15 |
жито озиме | 0,19 |
сорго | 0,20 |
суданка | 0,20 |
тимофіївка | 0,25 |
ячмінь | 0,18 |
вика | 0,17 |
горох | 0,17 |
конюшина | 0,20 |
конюшина червона: бутонізація | 0,18 |
конюшина червона:цвітіння | 0,15 |
зелена маса конюшини | 0,19 |
люпин | 0,19 |
люцерна | 0,22 |
люцерна: бутонізація | 0,18 |
люцерна: цвітіння | 0,21 |
зелена маса люцерни | 0,20 |
лядвенець | 0,26 |
соя | 0,21 |
суріпиця | 0,08 |
редька олійна | 0,13 |
чина | 0,21 |
сочевиця | 0,20 |
гичка картоплі | 0,12 |
топінамбур | 0,20 |
ріпак | 0,12 |
гичка капусти кормової | 0,14 |
гичка моркви | 0,17 |
листя капусти | 0,13 |
гичка буряка кормового | 0,10 |
гичка буряка напівцукрового | 0,12 |
гичка буряка цукрового | 0,16 |
сіно бобово-різнотравне | 0,45 |
сіно злаково-різнотравне | 0,46 |
сіно лука культурного | 0,52 |
сіно лугове злакове | 0,50 |
сіно житнє | 0,50 |
сіно злакове | 0,46 |
сіно кострицеве | 0,47 |
сіно просяне | 0,55 |
сіно пирію повзучого | 0,50 |
сіно райграсу | 0,47 |
сіно суданки | 0,57 |
сіно тимофійчате | 0,48 |
сіно викове | 0,46 |
сіно горохове | 0,49 |
сіно конюшини | 0,52 |
сіно люцерни | 0,44 |
сіно люцерни степової | 0,46 |
сіно соєве | 0,50 |
сіно еспарцетове | 0,50 |
соломка бобова | 0,20 |
соломка викова | 0,22 |
соломка вико-вівсяна | 0,28 |
соломка горохова | 0,30 |
соломка горохово-вівсяна | 0,30 |
соломка гречана | 0,29 |
соломка конюшини | 0,17 |
соломка вівса | 0,31 |
соломка просяна | 0,40 |
соломка пшениці ярої | 0,22 |
соломка ячмінна | 0,34 |
силос різнотравний | 0,15 |
силос гороховий | 0,23 |
силос конюшини | 0,20 |
силос люцерни | 0,19 |
силос кукурудзи | 0,20 |
силос соняшника | 0,18 |
силос вико-вівсяний | 0,23 |
силос горохово-виковий | 0,21 |
силос із сирої картоплі | 0,20 |
сінаж конюшини | 0,34 |
сінаж люцерни | 0,35 |
сінаж вико-вівсяний | 0,32 |
сінаж різнотравний | 0,29 |
сінаж горохово-вівсяний | 0,46 |
коренеплоди картоплі | 0,30 |
картопля варена | 0,36 |
коренеплоди топінамбура | 0,29 |
коренеплоди буряка кормового | 0,12 |
коренеплоди буряка напівцукрового | 0,17 |
коренеплоди буряка цукрового | 0,24 |
коренеплоди моркви | 0,14 |
зерно бобів кормових | 1,10 |
зерно гороху | 1,18 |
зерно сої | 1,45 |
кукурудза біла | 1,33 |
кукурудза жовта | 1,33 |
кукурудза з качанами | 1,11 |
кормові боби | 1,29 |
гречка | 1,89 |
гарбузи | 0,10 |
кабачки | 0,07 |
кавуни кормові | 0,09 |
пшоно (корм для курчат) | 1,19 |
овес | 1,00 |
просо | 0,98 |
пшениця тверда | 1,27 |
пшениця м'яка | 1,28 |
рис | 1,33 |
сорго | 1,19 |
ячмінь | 1,15 |
Жмих: лляний | 1,27 |
соняшника | 1,08 |
ріпаку | 1,17 |
сої | 1,35 |
Висівки: пшеничні | 0,75 |
житні | 0,71 |
рисові | 0,68 |
Шрот: лляний | 1,07 |
Шрот: соняшниковий | 1,03 |
Шрот: ріпаковий | 1,00 |
Шрот: соєвий | 1,21 |
Шрот: кукурудзяний | 1,17 |
Кормові відходи та продукти переробки сільськогосподарської сировини | |
борошняний пил пшеничний | 0,46 |
борошняний пил житній | 0,68 |
зметки млинові | 0,80 |
