Віллем Фредерік Германс

Віллем Фредерік Германс
нід. Willem Frederik Hermans
Народився 1 вересня 1921(1921-09-01)
Амстердам, Нідерланди
Помер 27 квітня 1995(1995-04-27) (73 роки)
Утрехт
Громадянство Нідерланди
Національність нідерландець
Діяльність прозаїк
Alma mater Амстердамський університет
Мова творів нідерландська
Жанр романи, есеї, філософські та наукові праці
Magnum opus The Darkroom of Damoclesd і Beyond Sleepd
Премії Нідерландська літературна премія (1977)
 Віллем Фредерік Германс у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Віллем Фредерік Германс (нід. Willem Frederik Hermans; *1 вересня 1921, Амстердам, Нідерланди — 27 квітня 1995, Утрехт) — нідерландський прозаїк і філософ, один з визначних письменників нідерландської літератури ХХ століття, у його доробку — романи, есеї, філософські та наукові праці. Лауреат Нідерландської літературної премії (1977).

Разом з Гаррі Мулішем і Герардом Реве В. Ф. Германса критики відносять до так званої «великої трійки» повоєнної нідерландської літератури.

З життя і творчості

Художній стиль Віллема Фредеріка Германса дуже похмурий і схильний до екзистенціалізму, письмо прозаїка вирізняє схильність до незвично коротких, як для нідерландської літератури, речень. На письменника великий вплив мали Друга світова війна і німецька окупація Нідерландів з 1940 до 1945 року — дія романів «Сльози акацій» і «Темна кімната Дамокла» відбувається саме під час війни. Навіть оптимістичніші твори («Між професорами» і «Нянька») відрізняються дивним, екзистенціальним стилем.

У 1958 році Германс був призначений доцентом фізичної географії в Університеті Гронінгена. У пізнішому романі «Між професорами» (1975) він дав гіркий і сатиричний опис університетського життя в Гронінгені. Безкомпромісність висловлювань автора, підкріплені чіткою аргументацією, додали письменнику не любові колег, а радше він нажив неприятелів.

Відтак 1973 року В. Ф. Германс пішов у відставку і оселився в Парижі, щоб присвятити весь свій час літературній діяльності.

У 1977 році письменнику було присуджено найвищу в Нідерландах щорічну літературну премію.

Проза Германса має переважно реалістичний характер, в деяких текстах (пізнього періоду) настирлива точність і смертельна серйозність набувають гротескного звучання. У 1980-х роках щораз помітнішим стає метафоричний характер відображуваного світу, зате менш наочною стає алегоричність персонажів.

Бібліографія

Повна бібліографія Віллема Фредеріка Германса[1] наводиться разом з написаними ним публіцистичними і науковими творами, а також здійсненими перекладами з іноземних мов — переважно з англійської та німецької:

