Візичканич Гафія Петрівна

Гафія Петрівна Візичка́нич (нар. 22 січня 1912, Ганичі пом. 26 квітня 1993, Ганичі) — українська майстриня художнього ткацтва; член Спілки художників України з 1961 року. Заслужений майстер народної творчості УРСР з 1967 року.

Візичканич Гафія Петрівна
Народилася 22 січня 1912(1912-01-22)
Ганичі, Тячівський район, Закарпатська область, Україна
Померла 26 квітня 1993(1993-04-26) (81 рік)
Ганичі, Тячівський район, Закарпатська область, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність ткаля
Членство Національна спілка художників України
Нагороди Заслужений майстер народної творчості УРСР

Біографія

Народилася 22 січня 1912 року в селі Ганичах (тепер Тячівський район, Закарпатська область, Україна) в бідній багатодітній сім'ї[1]. Протягом 19281952 років працювала ткалею, з 1952 року — майстром килимарного цеху в Ганичах. Померла в Ганичах 26 квітня 1993 року.

Творчість

Працювала в галузі декоративного мистецтва (художнє ткацтво, килимарство). Авторка декоративних доріжок, килимів, ліжників, рушників, запасок з геометричними орнаментами, який поєднується зі стилізованим рослинним. Серед робіт:

килими
  • «Дзвіночок» (1966);
  • «Лісова пісня» (1970);
  • «Бджілка» (1978);
доріжки
  • «Смерічка» (1967);
  • «Фіалка» (1967).

Брала участь у всеукраїнських виставках з 1957 року, всесоюзних з 1967 року. Персональні виставки відбуличя в Ужгороді у 1978 та 1982 роках. Експонувалась на міжнародних виставках в ЧССР, Угорщині, Румунії.

Роботи зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві та Музеї етнографії та художнього промислу у Львові.

Примітки

Література

;

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.