Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа

Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа (англ. William Edward Burghardt Du Bois, скорочення W. E. B. Du Bois, Дюбойс; 1868—1963) — афроамериканський громадський діяч, панафриканіст, соціолог, історик і письменник.

Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа
англ. William Edward Burghardt Du Bois
Народився 23 лютого 1868(1868-02-23)[1][2][…]
Грейт-Баррінгтон, Беркшир, Массачусетс, США
Помер 27 серпня 1963(1963-08-27)[3][1][…] (95 років)
Аккра, Гана[3]
Поховання Osu Castled, Osu Castled і W.E.B. Dubois Memorial Centre for Pan African Cultured
Країна  США
Національність афроамериканці[4]
Місце проживання Атланта
Гана
Діяльність історик, прозаїк-романіст, філософ, письменник, соціолог, соціальний працівник, правозахисник, фотограф, поет, автобіограф, публіцист, педагог, журналіст
Галузь громадянські права
Alma mater Університет Фіскаd, Гарвардський університет, Гумбольдтський університет Берліна, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Гарвардський коледж
Науковий керівник Густав Шмоллер
Знання мов англійська[1]
Заклад Нова школа, Wilberforce Universityd[5] і Університет Джорджії
Членство Академія наук НДР, Угорська академія наук, Alpha Phi Alphad, Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населенняd і Американська академія мистецтв та літератури
Magnum opus The Souls of Black Folkd і John Brownd
Партія Соціалістична партія Америки
У шлюбі з Shirley Graham Du Boisd[6]
Діти Yolande Du Boisd
Автограф
Нагороди

Spingarn Medald (1920)

Зала слави Національної асоціації чорних журналістівd (2004)

IMDb ID 1415438

Життєпис

Дюбуа народився 23 лютого 1868 року біля в Грейт-Баррінгтоні (Массачусетс, США). Мулат (як мати, так і батько мали змішане походження). У 1895 році він став першим американцем з африканським корінням, що отримав ступінь доктора філософії Гарвардського університету, а через два роки став професором історії та економіки Атлантського університету, зайнявшись вивченням питань про соціальне становище афроамериканців. Він прийшов до висновку, що соціальні зміни відбудуться лише під впливом протестів. Погляди Дюбуа і його однодумців з числа освіченої чорної молоді були опозиційні ідеям іншого активіста за права афроамериканців того часу — Букера Вашингтона, який виступав за соціальну інтеграцію чорних і білих за допомогою відмови перших від негайного надання їм рівноправності, в той час як Дюбуа вважав вірним шляхом боротьбу за здобуття вищої освіти хоча б «обдарованою десятою частиною» (talented tenth) афроамериканців, яка б працювала на благо розвитку афроамериканців.

1905 року Дюбуа виступив одним із співзасновників Ніагарського руху (англ. Niagara Movement) — громадської організації за свободу, а в 1909 році разом з групою однодумців він заснував Національну асоціацію сприяння прогресу кольорового населення (англ. National Association for the Advancement of Colored People, NAACP). 1910 року Дюбуа залишив роботу в Атлантському університеті, щоб зосередитися на роботі редактора журналу «Криза» («Крайсис», The Crisis) в NAACP. 1934 року він повернувся в Атланту, а з 1944 по 1948 рік знову працював в NAACP. Дюбуа також виступив організатором серії панафриканських конгресів по всьому світу.

Дюбуа був відомий своїми лівими поглядами (в 1911—1912 роках перебував у Соціалістичної партії Америки, але вийшов, зіткнувшись з неготовністю її лідерів виступити проти расової дискримінації; з марксизмом, втім, він познайомився досить пізно) і кілька разів відвідував СРСР (в 1928, 1936 1949 1958—1959 і 1962 роках). У 1950 році він балотувався в Сенат США від штату Нью-Йорк як кандидат лівоцентристської Американської лейбористської партії, отримавши більше 200 000 голосів (4 %).

1951 року йому було пред'явлено звинувачення за службу в розвідці іноземної держави (Радянського Союзу), і хоча звинувачення з Дюбуа (за якого заступився сам Альберт Ейнштейн) незабаром були зняті, він на той час повністю розчарувався в США. До того ж, в 1955 році американський уряд не дозволив йому виїхати в Індонезію на Бандунгську конференцію. У 1961 році він вступив в американську Комуністичну партію, переїхав до Гани й відмовився від американського громадянства[7]. Помер 27 серпня 1963 року в Аккрі (Гана).

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Дюбуа Уильям Эдуард Бёркхардт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. BlackPast.org — 2004.
  5. Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012. — ISBN 978-0-19-538207-5
  6. African American Authors, 1745-1945: A Bio-Bibliographical Critical Sourcebook / E. S. Nelson — Westport: Greenwood Press, 2000. — P. 121,123. — 525 p. — ISBN 0-313-30910-8
  7. On Du Bois's move to Africa - W.E.B. Du Bois (англ.).

Джерела
  • David Levering Lewis, W. E. B. Du Bois: Biography of a Race, 1868—1919, Lakewood, WA, Owl Books, 1994.
  • Edward J. Blum. W. E. B. Du Bois, American Prophet. Philadelphia, University of Pennsylvania Press, 2007.
  • Stewart, С. L. Civil Religion, Civil Society, and the Performative Life and Work of W. E. B. Du Bois. — The Journal of Religion, 88, 2008, № 3, 307—330.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.