Даля Грибаускайте
Даля́ Грибауска́йте (Ґрибауска́йте[4][5], лит. Dalia Grybauskaitė; нар. 1 березня 1956, Вільнюс, Литовська РСР, СРСР) — литовська політична діячка, президентка Литви 2009—2019. Вона стала першою жінкою-президентом Литви і першою переобрана на другий термін поспіль на найвищу державну посаду Литви.
Даля Грибаускайте | |
---|---|
лит. Dalia Grybauskaitė | |
![]() | |
![]() | |
12 липня 2009 — 12 липня 2019 | |
Попередник | Валдас Адамкус |
Наступник | Ґітанас Науседа |
![]() з фінансового програмування та бюджету | |
22 листопада 2004 — 1 липня 2009 | |
Президент | Жозе Мануел Баррозу |
Попередник | Маркос Кіпріану |
Наступник | Альгірдас Шемета |
![]() з питань освіти та культури | |
1 травня 2004 — 11 листопада 2004 Спільно з Вів'єн Редінг | |
Президент | Романо Проді |
Попередник | Вів'єн Редінг |
Наступник | Ян Фігель |
![]() | |
12 липня 2001 — 1 травня 2004 | |
Прем'єр-міністр | Альгірдас Бразаускас |
Попередник | Йонас Льонгінас |
Наступник | Альгірдас Буткявічюс |
Народилася |
1 березня 1956[1][2][…] (66 років) Вільнюс, СРСР[3] |
Відома як | політична діячка, дипломат, економістка, викладачка університету |
Країна | Литва |
Освіта | Економічний факультет Санкт-Петербурзького державного університетуd і Джорджтаунський університет |
Політична партія | КПРС |
Батько | Polikarpas Grybauskasd |
Мати | Vitalija Korsakaitėd |
Релігія | католицтво |
Нагороди | |
Підпис |
![]() |
Комісар Єврокомісії з бюджету і фінансового планування (2004—2009), міністр фінансів Литви (2001—2004), віцеміністр закордонних справ (2000—2001) і віцеміністр фінансів (1999—2000).
Життєпис
Народилася у литовській родині електрика Полікарпаса Грибаускаса (1928—2008) та продавчині Віталії Корсакайте (1922—1989).
Кар'єра
1975—1976 — працювала інспектором відділу кадрів державної філармонії Литовської РСР.
Освіта
З 1976 навчалася на вечірньому відділенні економічного факультету Ленінградського державного університету імені А. Жданова. Під час навчання працювала на ленінградській хутряній фабриці «Рот-Фронт» робітницею і лаборанткою.
1983-го закінчила університет за фахом «політекономія» і повернулася на Батьківщину, де стала відповідальним секретарем Академії наук Литви.
1983—1990 — викладала політекономію у Вільнюській вищій школі КПРС і завідувала кабінетом сільського господарства.
1988 — в Академії суспільних наук захистила дисертацію на тему «Взаємозв'язок суспільної і особистої власності у функціонуванні особистого підсобного господарства» і отримала ступінь кандидата економічних наук за фахом «політична економія соціалізму».
1990—1991 — працювала вченим секретарем в Інституті економіки у Вільнюсі.
1991-го навчалася за програмою для керівників в Інституті міжнародних економічних відносин Джорджтаунського університету у Вашингтоні.
Політична кар'єра в незалежній Литві
1991-го стала директором європейського департаменту Міністерства міжнародних економічних зв'язків Литви, потім очолювала аналогічний підрозділ у Міністерстві закордонних справ Литви. У цей період керувала переговорами щодо договору про вільну торгівлю між Литвою і Євросоюзом.
1994—1995 — була надзвичайним послом і уповноваженим міністром у місії Литви при Євросоюзі і одночасно — заступником головного координатора переговорів щодо погодження договору про вступ Литви до Євросоюзу.
1996—1999 — працювала уповноваженим міністром в посольстві Литви в США.
1999—2000 — займала посаду віцеміністра фінансів і керувала переговорами Литви з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком.
З лютого 2000 якийсь час перебувала на чолі ради директорів литовського державного Ощадного банку (Taupomasis Bankas), який у цей період готували до приватизації.
2000-го стала віцеміністром закордонних справ.
З липня 2001 р. до 2004 р. — міністр фінансів у соціал-демократичному уряді Альгірдаса Бразаускаса. Наголошувалося, що за цей час дефіцит бюджету Литви зменшився з 8,5 до 1,2 % ВВП.
Після приєднання Литви до Євросоюзу, на початку 2004 року була делегована в Єврокомісію, де спочатку займалася культурою й освітою, але вже в листопаді 2004 року стала єврокомісаром, відповідальним за фінансове планування і бюджет. Працюючи на цій посаді, здобула значну популярність, як у Литві, так і за кордоном. Ще перед призначенням газета The Wall Street Journal 2004 року назвала її «залізною леді» та порівняла з Маргарет Тетчер.
