Церква святих Бориса і Гліба (Новогрудок)

Церква святих Бориса і Гліба
	Церква Святих Бориса і Гліба, загальний вид
	53°36′01″ пн. ш. 25°49′27″ сх. д.
Тип споруди	православний храм
Розташування	Білорусь, Новогрудок
Засновник	кн. Костянтин Острозький
Початок будівництва	1517
Кінець будівництва	1519
Будівельна система	цегла
Стиль	готика, Білоруська готика і Псевдоруський стиль
Належність	БГКЦ, Білоруський екзархат Московського патріархату
Стан	Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Епонім	Борис і Гліб
	Церква святих Бориса і Гліба (Новогрудок) (Білорусь)
	Церква святих Бориса і Гліба у Вікісховищі

Церква Святих Бориса і Гліба (біл. Сабор святых мучанікаў-страстацерпцаў благаверных князёў Барыса і Глеба) — пам'ятка сакральної архітектури в місті Новогрудок, Гродненська область, Білорусь.

Збудована в XVI столітті згідно з фундацією князя Костянтина Острозького. Відбиває стильові впливи готики й ренесансу з елементами оборонної архітектури.

Новогрудзька церква — яскраве втілення православної архітектури доби Великого Князівства Литовського. Він вельми подібний до схожих зразків сакральної архітектури того часу, костелу Пресвятої Тройці в Ішколоді, Успенської церкви Зимнівського монастиря чи ж бо церкви Святого Михаїла Архангела в Синковичах.

Історія

Перша половина XII століття: зведення з вапнякових блоків з незначними вставками цегли-плінфи першої мурованої церкви.[1]
1317: набула статусу катедри Литовської православної митрополії.
1517—1519: зведення нової соборної церкви в техніці «готичної» кладки на фундацію князя Костянтина Острозького за благословення митрополита Іосифа (Солтана).
1620: перейшла до уніатів.
1624—1632: під час реконструкції до західного фасаду церкви добудовано дві наріжні вежі.
1628—1636: київський митрополит Йосиф Рутський заснував при храмі монастир оо. Василіян, а Адам Хрептович — жіночий монастир[2].
1839: після «скасування» Берестейської унії разом з монастирем перейшов на власність Російської православної церкви.
1873—1875: росіяни перебудували храм в стилі московського середньовічного зодчества.
1923—1924: реконструкція храму з частковим відновленням першопочаткового вигляду.
1961—1995 — храм пристосовано під філіал державного архіву Гродненської області.
1990-ті: відновлення готично-ренесансного вигляду храмових веж.
7 січня 1996 — богослужіння в церкві поновлені.
2010: внаслідок реконструкції, яку проводить Російська православна церква (науковий керівник Г. Лаврецький), на вежі церкви заплановано влаштувати кокошники з шатрами, вивершені золотими цибулеподібними банями.[3] Після протесту представників білоруської інтелігенції роботи були припинені[4]. Відновлені в листопаді того ж року[5].

Галерея

Вінцентій Дмоховський. Церква Святих Бориса і Гліба в Новогрудку, XIX століття
Е. Павлович. Церква Святих Бориса і Гліба в Новогрудку, XIX століття
Світлина 1850-х років
А. Віслоцький. Інтер'єр церкви. Світлина 1930-их років

Примітки

Аляксандр Кушнярэвіч. Новагародская Барысаглебская царква // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 359. (біл.)
Навагрудак. Свята-Барыса-Глебская царква // Кулагін А. М. Праваслаўныя храмы на Беларусі: Энцыкл. даведнік / А. М. Кулагін; маст. І. І. Бокі. — 2-е выд. — Мн.: БелЭн, 2001. С. 143. (біл.)
Міхал Карневіч. На гатычны храм у Наваградку ставяць цыбуліны // Радіо «Свобода», 28 червня 2010. (біл.)
Міхал Карневіч. Рэстаўрацыя Барысаглебскай царквы прыпынена // Радіо «Свобода», 1 липня 2010. (біл.)
Наталля Васілевіч. Цыбуліны, каланіялізм і тутэйшае праваслаўе: рэканструкцыя Барыса-Глебскай царквы ў Наваградку.^{[недоступне посилання з жовтня 2019]} (біл.)

Джерела

Габрусь Т. В. Мураваныя харалы: Сакральная архітэктура беларускага барока / Т. В. Габрусь. Мн.: Ураджай, 2001.— 287 с.: іл. ISBN 985-04-0499-X. (біл.)
Кулагін А. М. Праваслаўныя храмы на Беларусі: Энцыкл. даведнік / А. М. Кулагін; маст. І. І. Бокі. — 2-е выд. — Мн.: БелЭн, 2001.— 328 с.: іл. ISBN 985-11-0190-7. (біл.)
Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), Т. У. Бялова і інш. ; мастак З. Э. Герасімович. — 2-е выданне. — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 2005—2010. — Т. 1—3. — ISBN 978-985-11-0392-4. (біл.)

Посилання

Царква Святых Барыса й Глеба. (біл.)
У барацьбе за наваградзкую царкву Барыса й Глеба – стратэгічная паўза^{[недоступне посилання з липня 2019]} (біл.)
Цыбуліны, каланіялізм і тутэйшае праваслаўе: рэканструкцыя Барыса-Глебскай царквы ў Наваградку^{[недоступне посилання з жовтня 2019]} (біл.)
Дэталь у маштабе помніка. Быць або не? (біл.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Аляксандр Кушнярэвіч. Новагародская Барысаглебская царква // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. С. 359. (біл.)

[2] Навагрудак. Свята-Барыса-Глебская царква // Кулагін А. М. Праваслаўныя храмы на Беларусі: Энцыкл. даведнік / А. М. Кулагін; маст. І. І. Бокі. — 2-е выд. — Мн.: БелЭн, 2001. С. 143. (біл.)

[3] Міхал Карневіч. На гатычны храм у Наваградку ставяць цыбуліны // Радіо «Свобода», 28 червня 2010. (біл.)

[4] Міхал Карневіч. Рэстаўрацыя Барысаглебскай царквы прыпынена // Радіо «Свобода», 1 липня 2010. (біл.)

[5] Наталля Васілевіч. Цыбуліны, каланіялізм і тутэйшае праваслаўе: рэканструкцыя Барыса-Глебскай царквы ў Наваградку.^{[недоступне посилання з жовтня 2019]} (біл.)