Вівсянка довгохвоста
Вівсянка довгохвоста[2] (Donacospiza albifrons) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Довгохвоста вівсянка (Donacospiza).
? Вівсянка довгохвоста | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Donacospiza albifrons (Vieillot, 1817) | ||||||||||||||||||
Ареал поширення виду | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Sylvia albifrons | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Таксономія
Довгохвоста вівсянка була науково описана у 1817 році французьким орнітологом Луї Жан П'єром В'єйо під назвою Sylvia albifrons[4][5]. В своєму описі В'єйо опирався на більш ранній опис птаха, який був складений іспанським натуралістом Феліксом де Азара у 1805 році на основі зразка, що походив з Парагваю. Фелікс де Азара називав цього птаха Cola Aguda del Vientre de Canela[6][7].
У 1851 році німецький орнітолог Жан Луї Кабаніс перевів довгохвосту вівсянку до монотипового роду Donacospiza[8]. Довгохвосту вівсянку довгий час відносили до роди вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень її, разом з низкою інших видів, було переведено до родини саякових (Thraupidae)[9].
Опис
Довжина птаха становить 18 см. Верхня частина тіла коричнева, над очима білі "брови", під очима білі плями у формі півмісяця. Щоки темно-сірі, спина поцяткована темними смугами, плечі сизуваті. Нижня частина тіла рівномірно охриста. Хвіст відносно довгий, тонкий. Самички більш поцятковані смужками, ніж самці. Дзьоб чорнуватий, лапи темно-рожеві, очі темно-карі.
Поширення і екологія
Довгохвості вівсянки мешкають на південному сході і півдні Бразилії (на південь від Еспіріту-Санту і Мінас-Жерайсу), в Парагваї, Уругваї та на сході Аргентини (на південь до Буенос-Айреса). Ізольована популяція мешкає в центральній Болівії (Бені). Довгохвості вівсянки живуть на луках, зокрема на заплавник, на пасовищах, в очеретяних і чагарникових заростях поблизу води. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря.
Поведінка
Довгохвості вівсянки зустрічаються поодинці або парами. Живляться переважно насінням, а також комахами. Сезон розмноження триває з вересня по березень. Гніздо чашоподібне, розміщується поблизу землі, зроблене з сухої трави. В кладці 3 білих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Вони мають розмір 19×14 мм. Яйця відкладаються впродовж кілької днів, інкубаційний період триває 13 днів. І самички, і самці доглядаються за пташенятами. Вони покидають гніздо через 12 днів після вилуплення. Довгохвості вісянки іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.
Примітки
- BirdLife International (2016). Donacospiza albifrons.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 лютого 2022.
- Vieillot, Louis Jean Pierre (1817). Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc. (French) 11. Paris: Deterville. с. 276.
- Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 113.
- Azara, Félix de (1805). Apuntamientos para la historia natural de los páxaros del Paragüay y Rio de la Plata (Spanish) 2. Madrid: Imprenta de la Hija de Ibarra. с. 263, No. CCXXXIV.
- Lopes, Leonardo Esteves (2017). Morphological variation of the Long-tailed Reed Finch Donacospiza albifrons (Vieillot, 1817) (Aves: Thraupidae). Zootaxa 4329 (3): 201–218. PMID 29242473. doi:10.11646/zootaxa.4329.3.1.
- Cabanis, Jean (1850–1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German, Latin) 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 136.
- Van Remsen & Burns, K., noviembre de 2011. «Transferir géneros de Emberizidae para Thraupidae» Propuesta (512) al South American Classification Committee. En inglés.