Листопад 2005 — тижневик European Voice обрав Грибаускайте «комісаром року» за зусилля з реформування бюджету ЄС.
2008 — була визнана «жінкою року» в Литві. При цьому залишалася настільки жорстким критиком економічної політики литовського уряду, що влітку 2008 року прем'єр-міністр Ґядімінас Кіркілас (Gediminas Kirkilas) навіть звинуватив її в «політиканстві».
Президентські вибори
26 лютого 2009 року, в перший день реєстрації кандидатів на виборах президента Литви, оголосила про свій намір балотуватися як незалежний кандидат. Висунення Грибаускайте як преса, так і вона сама пов'язували з погіршенням економічної ситуації в Литві, що призвела в січні 2009 року до заворушень біля Сейму. Відповідно до правил Єврокомісії, із середини квітня Грибаускайте припинила виконувати обов'язки єврокомісара.
Незалежний кандидат Даля Грибаускайте впевнено виграла президентські вибори 17 травня 2009 року, отримавши 69,05 % голосів. Явка на виборах склала 51,66 % від 2,7 мільйонів зареєстрованих виборців, що виключило необхідність проведення 2-го туру.
Ставлення до України

Даля Грибаускайте заявляла, що проблема Литви — її дружба в зовнішній політиці «з різними злиднями», а потрібно шукати друзів у Західній Європі. Після свого обрання президентом вона пом'якшила власну позицію, заявивши, що в зовнішній політиці має намір продовжувати й розвивати курс допомоги у справі демократизації країн СНД — України, Грузії і Білорусі, започаткований ще її попередником Валдасом Адамкусом, а також сприяти їхній інтеграції в Євросоюз і НАТО, додавши при цьому: «Якщо, звісно, вони самі цього хочуть» та повторивши: «Ми повинні більше уваги приділяти Європі, європейським державам, оскільки саме там приймаються рішення, які, зокрема, визначають долю нашої країни».
24 листопада 2014 року під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком Даля Грибаускайте заявила, що Литва постачатиме конкретні елементи озброєння для Українських збройних сил[6].
12 січня 2015 року за послідовне і непохитне відстоювання інтересів України на найвищому міжнародному рівні, демонстрацію рішучої позиції підтримки по відношенню до України Вища академічна рада України проголосила президента Литви Далю Грибаускайте людиною року[7].
За даними експертного опитування, що було проведене на початку 2015 року Інститутом світової політики, найкращим лобістом України в світі було визнано Д. Грибаускайте[8] У лютому 2015 року Грибаускайте заявила, що Захід має підтримати Україну зброєю, оскільки Росія веде проти неї відкриту війну[9].
Нагороди
- Орден Свободи (Україна, 6 грудня 2018) — за визначний особистий внесок у зміцнення українсько-литовських міждержавних відносин, відстоювання державного суверенітету і територіальної цілісності України[10]
Особисте життя
Грибаускайте володіє литовською, англійською, російською, польською і французькою мовами.
Має чорний пояс з карате.
Незаміжня і ніколи не перебувала у шлюбі.
Світлини
- Даля Грибаускайте дає інтерв'ю під час своєї президентської кампанії в 2009
- Даля Грибаускайте святкує перемогу на виборах, 2009
- Даля Грибаускайте призначає Арвідаса Поцюса головнокомандувачем збройних сил Литви, 28 липня 2009
- Арвідас Поцюс, Даля Грибаускайте та міністр оборони Раса Юкнявічене, 28 липня 2009
- Даля Грибаускайте і Лех Качинський, 28 серпня 2009, Варшава
- Даля Грибаускайте з президентом Лехом Качинським, 28 серпня 2009, Варшава
- Інавгурація президента Литви в 2009
- Даля Грибаускайте під час передвиборчої кампанії в місті Мажейкяй
- Даля та Державний секретар США Джон Керрі, Вільнюс, 7 вересня 2013
- Даля та Георгій Маргвелашвілі, листопад 2013
- Даля та Броніслав Коморовський
Примітки
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/1543098/Dalia-Grybauskaite
- Encyclopædia Britannica
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #173990282 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Український правопис. Київ: Наукова думка. 2019. с. 156. ISBN 978-966-00-1728-3
- Український день саміту НАТО: Трамп, Крим і членська перспектива. Радіо Свобода (українською). Процитовано 10 вересня 2020.
- Литва розпочинає постачання озброєння в Україну — Порошенко
- Затверджені володарі міжнародних та спеціальних премій «Людина року — 2014». Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015.
- Рейтинг: найкращий лобіст України — Грибаускайте. Колишні лідери «вилетіли»
- Грибаускайте: Захід має постачати Україні зброю
- Указ Президента України від 6 грудня 2018 року № 413/2018 «Про нагородження Д.Грібаускайтє орденом Свободи»
Посилання
- Офіційний сайт єврокомісара
- Офіційний сайт президентських виборів в Литві 2009
- Даля Грибаускайте в Лентапедії
- За лаштунками Вільнюського саміту 28.11.13