Вікентій Дмоховський

Вікентій Дмоховський (також Вінкентій, біл. Вікенцій Ігнатавіч Дмахоўскі, лит. Vincentas Dmachauskas, пол. Wincenty Dmochowski; 1807, маєток Нагородовичі, Слонімського повіту — 22 лютого 1862, Вільнюс) — художник, майстер історичного жанру.

Вікентій Дмоховський
біл. Вікенцій Ігнатавіч Дмахоўскі
Народження 1807(1807)
маєток Нагородовичі Слонімського повіту, тепер Дятловський район, Гродненська область, Білорусь
Смерть 22 лютого 1862(1862-02-22)
  Вільнюс
Країна  Російська імперія
Жанр історичний живопис
Навчання Щучинський піарській колегіумd і Вільнюський університет
Діяльність художник
Напрямок романтизм
Батько Q106352942?
Діти Vladislovas Dmachauskasd
 Вікентій Дмоховський у Вікісховищі

Життєпис

Початкову освіту здобув у Щучинському піарському колегіумі (за деякими даними, також навчався в Новогрудку). У 1826 вступив до Вільнюського університету на літературний факультет, одночасно брав уроки живопису в Яна Рустема.

Приєднався до повстання (1830—1831), після поразки якого змушений був емігрувати до Пруссії. Коли в 1837 році царський уряд оголосив амністію, повернувся до Вільнюса. Відкрив майстерню, яка стала художньою школою, де вчилися багато відомих майстрів, в тому числі Гелена Скірмунт та ін. Часто відвідував родовий маєток Нагородовичі. У 1855—1858 жив в селі Брацянка біля Новогрудка[1].

Одружився із Саломією Орловською. У шлюбі мав сина Владислава, також художника.

Творчість

Сучасники нараховували понад сотню пейзажів і жанрових картин Вікентія Дмоховского, якого називали «Клодом Лорреном віленських околиць». Творча спадщина художника зберігається в музеях Литви і Польщі.

На замовлення Євстахія Тишкевича в 1853 році написав серію видів руїн литовських замків. Серед них «Руїни замку в Ліді», «Руїни замку в Мідниках», «Руїни замку на Трокському озері», «Руїни замку в Гольшанах».

Автор романтичних пейзажів «Батьківщина» («Двір в Нагородовичах», 1843), «Вулиця у Вільнюсі», «Будинок Міцкевича в Новогрудку», «Садиба в Тугановичах», «На нічліг», «Біля переправи», «Новогрудок», «Озеро Світязь». Серед живописних робіт також «Хрестоносці перед атакою на замок Пуня» (1837), «Єврейське весілля» (близько 1860-х)[2].

Здобув популярність як скульптор і сценограф. У 1850—1854 оформляв спектаклі у Вільнюському міському театрі («Галька» Станіслава Монюшка, «Італійка в Алжирі» Джоаккіно Россіні, «Фаворитка» Гаетано Доніцетті та ін.)[3].

Галерея

Примітки
  1. Дмахоўскі Вікенцій // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 3: Гімназіі — Кадэнцыя / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1996. С. 258.
  2. Дмахоўскі Вікенцій // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 3: Гімназіі — Кадэнцыя / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1996. С. 259.
  3. Pawet: Вінцэнт Дмахоўскі. pawet.net. Процитовано 13 вересня 2016.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.