Військово-повітряні сили Естонії (1918—1940)

Основою для створення Збройних сил Естонії стали деякі частини, що були сформовані в ході Першої світової війни. За розпорядженням Тимчасового уряду Естонії у квітні 1917 року почалося створення перших естонських підрозділів національної армії. У листопаді 1918 року був сформований льотний загін, у грудні перетворений в роту, а в березні 1919 року — в авіаційний загін. Парк авіації складався з літаків, що залишилися від російської армії, Північно-Західної (білогвардійської) армії Юденича, наданих Фінляндією та Великою Британією, а також захоплених трофеями. До кінця 1919 року Військово-Повітряні Сили Естонії налічували до 40 літаків[1].

Штандарт ВПС Естонії

У 1921 році військово-повітряні сили, що стали окремим родом військ, сформували авіаційний полк, що базувався в Таллінні і підпорядковувався, при цьому, Штабу внутрішніх військ. Наступне розширення естонських військово-повітряних сил припав на 1930 рік. Талліннський авіаполк був розгорнутий в окремі дивізіони[2].

2 березня 1939 уряд Естонії уклав з англійською фірмою «Wikkers Supermarme» контракт на поставку дванадцяти літаків «Спитфайр» на суму 151 255 фунтів стерлінгів. Перші два літаки повинні були бути передані до 31 серпня того ж року, наступні два — до 29 лютого 1940 року і ще вісім — до 30 червня 1940 року.

Вже 11 липня 1939 року до відправлення в Естонію були готові «Спітфайри» Mk. I L1046 і L1037. Однак через загальну нестабільність ситуації, що склалася в Європі до кінця літа, англійський уряд спочатку призупинив виконання контракту, а потім 13 вересня 1939 року розірвав його і реквізував обидва «Спитфайра», які призначалися Естонії.

На 1940 рік, у зв'язку з закупівлею нової техніки планувалося провести переформування Збройних сил (і авіації, в тому числі). Однак, у зв'язку з анексією Естонії СРСР плани не були втілені в життя. На період зовнішньої експансії СРСР ВПС Естонської республіки налічували 42 літаки[3].

На озброєнні ВПС Естонії до 1935 року не було власної техніки. Всі зразки авіапарку були або трофейними або придбаними у міжвоєнний період для посилення обороноздатності держави.

Позначення на авіатехніці

Так, ВПС Естонії у своєму складі мали:

• 5 розвідувальних літаків Hawker Hart (Велика Британія)
• 7 розвідувальних літаків Henschel Hs 126 (Німеччина)
• британські літаки Avro 504, Short Type 184, RAF B.E.2c, White and Tompson NT.2, Sopwith Camel F-1, De Havilland DH-9, Halberstadt C V, Armstrong Whitworth Siskin Mk.III, Bristol Bulldog, Avro Tutor Type 621
• німецькі літальні апарати Friedrichshafen F 41, DFW C V
• французькі літаки SPAD S.VII та Gourdou-Leseurre GL-2, Potez 25
• чехословацький літак Letov S-328[4]

З 1935 року у ВПС Естонії почали надходити зразки розробленої в країні власної авіатехніки. Так, станом на 1939 рік на озброєнні ВПС країни знаходилося 7 літальних апаратів власного виробництва. Серед них:

Літак РТО-4А

• 4 PON-1 (1935 рік випуску)
• 2 PTO-4 (1938 рік випуску)[5]

Навчальний літак PTO-4

• 1 Post & Neudorf PN-3 (1939 рік випуску)[6]