Даля Грибаускайте

1975—1976 — працювала інспектором відділу кадрів державної філармонії Литовської РСР.

З 1976 навчалася на вечірньому відділенні економічного факультету Ленінградського державного університету імені А. Жданова. Під час навчання працювала на ленінградській хутряній фабриці «Рот-Фронт» робітницею і лаборанткою.

1983-го закінчила університет за фахом «політекономія» і повернулася на Батьківщину, де стала відповідальним секретарем Академії наук Литви.

1983—1990 — викладала політекономію у Вільнюській вищій школі КПРС і завідувала кабінетом сільського господарства.

1988 — в Академії суспільних наук захистила дисертацію на тему «Взаємозв'язок суспільної і особистої власності у функціонуванні особистого підсобного господарства» і отримала ступінь кандидата економічних наук за фахом «політична економія соціалізму».

1990—1991 — працювала вченим секретарем в Інституті економіки у Вільнюсі.

1991-го навчалася за програмою для керівників в Інституті міжнародних економічних відносин Джорджтаунського університету у Вашингтоні.

1991-го стала директором європейського департаменту Міністерства міжнародних економічних зв'язків Литви, потім очолювала аналогічний підрозділ у Міністерстві закордонних справ Литви. У цей період керувала переговорами щодо договору про вільну торгівлю між Литвою і Євросоюзом.

1994—1995 — була надзвичайним послом і уповноваженим міністром у місії Литви при Євросоюзі і одночасно — заступником головного координатора переговорів щодо погодження договору про вступ Литви до Євросоюзу.

1996—1999 — працювала уповноваженим міністром в посольстві Литви в США.

1999—2000 — займала посаду віцеміністра фінансів і керувала переговорами Литви з Міжнародним валютним фондом і Світовим банком.

З лютого 2000 якийсь час перебувала на чолі ради директорів литовського державного Ощадного банку (Taupomasis Bankas), який у цей період готували до приватизації.

2000-го стала віцеміністром закордонних справ.

З липня 2001 р. до 2004 р. — міністр фінансів у соціал-демократичному уряді Альгірдаса Бразаускаса. Наголошувалося, що за цей час дефіцит бюджету Литви зменшився з 8,5 до 1,2 % ВВП.

Після приєднання Литви до Євросоюзу, на початку 2004 року була делегована в Єврокомісію, де спочатку займалася культурою й освітою, але вже в листопаді 2004 року стала єврокомісаром, відповідальним за фінансове планування і бюджет. Працюючи на цій посаді, здобула значну популярність, як у Литві, так і за кордоном. Ще перед призначенням газета The Wall Street Journal 2004 року назвала її «залізною леді» та порівняла з Маргарет Тетчер.

Листопад 2005 — тижневик European Voice обрав Грибаускайте «комісаром року» за зусилля з реформування бюджету ЄС.

2008 — була визнана «жінкою року» в Литві. При цьому залишалася настільки жорстким критиком економічної політики литовського уряду, що влітку 2008 року прем'єр-міністр Ґядімінас Кіркілас (Gediminas Kirkilas) навіть звинуватив її в «політиканстві».

26 лютого 2009 року, в перший день реєстрації кандидатів на виборах президента Литви, оголосила про свій намір балотуватися як незалежний кандидат. Висунення Грибаускайте як преса, так і вона сама пов'язували з погіршенням економічної ситуації в Литві, що призвела в січні 2009 року до заворушень біля Сейму. Відповідно до правил Єврокомісії, із середини квітня Грибаускайте припинила виконувати обов'язки єврокомісара.

Незалежний кандидат Даля Грибаускайте впевнено виграла президентські вибори 17 травня 2009 року, отримавши 69,05 % голосів. Явка на виборах склала 51,66 % від 2,7 мільйонів зареєстрованих виборців, що виключило необхідність проведення 2-го туру.