Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами»
Міжнародна Ленінська премія «За зміцнення миру між народами» — почесна нагорода СРСР, встановлена у 1956 році.
За статусом премія надавалась громадянам інших держав незалежно від їхніх політичних поглядів, партійної приналежності, релігійних переконань і расових відмінностей, за видатні заслуги у боротьбі за мир між народами.
Премію було започатковано в результаті перейменування Міжнародної Сталінської премії «За зміцнення миру між народами» відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 6 вересня 1956 року. Відповідно до постанови Президії Верховної Ради СРСР від 11 грудня 1989 року № 905-1 премію було перейменовано на Міжнародну Ленінську премію миру.
Премія надавалась Комітетом з Міжнародних Ленінських премій «За зміцнення миру між народами», який утворювався Президією Верховної Ради СРСР у складі голови і 14 членів — громадських діячів Радянського Союзу та представників інших країн.
Право висування кандидатів на здобуття премії було надано міжнародним і національним організаціям (профспілковим, кооперативним, жіночим, молодіжним тощо), науковим і навчальним закладам, асоціаціям діячів науки, культури й мистецтв і персонально членам Комітету з Міжнародних Ленінських премій.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 березня 1961 року Комітету з Міжнародних Ленінських премій було надано право щорічно надавати до п'яти премій. Особам, які отримували премію, вручався диплом лауреата премії, золота нагрудна медаль з зображенням В. І. Леніна і грошова премія у розмірі 25 тисяч рублів.
1957
- Еммануель Д'Астьє де ла Віжері (Франція); публіцист і письменник
- Тихонов Микола Семенович (СРСР); письменник
- Удакендавала Сарананкара Тхеро (Цейлон); священик
- Даніло Дольчі (Італія); письменник
- Генріх Брандвейнер (Австрія); вчений-юрист
- Марія Роса Олівер (Аргентина); письменник
- Чандрасекхара Венката Раман (Індія); фізик, лауреат Нобелівської премії (1930)
- Луї Арагон (Франція); письменник
1958
- Каору Ясуї (Японія); голова Всеяпонської ради із заборони ядерної та водневої зброї
- Арнольд Цвейг (НДР); письменник
- Луї Сайян (Франція); генеральний секретар Всесвітньої федерації профспілок
- Артур Лундквіст (Швеція); письменник
- Йозеф Громадка (Чехословаччина); теолог
1959
- Хрущов Микита Сергійович (СРСР); Перший секретар ЦК КПРС, голова Ради Міністрів СРСР
- Вільям Едуард Беркгардт Дюбуа (США); письменник та історик
- Отто Бухвіц (НДР)
- Костас Варналіс (Греція); письменник
- Айвор Монтегю (Велика Британія); публіцист, кіносценарист, режисер
1961
- Фідель Кастро (Куба)
- Ахмед Секу Туре (Гвінея)
- Рамешварі Неру (Індія)
- Міхаїл Садовяну (Румунія); письменник
- Антуан Жорж Табет (Ліван); архітектор
- Остап Длуський (Польща)
- Вільям Морроу (Австралія)
1962
- Кваме Нкрума (Гана)
- Іштван Добі (Угорщина)
- Ахмад Фаїз Фаїз (Пакистан); поет
- Пабло Пікассо (Франція); художник
- Ольга Поблете де Еспіноса (Чилі); історик
1963
- Модібо Кейта (Малі)
- Маноліс Глезос (Греція)
- Георгі Трайков (Болгарія)
- Оскар Німейєр (Бразилія); архітектор
1964
- Ахмед Бен Белла (Алжир)