  • Kussen door een rag van woorden (1944);
  • Demon van ivoor (1945);
  • Leproos van Molokaï (1945/1946);
  • Misdaad stelt de wet (1945/1946);
  • Misdaad aan de Noordpool (1945?/1948?);
  • Horror coeli (1946);
  • Conserve (1947);
  • J.B. Priestley, Zonlicht op zaterdag (1947);
  • Hypnodrome (1948);
  • Moedwil en misverstand (1948);
  • De tranen der acacia's (1949);
  • Fenomenologie van de pin-up girl (1950);
  • Ik heb altijd gelijk (1951);
  • Het behouden huis (1952);
  • Paranoia (1954);
  • Haroun Tazieff, Kraters in lichterlaaie (1954);
  • De mandarijnenpers (1955);
  • Het geweten van de Groene Amsterdammer (1955);
  • De God Denkbaar Denkbaar de God (1956);
  • Drie melodrama's (1957);
  • Een landingspoging op Newfoundland (1957);
  • De donkere kamer van Damokles (1958);
  • Erosie (1960);
  • De woeste wandeling (1962);
  • Drie drama's (1962);
  • Het sadistische universum 1 (1964);
  • Mandarijnen op zwavelzuur (1964);
  • Zwarte handel (1965);
  • Nooit meer slapen (1966)
  • Een wonderkind of een total loss (1967);
  • Wittgenstein in de mode en Kazemier niet (1967);
  • Annum Veritatis (1968);
  • Overgebleven gedichten (1968);
  • Preambule / Manuscript in een kliniek gevonden (1968);
  • De laatste resten tropisch Nederland (1969);
  • Fotobiografie (1969);
  • Het lek in de eeuwigheid (1969);
  • Het sadistisch universum 2. Van Wittgenstein tot Weinreb (1970);
  • Hollywood (1970);
  • Herinneringen van een engelbewaarder (1971);
  • Hellebaarden. Citaten uit het werk van Willem Frederik Hermans (1972);
  • King Kong (1972);
  • Het evangelie van O. Dapper Dapper (1973);
  • Hundertwasser, honderdvijf en meer (1973);
  • Meditaties (1973);
  • Machines in bikini (1974);
  • Periander (1974);
  • Ludwig Wittgenstein, Tractatus logico-philosophicus (1975);
  • Onder professoren (1975);
  • De raadselachtige Multatuli (1976);
  • Bijzondere tekens (1977);
  • Boze brieven van Bijkaart (1977);
  • Houten leeuwen en leeuwen van goud (1979);
  • Ik draag geen helm met vederbos (1979);
  • Scheppend nihilisme (1979);
  • Dood en weggeraakt (1980);
  • Filip's sonatine (1980);
  • Homme's hoest (1980);
  • Vijf verhalen (1980);
  • Beertje Bombazijn (1981);
  • Henri Béraud, De martelgang van de dikzak (1981);
  • Uit talloos veel miljoenen (1981);
  • Zeven gedichten van O.V. de L. Milosz (1981);
  • Geyerstein's dynamiek (1982);
  • Klaas kwam niet (1983);
  • Mandarijnen op zwavelzuur, supplement (1983);
  • Waarom schrijven? (1983);
  • De zegelring (1984);
  • De liefde tussen mens en kat (1985);
  • Relikwieën en documenten (1985);
  • Roeping (1985);
  • Cascaden en riolen (1986);
  • Het boek der boeken, bij uitstek (1986);
  • Koningin Eenoog (1986);
  • Een heilige van de horlogerie (1987);
  • Mondelinge mededelingen (1987);
  • Dinky Toys (1988);
  • Door gevaarlijke gekken omringd (1988);
  • Au pair (1989);
  • De schrijfmachine mijmert gekkepraat (1989);
  • Luis Cimatarra, De heilige Maria Juana(1989);
  • Naar Magnitogorsk (1990);
  • Vincent literator (1990);
  • Wittgenstein (1990);
  • De laatste roker (1991);
  • Gitaarvissen en banjoklokken (1991);
  • Het hoedenparadijs: 40 collages van Willem Frederik Hermans (1991);
  • De aardappel van de dood (1993);
  • De Boze Bijkaart, Vaerzen, Belgische en andere (1993);
  • Madelon in de mist van het schimmenrijk (1993);
  • Slechte kritieken gaan nooit verloren, goede ook niet, sinds kort (1993);
  • Vier novellen 1995);
  • De onversleten wandelaar (1994);
  • Een foto uit eigen doos (1994);
  • Malle Hugo (1994);
  • Ruisend gruis (1995);
  • Ze zullen eikels zaaien op mijn graf. Teruggevonden gesprekken met Willem Frederik Hermans (Hans van Straten) (1995);
  • Kussen door een rag van woorden (2000);
  • Het grote medelijden (2002);
  • De weerspannige slaper (2004);
  • Een ernstig onderzoeker (2004);
  • Je vriendschap is werkelijk onbetaalbaar. Brieven aan Geert van Oorschot (2004).

Цікавий факт

Свій твір «Між професорами» (1975), у якому описується з гумором, подеколи з сарказмом університетське життя в Гронінгені, Віллем Фредерік Германс написав повністю на порожніх сторонах університетських аркушів паперу, щоб, за словами головного героя твору, «зробити щось корисне з коштовним папером, який зазвичай зникає у сміттєвих контейнерах, засмічуючи навколишнє середовище». Прикметно, що після надрукування роману університет зобов'язав своїх співробітників використовувати обидві сторони аркушів.

Примітки
  1. Віллем Фредерік Германс на www.dbnl.org (цифрова бібліотека нідерландської літератури) (нід.)

Джерела та посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.