Вільям Гамільтон, 2-й герцог Гамільтон

Портрет Вільяма Гамільтона.

Герб герцога Гамільтон.

Вільям Гамільтон був другим сином Джеймса Гамільтона — ІІ маркіза Гамільтона та леді Анни Каннінгем. Отримав освіту в університеті Глазго, пізніше — у Франції. Починаючи з 1630 року — один з придворних короля Англії та Шотландії Карла І.

У 1639 році Вільям Гамільтон отримав від короля в дар титул графа Ланарк. У 1640 році призначений державним секретарем Шотландії. Після початку в 1637 році повстання в Шотландії і утворення Національного ковенанту Шотландії Вільям Гамільтон примкнув до поміркованих роялістів — партії свого старшого брата — Джеймса Гамільтона і виступав за компроміс між ковенанторами та королем. Разом зі своїм братом Вільям Гамільтон у 1643 році був заарештований у 1643 році Карлом І в Оксфорді — був звинувачений у зраді і переходу на бік парламенту Шотландію, але незабаром він втік, повернувся до Шотландії та примкнув до ковенанторів. Більше того, в 1645 році Вільям Гамільтон сформував з людей клану Гамільтон та інших союзних йому кланів армію для боротьби з роялістами. Яких очолив маркіз Монтроз. Вільям Гамільтон особисто брав участь у битві під Кілсайт.

У 1646 році Вільям Гамільтон як граф Ланарк брав участь у перемовинах уряду Шотландії з полоненим королем Карлом І у Ньюкаслі і спробував переконати короля піти на компроміс з ковенанторами і погодитись на введення пресвітеріанства в Англії, що навернуло б на його бік багато шотландських кланів. Але король не хотів йти ні на які компроміси. Короля видали військам парламенту Англії. Граф Ланарк став лідером поміркованого крила ковенанторів, що виступало за компроміс з королем та роялістами з метою боротьби з англійськими «індепендентами». 26 грудня в селищі Карісбрук на острові Вайт Вільям Гамільтон підписав військово-політичну угоду уряду Шотландії з королем — так званий «Інгейджмент». Це викликало Другу громадянську війну на Британських островах. Інгейджери пішли походом в Англію рятувати монархія і короля, але були розбиті в битві під Простоном Олівером Кромвелем — новим диктатором Англії та лідером «індепендентів». У Шотландії владу захопили радикальні пресвітеріани. Граф Ланарк змушений був тікати з Шотландії і в 1648 році приєднався до двору вигнанця принца Уельського, що знайшов притулок в Нідерландах.

9 березня 1649 року в Вестмінстері був страчений старший брат Вільяма Гамільтона — Джеймс Гамільтон, що перебував у полоні в англійських республіканців після битви під Престоном. Вільям Гамільтон успадкував від брата титул герцога Гамільтон. При дворі короля у вигнанні Карла ІІ в Нідерландах Вільям Гамільтон став головною політичною фігурою і підтримав переговори короля з урядом Шотландії про умови реставрації монархії. Після підписання 1 травня 1650 року Бредської угоди про умови повернення престолу Шотландії Карлу ІІ, герцог Гамільтон разом з королем прибув до Шотландії. Але Вільям Гамільтон не захотів йти на компроміс з маркізом Аргайл, що очолював уряд Шотландії і був лідером радикальних ковенанторів і відійшов від політичної діяльності.

Весною 1651 року Карл ІІ набрав нову армію для захисту Шотландії від Олівера Кромвеля, що почав війну з метою захопити Шотландію. Вільям Гамільтон пішов добровільно в армію короля і взяв участь у його поході в Англію. Він проявив героїзм і звитягу в битві під Вустором 3 вересня 1651 року, але був важко поранений і 12 вересня 1651 року помер від ран.

Вільям Гамільтон не лишив нащадків чоловічої статі і титул герцогині Гамільтон, землі, маєтки він заповів не своїм дочкам, а племінниці Анні. Всі інші його титули з його смертю припинили своє існування.

Вільям Гамільтон не лишив синів, і після його смерті, герцогство Гамільтон успадкувала його племінниця — згідно його заповіту.

Вільям Гамільтон одружився з леді Елізабет Максвелл — дочка Джеймса Максвелла — І графа Дірлетаун. Весілля відбулось 26 травня 1638 року. У них були діти:

• Джеймс Гамільтон — лорд Полмонт (помер в дитинстві, похований у Вестмінстерському абатстві)
• Леді Анна Гамільтон — вийшла заміж за Роберта Карнегі — ІІІ граф Саутеск
• Леді Елізабет Гамільтон — перший раз вийшла заміж за І лорда Кілмаурс Kilmaurs, другий раз одружилась з сером Девідом Каннінгемом Робертлендом
• Леді Мері Гамільтон — вперше вийшла заміж за Олександра І Лівінгстона — ІІ графа Каллендера, другий раз одружилась з сером Джеймсом Лівінгстоном Весткватером — Джеймсом ІІІ Огілві, ІІІ графом Фіндоатер
• Леді Маргарет Гамільтон — вийшла заміж за Вільяма Блера
• Леді Діана Гамільтон — померла в дитинстві

Вільям Гамільтон зображений в трилогії Найджела Трантера «Монтроз».

• Anderson, John, Historical and genealogical memoirs of the House of Hamilton; with genealogical memoirs of the several branches of the family. Edinburgh 1825
• Balfour Paul, Sir JamesThe Scots Peerage Vols IX. Edinburgh 1907