- Долорес Ібаррурі (Пасіонарія) (Іспанія)
- Херлуф Бідструп (Данія); художник-карикатурист
1965
- Аруна Асаф Алі (Індія)
- Рафаель Альберті (Іспанія); поет
- Каору Ота (Японія)
- Гордон Шаффер (Велика Британія); журналіст
1966
Постанова від 27 квітня 1966 року
- Жамсарангийн Самбу (Монголія); громадський і державний діяч
- Джозеф Пітер-Айо Куртіс (Нігерія); громадський діяч
- Марьям Віре-Туомінен; генеральний секретар організації Прибічники миру Фінляндії
- Мігель Анхель Астуріас (Гватемала); письменник, лауреат Нобелівської премії (1967)
- Джакомо Манцу (Італія); скульптор і графік
1967
Постанова від 21 квітня 1967 року
- Мартін Німеллер (ФРН); пастор, автор висловлювання Коли вони прийшли…
- Абрагам Фішер (ПАР); адвокат
- Хосе Давид Альфаро Сікейрос (Мексика); художник
- Іван Малек (Чехословаччина); мікробіолог
- Роквелл Кент (США); художник і письменник
- Герберт Варнке (НДР); віце-голова Всесвітньої федерації профспілок
1968
Постанова від 27 квітня 1968 року
- Нгуєн Тхі Дінь (Південний В'єтнам); громадська і політична діячка
- Хорхе Саломеа Борда (Колумбія); письменник
- Ромеш Чандра (Індія); Генеральний секретар ВРМ
- Жан Еффель (Франсуа Лежен) (Франція); художник-карикатурист
- Йоріс Івенс (Нідерланди); режисер
- Ендре Шик (Угорщина)
1970
Постанова від 17 квітня 1970 року
- Акіра Іваі (Японія)
- Ярослав Івашкевич (Польща); письменник
- Мохі ед-Дін, Халед (ОАР); генеральний секретар єгипетської Національної Ради миру
- Лайнус Карл Полінг (США); хімік, лауреат Нобелівської премії (1954, 1962)
- Бертіль Сванстрем (Швеція); журналіст
- Людвік Свобода (Чехословаччина)
- Шафі Ахмед Ель-Шейх (Судан)
1972
- Ерік Генрі Стенлі Бароп (Велика Британія); фізик
- Ренато Гуттузо (Італія); художник
- Цола Драгойчева (Болгарія)
- } Камаль Джумблат (Ліван)
- Ернст Буш (НДР); актор і співак
- Альфредо Варела (Аргентина); письменник і журналіст
1973
- Брежнєв Леонід Ілліч (СРСР)
- Сальвадор Альєнде (Чилі)
- Енріке Пасторіно Віскарді (Уругвай); голова Всесвітньої федерації профспілок
- Джеймс Олдрідж (Велика Британія)
1975
- Луїс Корвалан (Чилі)
- Жанна Мартен Сіссе (Гвінея)
- Раймон Гоор (Бельгія); священик
1977
- Янош Кадар (Угорщина)
- Агоштінью Нету (Ангола)
- Самора Машел (Мозамбік)
- Шон Макбрайд (Ірландія)
- П'єр Пуйяд (Франція)
- Янніс Ріцос (Греція); поет
- Ортенсія Буссі де Альєнде (Чилі)
1980
- Урхо Калева Кекконен (Фінляндія)
- Ле Зуан (В'єтнам)
- Мігель Отеро Сильва (Венесуела); письменник і журналіст
- Ерве Базен (Франція); письменник
- Абдаррахман аль-Хамісі (Єгипет); письменник
1983
- Махмуд Дарвіш (Палестина); поет
- Мікіс Теодоракіс (Греція); композитор
- Лібер Сереньї (Уругвай); політичний діяч
- Джон Морган (Канада); священик
1985
- Індіра Ганді (Індія)
- Нгуєн Хиу Тхо (В'єтнам)
- Йозеф Вебер (ФРН); політичний і громадський діяч
- Жан-Марі Леге (Франція); вчений і громадський діяч
- Луїс Відалес (Колумбія); поет і громадський діяч
- Єва Палмер (Швеція); громадський діяч
1987
- Джуліус Ньєрере (Танзанія)
- Герберт Міс (ФРН); політичний діяч
- Петро Танчев (Болгарія); політичний діяч
- Дороті Кроуфут Годжкін (Велика Британія); хімік
- Мігель Д'Еското Брокман (Нікарагуа)