Війна з наркоманією

Війна з наркоманією (англ. War on Drugs) — термін у політиці США, що описує багаторічну кампанію з боротьби з наркоторгівлею та вживанням наркотичних речовин. Заходи, ужиті урядом США включали в себе запровадження заборонного законодавства, військової допомоги іншим державам та воєнної інтервенції.[1] Сьогодні Альянс з Наркополітики, який робить усе для завершення Війни з наркоманією, виступає із заявами, що Федеральний уряд США щороку витрачає близько $ 51 млрд тільки на ці заходи.[2]

Війна з наркоманією
Дата: 18 червня 1971 — триває
Місце: Світ
Результат:
Сторони
 НАТО

 США
Інші країни
 Україна

Пабло Ескобар


Наркоторговці

Командувачі
Лідери країн НАТО

Річард Ніксон
Джеральд Форд
Джиммі Картер
Рональд Рейган
Джордж Герберт Вокер Буш
Білл Клінтон
Джордж Вокер Буш
Барак Обама
Дональд Трамп
Лідери України
Леонід Кравчук
Леонід Кучма
Віктор Ющенко
Віктор Янукович
Петро Порошенко

Пабло Ескобар


Наркоторговці

Втрати
Голландія Пабло Ескобар

Термін вперше був використаний президентом США Річардом Ніксоном,[3] а потім набув популярності завдяки ЗМІ.

Спроби боротьби

Першою країною, у якій найбільш очевидна військова спрямованість боротьби з наркотиками, є США. В Україні ж єдиною мірою по боротьбі з наркоманією, просувати яку з ентузіазмом беруться державні чиновники, — це замісна підтримувальна терапія, або «Програма зменшення шкоди».[4] Заміна ін'єкційних наркотиків на пероральні, на думку фахівців ВООЗ, покликана скоротити темпи поширення ВІЛ/СНІДу та інших хвороб, що супроводжують наркоманію, і, так би мовити, веде до соціалізації наркозалежних. Однак метадон, який використовується в таких програмах — це також наркотик, що викликає звикання, з часом вимагає збільшення дози тощо, тому деяких країнах такі програми заборонено.

У жовтні 2013 року спецслужбами США був закритий відомий інтернет-магазин наркотиків Silk Road, що працював у рамках анонімної мережі Tor з 2011 року, а його передбачуваний власник Вільям Росс Ульбріхт — був заарештований. Після закриття з'явилося кілька «клонів»[5]

Участь України у Війні з наркоманією

13 травня 1993 року була створена «Національна координаційна рада боротьби з наркоманією при Кабінеті Міністрів України».

У 1994 році Україна приєдналася до Програми НАТО «Партнерство заради миру», яка передбачає участь України у Війні з Наркоманією.

У 2001 році Україна прийняла «Кримінальний кодекс України», у якому прийняті антинаркоманські закони.

Результати

На думку британського тижневика «Економіст», історія кінця XX століття показала безплідність «війни з наркотиками»[6] Наприклад, знищення плантацій коки в Перу призвело до збільшення посадок у Колумбії. Після знищення посівів у Колумбії, знову зросло виробництво коки в Перу. Навіть короткочасний дефіцит традиційних наркотиків призводить до поширення сурогатів, які часто є більш небезпечними для здоров'я.

Видання вказує на те, що «війна з наркоманією» в Латинській Америці лише ускладнила ситуацію в місцевості та радикалізувала кримінальний світ, корумпувала уряд та правоохоронну систему, при цьому нагальна мета зниження поставок наркотиків до США так і не була вирішена.[6]

Див. також

Примітки

  1. Cockburn and St. Clair, 1998. Whiteout: The CIA, Drugs and the Press: Chapter 14 (англ.)
  2. Drug War Statistics | Marijuana Statistics | Mexico Drug War Deaths | Drug Policy Alliance. www.drugpolicy.org. Процитовано 31 січня 2017.(англ.)
  3. Dufton, Emily. The War on Drugs: How President Nixon Tied Addiction to Crime. The Atlantic. Процитовано 31 січня 2017.(англ.)
  4. Боротьба з наркоманією по-українськи: війна без жодного пострілу. www.experts.in.ua. Процитовано 31 січня 2017.
  5. Закрытый ФБР сайт по продаже наркотиков Silk Road возобновил работу. www.forbes.ru. Процитовано 31 січня 2017.(рос.)
  6. The wars don’t work. The Economist. Процитовано 31 січня 2017.(англ.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.