Вівсянка довгохвоста

Вівсянка довгохвоста[2] (Donacospiza albifrons) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Довгохвоста вівсянка (Donacospiza).

?
Вівсянка довгохвоста

Довгохвоста вівсянка (Канелонес, Уругвай)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Підродина: Poospizinae
Рід: Довгохвоста вівсянка (Donacospiza)
Cabanis, 1851
Вид: Вівсянка довгохвоста
Біноміальна назва
Donacospiza albifrons
(Vieillot, 1817)

Ареал поширення виду
Синоніми
Sylvia albifrons
Посилання
Вікісховище: Donacospiza albifrons
Віківиди: Donacospiza albifrons
EOL: 1050323
ITIS: 559809
МСОП: 22723144
NCBI: 555244

Таксономія

Довгохвоста вівсянка була науково описана у 1817 році французьким орнітологом Луї Жан П'єром В'єйо під назвою Sylvia albifrons[4][5]. В своєму описі В'єйо опирався на більш ранній опис птаха, який був складений іспанським натуралістом Феліксом де Азара у 1805 році на основі зразка, що походив з Парагваю. Фелікс де Азара називав цього птаха Cola Aguda del Vientre de Canela[6][7].

У 1851 році німецький орнітолог Жан Луї Кабаніс перевів довгохвосту вівсянку до монотипового роду Donacospiza[8]. Довгохвосту вівсянку довгий час відносили до роди вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень її, разом з низкою інших видів, було переведено до родини саякових (Thraupidae)[9].

Опис

Довжина птаха становить 18 см. Верхня частина тіла коричнева, над очима білі "брови", під очима білі плями у формі півмісяця. Щоки темно-сірі, спина поцяткована темними смугами, плечі сизуваті. Нижня частина тіла рівномірно охриста. Хвіст відносно довгий, тонкий. Самички більш поцятковані смужками, ніж самці. Дзьоб чорнуватий, лапи темно-рожеві, очі темно-карі.

Поширення і екологія

Довгохвості вівсянки мешкають на південному сході і півдні Бразилії (на південь від Еспіріту-Санту і Мінас-Жерайсу), в Парагваї, Уругваї та на сході Аргентини (на південь до Буенос-Айреса). Ізольована популяція мешкає в центральній Болівії (Бені). Довгохвості вівсянки живуть на луках, зокрема на заплавник, на пасовищах, в очеретяних і чагарникових заростях поблизу води. Зустрічаються на висоті до 1300 м над рівнем моря.

Поведінка

Довгохвості вівсянки зустрічаються поодинці або парами. Живляться переважно насінням, а також комахами. Сезон розмноження триває з вересня по березень. Гніздо чашоподібне, розміщується поблизу землі, зроблене з сухої трави. В кладці 3 білих яйця, поцяткованих коричневими плямками. Вони мають розмір 19×14 мм. Яйця відкладаються впродовж кілької днів, інкубаційний період триває 13 днів. І самички, і самці доглядаються за пташенятами. Вони покидають гніздо через 12 днів після вилуплення. Довгохвості вісянки іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів.

Примітки
  1. BirdLife International (2016). Donacospiza albifrons.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 лютого 2022.
  4. Vieillot, Louis Jean Pierre (1817). Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc. (French) 11. Paris: Deterville. с. 276.
  5. Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-List of Birds of the World 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 113.
  6. Azara, Félix de (1805). Apuntamientos para la historia natural de los páxaros del Paragüay y Rio de la Plata (Spanish) 2. Madrid: Imprenta de la Hija de Ibarra. с. 263, No. CCXXXIV.
  7. Lopes, Leonardo Esteves (2017). Morphological variation of the Long-tailed Reed Finch Donacospiza albifrons (Vieillot, 1817) (Aves: Thraupidae). Zootaxa 4329 (3): 201–218. PMID 29242473. doi:10.11646/zootaxa.4329.3.1.
  8. Cabanis, Jean (1850–1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (German, Latin) 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 136.
  9. Van Remsen & Burns, K., noviembre de 2011. «Transferir géneros de Emberizidae para Thraupidae» Propuesta (512) al South American Classification Committee. En inglés.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.