Вів'єн Редінг

Вів'єн Редінг (люксемб. Viviane Reding; нар. 27 квітня 1951, Еш-сюр-Альзетт, Люксембург) — люксембурзька політична діячка, колишній Єврокомісар з питань юстиції, фундаментальних прав та громадянства. Як професійна журналістка зробила професійну кар'єру в провідній газеті Люксембургу «Luxemburger Wort», ще раніше здобула докторський ступінь з гуманітарних наук в паризькому університеті Сорбонна. З 1986 до 1998 року була Головою Люксембурзької спілки журналістів. 27 листопада 2009 року її кандидатуру висунуто до складу другої Комісії Баррозу і затверджено на посаді заступника Голови та Єврокомісара з питань правосуддя, фундаментальних прав і громадянства. Прийнята в члени Європейської народної партії.[1][2]

Вів'єн Редінг
Viviane Reding
люксемб. Viviane Reding
Вів'єн Редінг
Viviane Reding
Депутат Європейського парламенту від Люксембургу
1 липня 2014 — 1 вересня 2018
Президент Жан-Клод Юнкер
Єврокомісар з питань юстиції, фундаментальних прав та громадянства
9 лютого 2010 — 1 липня 2014
Президент Жозе Баррозу
Попередник Жак Барро (правосуддя, свобода і безпека)
Наступник Йоганнес Ган (в. о.)
Єврокомісар у справах інформаційного суспільства та ЗМІ
22 листопада 2004 — 9 лютого 2010
Президент Жозе Баррозу
Попередник Ян Фігель
Оллі Рен
(підприємництво та інформаційне суспільство)
Наступник Нелі Крус
(цифрові технології)
Єврокомісар з питань освіти і культури

13 вересня 1999 — 21 листопада 2004

спільно з Далею Грибаускайте
Попередник Марселіно Ореха(культура)
Наступник Ян Фігель
(освіта, навчання, культура і багатомовність)
Народилася 27 квітня 1951(1951-04-27) (70 років)
Еш-сюр-Альзетт, Люксембург
Відома як політична діячка, журналістка
Громадянство  Люксембург
Освіта Паризький університет
Політична партія Християнсько-соціальна народна партія
Діти троє
Професія журналістка
Нагороди

медаль Робера Шуманаd (2004)

Q29914421? (2016)

Q110408639? (2016)

Медіафайли у Вікісховищі

Політична діяльність

Розпочала свою політичну кар'єру в 1979 році як депутат парламенту Люксембургу, займаючи такі посади:

  • Голова соціального комітету
  • Член правління Палати депутатів
  • Член парламенту Бенілюксу
  • Член Північноатлантичної Асамблеї (консультативної міжпарламентської організації НАТО), очолюючи групу християнських демократів/консерваторів.

Потім з 1989 по 1999 рік керувала делегацією ЄНП від Люксембургу в Європарламенті та була членом бюро групи.

У Європейському парламенті близько 3 років обіймала посаду голови Комітету з петицій та по 2 роки посаду заступника голови Соціального комітету і заступника голови Комітету з питань громадянських свобод і внутрішніх справ.

З 1981 по 1999 рік була мировим посередником територіальної громади міста Еш, в якому була головою Комітету культури з 1992 по 1999 рік.

У 1995—1999 роках була головою Християнсько-соціальної народної партії.

З 1999 по 2004 р. перебувала на посаді Єврокомісара з питань освіти, культури, молоді, ЗМІ та спорту, а в 2004 році стала Комісаром ЄС з інформаційного суспільства та ЗМІ. На цій посаді вона відрегулювала ціни на роумінг в ЄС у бік їхнього зниження.

Її удостоєно таких нагород та відзнак:

  • 1992 рік: Георгіївський Хрест від владиКаталонії
  • 2001 рік: Золота медаль Європейського фонду заслуг
  • 2004 р.: Почесний доктор католицького університету Фу-дзень з Тайваню
  • 2004 р.: Почесний доктор Генуезького університету
  • 2004 рік: медаль Робера Шумана
  • 2004 р.:Почесний доктор Туринського університету
  • 2005 р.: Почесна медаль Gloria Artis з Польщі
  • 2005 р.: кавалер французького ордену Почесного легіону
  • 2007 р.: нагорода «Інтернет лиходій» від британської Асоціації постачальників інтернет-послуг
  • 2007 р.:Deutscher Mittelstandspreis
  • 2009 р.: Почесний доктор римо-католицького університету Священного Серця (Люксембург)
  • 2010 р.: нагорода BeNeLux Europa

9 лютого 2010 р. її було перезатверджено на третій строк повноважень у Єврокомісії як заступника Голови та Єврокомісара з питань правосуддя, фундаментальних прав і громадянства.[3]

7 липня 2010 р. Редінг мала офіційну зустріч з генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом з метою розпочати спільні переговори про приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини.[4] З цього приводу на неї перед Палацом Європи (місцеперебуванням Ради Європи) в Страсбурзі скоїв напад чоловік з психічними розладами[5]

11 липня 2011 р. Редінг висловила критику щодо повноважень, які здійснюються трьома основними кредитно-рейтинговими агентствами США, заявивши, що на порядку денному розгляд можливості розбиття цієї великої трійки.[6]

Розлучена, має трьох дітей.

Див. також

Європейський комісар з цифрової економіки та суспільства

Примітки
  1. «Barroso gets new EU Commission team», BBC News, 25 November 2009. Retrieved 28 November 2009.
  2. «Barroso II: 13 EPP Commissioners receive key portfolios»[недоступне посилання з квітня 2019], European People's Party, 27 November 2009. Retrieved 28 November 2009.
  3. European Commission 2010—2014 confirmed Архівовано 20 липня 2011 у Wayback Machine..
  4. European Commission and Council of Europe kick off joint talks on EU's accession to the Convention on Human Rights, hrea.org.
  5. Viviane Reding agressée, Les Dernières Nouvelles d'Alsace (фр.).
  6. EU criticizes role of US credit rating agencies. Deutsche Welle. 11 липня 2011. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 5 вересня 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.