Невидимець

Роман починається з прибуття до готелю «Карета і коні» місіс Гол в Айпінгу дивного постояльця, який не знімає одягу, навіть капелюха, а його голова вся закутана бинтами. Згодом він розповідає, що є дослідником, котрий отримав травму. Постоялець швидко викликав підозри наче він злочинець, котрий ховається від правосуддя, а за дивний вигляд йому дали прізвисько «людина-примара».

Згодом місцевий лікар Кас помітив відсутність в постояльця руки, хоча одяг тримався так, ніби вона була на місці. Також кільком людям вдалося побачити рух предметів у його номері. Крадіжка грошей вікарія тільки утвердила підозри. Коли розгнівана місіс Гол стала вимагати пояснень, постоялець зняв бинти, під якими не виявилося нічого. Налякавши цим присутніх, він скинув одяг і, невидимий, утік.

В пошуках нового житла й одягу невидимець знайшов містера Томаса Марвела, якому запропонував свої послуги. Невидимець навідався в готель за своїми речами, що швидко було викрито. Вчинивши погром, Невидимець втік, після чого почав масово красти гроші, використовуючи Марвела, щоб сховати їх. Новини швидко поширилися і на невидимця почалося переслідування, яке завершилося кульовим пораненням в руку.

Невидимець звернувся за підтримкою до вченого на ім'я Кемп, з яким колись разом навчався. Йому він розкрив, що є вченим-фізиком Гриффіном, який винайшов машину, яка робить людину невидимою (і, одночасно з цим, препарат, який знебарвлює кров). Щоправда, для повної невидимості людина повинна бути альбіносом, яким Гриффін і був. Гриффін не хотів завчасно оприлюднювати своє відкриття, щоб пізніше створити цим більшу сенсацію. Вкравши гроші у батька, він якийсь час жив за них. У нього з'явилася ідея «зникнути» і почати зовсім нове життя невидимця. Гриффін перейшов у невидимий стан і підпалив будинок, де він жив, щоб замести сліди. Спочатку він почував себе «видючим у місті сліпих». Однак незабаром виявилося, що його становище не настільки вже й заздрісне. Він не міг зробити невидимими свої їжу й одяг, так що йому доводилося ходити голим і страждати від холоду, а їжу приймати дуже рідко й таємно від інших людей. Бруд налипав на тіло, видаючи його розташування. Він не міг також і оголосити про себе, тому що побоювався, що тоді його ув'язнять і його стануть показувати в клітці наче незвичайну тварину. Врешті Гриффін переодягнувся в ту людину, яка прийшла до готелю «Карета і коні».

Гриффін запропонував Кемпу почати кампанію терору з допомогою своєї невидимості, кінцевою метою якої було би захоплення влади. Але Кемп відмовився співпрацювати з невидимцем і викликав поліцію. Тоді невидимець сам засудив Кемпа до смерті й почав полювання за ним. Та Кемп повідомив про невидимця поліції, після чого його стали активно розшукувати. Зрештою це привело до загибелі Гриффіна від розгніваного натовпу. Після смерті його тіло стало видимим.

Секрет невидимості так і не був відновлений, тому що свою машину Гриффін знищив, а його записи були викрадені Томасом Марвелом. Марвел за гроші Гриффіна розбагатів та наївно сподівався самостійно розгадати секрет і стати невидимцем, але втілити мрію йому не вдалося.

• 

  Постер фільму 1933 року
  Людина-невидимка (The Invisible Man, 1933)
• Невидимець (The Invisible Man, 1957) — телесеріал
• Людина-невидимка (Человек-невидимка, 1977) — телесеріал
• Невидимець (The Invisible Man, 1984) — телесеріал
• Людина-невидимка (Человек-невидимка, 1984) — телесеріал

Описаний в романі спосіб стати невидимим зазнавав критики вчених. Популяризатор науки Яків Перельман в 1913 році зазначив, що невидимець Велза був би сліпим. У творі вказано, що показник заломлення тіла невидимця рівний показнику в повітря, але в такому разі кришталик ока не міг би заломлювати світло, а також воно вільно проходило б крізь сітківку[1]. У тексті роману згадується, що сітківка все-таки зберігала видимість, виглядаючи як напівпрозорі плямки, але нормального зору Гриффін не мав би.

• Уеллс Г. Війна світів / Г. Уеллс. — Київ: Дніпро, 1977. — 465 с. (збірник)
• Уеллс, Герберт. Невидимець: Фантаст. романи / Пер. з англ. Д. Паламарчука і М. Іванова; Післям. Т. Денисової. — Донецьк: Донбас, 1993.
• Веллс Г. Дж. Невидимець: роман / Герберт Джордж Веллс; пер. з англ. Микола Іванов — Л.: Піраміда, 2006. — 224 с. (Серія «Піраміда пригод»).
• Герберт Джордж Веллс. Невидимець. Машина часу; пер. з англ. Миколи Іванова — Київ: Наш Формат, 2015. — 248с.

• Таємниця Вільгельма Шторіца

Текст твору українською мовою:

• «Невидимець» в електроннй бібліотеці «Чтиво»
• «Невидимець» в електронній бібліотеці AeLib

• Інформація про твір на Internet Speculative Fiction Database