горохове борошно, кормове | 1,16 |
борошно кормових бобів | 1,10 |
кукурудзяне борошно, кормове | 1,33 |
вівсяне борошно сіяне | 1,17 |
пшеничне борошно, кормове | 1,12 |
житнє борошно, кормове | 1,17 |
рисове борошно, кормове | 1,08 |
соєве борошно, кормове | 1,36 |
дріжджі сушені | 1,17 |
пивна дробина свіжа | 0,23 |
пивна дробина сушена | 0,80 |
дріжджі кормові | 1,09 |
солодина (відходи дріжджового виробництва) | 0,20 |
патока кормова (меляса) | 0,77 |
патока крохмальна | 1,00 |
маїсовий корм сухий (відходи бродильного виробництва) | 1,26 |
залишки їдалень, кухонь (суміш) | 0,27 |
виноградні вижимки | 0,04 |
трав'яне борошно штучного сушіння із сіяних і природних трав | 0,68 |
штучно збезводнені зелені корми з інших видів сировини | 0,50 - 0,60 |
хвойне борошно | 0,40 |
Корми тваринного походження | |
молоко коров'яче цільне (3,7% жирн.) | 0,35 |
молозиво | 0,51 |
зняте молоко (обрат) | 0,13 |
сироватка молочна свіжа | 0,13 |
кров'яне борошно | 1,06 |
м'ясокісткове борошно | 0,89 |
м'ясне борошно | 1,06 |
рибне борошно стандартне | 0,83 |
мед | 0,98 |
Примітки
- Пешук Л.В. Основи тваринництва і ветеринарно-санітарна експертиза м'яса та м'ясних продуктів. Підручник. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 400с. ISBN 978-611-01-0219-3 (с.: 134)
- Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник / О.Т. Бусенко, В.Д. Столюк, О.Й. Могильний та ін.; За ред. О.Т. Бусенка. — К.: Вища освіта, 2005. — 496 с.: іл. ISBN 966-8081-34-Х
- Шевченко Ю.А. Особливості енергетичної та економічної оцінки кормів Архівовано 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.. // Інституційний репозитарій Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана», 2011
- Сельскохозяйственный словарь-справочник. — Москва - Ленинград: Государстенное издательство колхозной и совхозной литературы «Сельхозгиз». Главный редактор: А. И. Гайстер. 1934
- Сельскохозяйственный энциклопедический словарь / Редкол.: Месяц В.К. (гл. ред.) и др. - М.: Сов. энциклопедия, 1989.-656с. (с.:239)
- Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 4 Растения и животные / Гл.редакция: Д.Д. Благой, В.А. Варсанофьева, Б.А. Воронцов-Вельяминов, П.А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: В.Ф. Натали, П.А. Генкель, Ф.Д. Сказкин;, зам. Гл.редактора: П.А. Мичурин. - Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1960, С: 591 (С.: 202)
- Попов И. С. Кормление сельскохозяйственных животных, 9 изд., М., 1957.
- Фаритов Т.А. Корма и кормовые добавки для животных: Учебное пособие. - СПб.: Издательство "Лань", 2010. - 304 с.:ил.- (Учебники для вузов. Специальная литература). ISBN 978-5-8114-1026-2 (с.: 38)
- Державний комітет статистики України. Наказ Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення розрахунків витрат кормів худобі та птиці у господарствах усіх категорій. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 7 жовтня 2011.