Війна з наркоманією
Війна з наркоманією (англ. War on Drugs) — термін у політиці США, що описує багаторічну кампанію з боротьби з наркоторгівлею та вживанням наркотичних речовин. Заходи, ужиті урядом США включали в себе запровадження заборонного законодавства, військової допомоги іншим державам та воєнної інтервенції.[1] Сьогодні Альянс з Наркополітики, який робить усе для завершення Війни з наркоманією, виступає із заявами, що Федеральний уряд США щороку витрачає близько $ 51 млрд тільки на ці заходи.[2]
Війна з наркоманією | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
НАТО | Пабло Ескобар | ||||||
Командувачі | |||||||
Лідери країн НАТО
Річард Ніксон
|
Пабло Ескобар | ||||||
Втрати | |||||||
Голландія | Пабло Ескобар |
Термін вперше був використаний президентом США Річардом Ніксоном,[3] а потім набув популярності завдяки ЗМІ.
Спроби боротьби
Першою країною, у якій найбільш очевидна військова спрямованість боротьби з наркотиками, є США. В Україні ж єдиною мірою по боротьбі з наркоманією, просувати яку з ентузіазмом беруться державні чиновники, — це замісна підтримувальна терапія, або «Програма зменшення шкоди».[4] Заміна ін'єкційних наркотиків на пероральні, на думку фахівців ВООЗ, покликана скоротити темпи поширення ВІЛ/СНІДу та інших хвороб, що супроводжують наркоманію, і, так би мовити, веде до соціалізації наркозалежних. Однак метадон, який використовується в таких програмах — це також наркотик, що викликає звикання, з часом вимагає збільшення дози тощо, тому деяких країнах такі програми заборонено.
У жовтні 2013 року спецслужбами США був закритий відомий інтернет-магазин наркотиків Silk Road, що працював у рамках анонімної мережі Tor з 2011 року, а його передбачуваний власник — Вільям Росс Ульбріхт — був заарештований. Після закриття з'явилося кілька «клонів»[5]
Участь України у Війні з наркоманією
13 травня 1993 року була створена «Національна координаційна рада боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України».
У 1994 році Україна приєдналася до Програми НАТО «Партнерство заради миру», яка передбачає участь України у Війні з Наркоманією.
У 2001 році Україна прийняла «Кримінальний кодекс України», у якому прийняті антинаркоманські закони.
Результати
На думку британського тижневика «Економіст», історія кінця XX століття показала безплідність «війни з наркотиками»[6] Наприклад, знищення плантацій коки в Перу призвело до збільшення посадок у Колумбії. Після знищення посівів у Колумбії, знову зросло виробництво коки в Перу. Навіть короткочасний дефіцит традиційних наркотиків призводить до поширення сурогатів, які часто є більш небезпечними для здоров'я.
Видання вказує на те, що «війна з наркоманією» в Латинській Америці лише ускладнила ситуацію в місцевості та радикалізувала кримінальний світ, корумпувала уряд та правоохоронну систему, при цьому нагальна мета зниження поставок наркотиків до США так і не була вирішена.[6]
Див. також
Примітки
- Cockburn and St. Clair, 1998. Whiteout: The CIA, Drugs and the Press: Chapter 14 (англ.)
- Drug War Statistics | Marijuana Statistics | Mexico Drug War Deaths | Drug Policy Alliance. www.drugpolicy.org. Процитовано 31 січня 2017.(англ.)
- Dufton, Emily. The War on Drugs: How President Nixon Tied Addiction to Crime. The Atlantic. Процитовано 31 січня 2017.(англ.)
- Боротьба з наркоманією по-українськи: війна без жодного пострілу. www.experts.in.ua. Процитовано 31 січня 2017.
- Закрытый ФБР сайт по продаже наркотиков Silk Road возобновил работу. www.forbes.ru. Процитовано 31 січня 2017.(рос.)
- The wars don’t work. The Economist. Процитовано 31 січня 2017.(англ.)
Джерела
- Боротьба з наркотиками по-українськи.
- Прикриття інтернет-магазину Silk Road[недоступне посилання з листопадаа 2019]