Вільгельм Людвіг Йогансен

|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Вільгельм Людвіг Йогансен
дан. Wilhelm Ludvig Johannsen
Народився	3 лютого 1857(1857-02-03)[1][2][…] Копенгаген, Данія[3][4]
Помер	11 листопада 1927(1927-11-11)[3][1][…] (70 років) Копенгаген, Данія[3]
Поховання	Vestre Cemeteryd
Місце проживання	Данія
Країна	Данія
Діяльність	генетик, ботанік, викладач університету
Alma mater	Копенгагенський університет
Галузь	генетика
Заклад	Копенгагенський університет
Посада	ректор
Членство	Шведська королівська академія наук, Королівське фізіографічне товариство в Лундіd, Російська академія наук і Данська королівська академія наук
Відомий завдяки:	автор термінів ген, генотип, фенотип
Брати, сестри	Helene Johannsend
Нагороди	почесний доктор Гронінгенського університетуd почесний доктор Університету Фрайбургаd honorary doctorate of Lund Universityd
Вільгельм Людвіг Йогансен у Вікісховищі

Вільгельм Людвіг Йогансен (дан. Wilhelm Ludvig Johannsen; 1857(1857) — 1927) — данський біолог, професор Інституту фізіології рослин Копенгагенського університету, член швецької Академії наук.

Навчався на фармацевта, проте особливо цікавився фізіологією рослин.

У 1881 році почав працювати у хімічній лабораторії Карлсберга[5]. У 1887 році став викладачем фізіології рослин у сільськогосподарському університеті. Продовжив навчання і у 1892 році став доцентом, а в 1903 році — професором.

Дослідами над ячменем і квасолею доводив неефективність відбору у рослин, що самозапилюються, створив на цій основі закон «Про чисті лінії» і спростовував закони Ф. Гальтона (1889, 1897) про часткове успадкування набутих ознак. У 1903 році в роботі «Про успадкування в популяціях і чистих лініях» ввів термін «популяція». У 1909 році в роботі «Елементи точного вчення спадковості» ввів терміни: «ген», «генотип» і «фенотип»[6].

Був номінований на Нобелівську премію в 1920 і 1923 роках[7]