Густав Шмоллер

Густав Шмоллер
Gustav von Schmoller
Народився 24 червня 1838(1838-06-24)
м. Гайльбронн, Німеччина
Помер 27 червня 1917(1917-06-27) (79 років)
м. Бад-Гарцбург, Німеччина
Поховання
Kaiser Wilhelm Memorial Cemeteryd : 
Країна  Королівство Пруссія
Діяльність економіст, політик, викладач університету
Alma mater Тюбінгенський університет
Галузь економіка
Заклад Гарвардський університет
Посада member of the Prussian House of Lordsd і Historiographer of the Prussian stated
Ступінь doctorate in Political Science and Economicsd
Вчителі Johann von Helferichd
Аспіранти, докторанти Henry Walcott Farnamd[1], Karl Rathgend[2], Макс Зерінг[3], Вернер Зомбарт[4], Alfred Dorend[5], Вільям Едуард Беркхардт Дюбуа[6], Вебер Альфред[7], Edwin Francis Gayd[8], Leopold von Wiesed[9], Friedrich Woltersd[10], Артур Шпитгоф[11], Otto Neurathd[12], Erwin von Beckerathd[13] і Ludwig Feuchtwangerd[13]
Членство Прусська академія наук, Баварська академія наук, Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Російська академія наук і Данська королівська академія наук
Нагороди

нобілітація

Grave of honord (1956)

 Густав Шмоллер у Вікісховищі

Густав фон Шмоллер (нім. Gustav von Schmoller, 24 червня 1838(18380624), Гайльбронн, Німеччина — 27 червня 1917, Бад-Гарцбург, Німеччина) — німецький економіст, політик, історик, державний і громадський діяч, провідний представник т. з. нової (молодої) історичної школи в політичній економії (поряд з А. Вагнером та ін. розробляв теорію державного соціалізму).

Біографія

Народився 24 червня 1838 року у м. Гайльбронн. На формування особистості молодого Шмоллера помітний вплив мав батько. Густав був знаним професором університетів в Галле (з 1864 року), Страсбурзі (з 1872 року), Берліні (з 1882 року), членом прусської державного ради (з 1884 року), одним із засновників (1872 рік) і представників (з 1890 року) «Союзу соціальної політики».

Наукова спадщина

Шмоллер вважав, що політекономія як основна суспільна наука включає в себе психологію, соціологію, географію тощо, тому вона має нормативний характер і відкриває можливість етичних оцінок і практичних рекомендацій. Критикуючи марксизм з позиції катедер-соціалізму, Шмоллер захищав активне державне втручання в господарське життя з метою заохочення національної економіки та пом'якшення класових протиріч. Наявність соціальних класів і боротьбу між ними він вважав необхідною умовою суспільного прогресу. Однак мету класової боротьби Шмоллер бачив не в революційному перетворенні суспільства, а в досягненні компромісу між сторонами, які не повинні порушувати загальних етичних норм.

Шмоллеру належить ряд досліджень з соціально-економічної і політичної історії країн Західної Європи. Він піддав різкій критиці самі принципи економічного лібералізму. Шмоллер викривав підміну, укладену в утвердженні лібералів про те, що основним мотивом людської діяльності є егоїзм. Шмоллер чудово показав, що в разі ліберальних економічних теорій ми маємо справу не тільки з окремою наукою — економікою, але і з особливою ідеологією, яку він назвав «економізмом». Велику популярність Г. Шмоллер отримав і як учасник «дискусії про метод» з представником австрійської школи маржиналізму К. Менгером в 1883-1884 роках. Густав фон Шмоллер відстоював конкретно-історичні методи дослідження і значимість індукції, пріоритет соціального цілого, культури, соціуму над діями окремих людей, в яких незнищенна ціннісне, етичне начало. Він протиставляв усі ці аспекти пріоритету дедукції, принципу методологічного індивідуалізму і ідеї про універсальність людської природи

Твори
  • «Zur Geschichte der deutschen Kleingewerbe im 19 Jahrhundert», Халле, 1870;
  • «Über einige Grundfragen des Rechts und der Volkswirtshaft», 2 Aufl., Йена, 1875;
  • «Zur Literaturgeschichte der Staats- und Sozialwissenschaften», Лейпциг, 1888;
  • «Die soziale Frage», Мюнхен, 1918;
  • «Народное хозяйство, наука о народном хозяйстве и её методы», Москва, 1902;
  • «Борьба классов и классовое господство», Москва, 1906.

Примітки
  1. Математична генеалогія — 1997.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Математична генеалогія — 1997.
  5. Математична генеалогія — 1997.
  6. Математична генеалогія — 1997.
  7. Математична генеалогія — 1997.
  8. Математична генеалогія — 1997.
  9. Математична генеалогія — 1997.
  10. Математична генеалогія — 1997.
  11. Математична генеалогія — 1997.
  12. Математична генеалогія — 1997.
  13. Математична генеалогія — 1997.

Література
  • Блауг М. Шмоллер, Густав фон // 100 великих экономистов до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: Экономикус, 2008. — С. 327—329. — 352 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-903816-01-9.
  • Марголин М. М. Шмоллер, Густав // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Туган-Барановский М. И.  Очерк VI. Социально-политическое направление // Очерки из новейшей истории политической экономии: (Смит, Мальтус, Рикардо, Сисмонди, историческая школа, катедер-социалисты, австрийская школа, Оуэн, Сен-Симон, Фурье, Прудон, Родбертус, Маркс). — СПб.: Изд. журнала «Мир божий», 1903. — С. 194—199. — X, 434 с.
  • Шмоллер Густав фон / Гудков Л. Д. // Чаган — Экс-ле-Бен. — М. : Советская энциклопедия, 1978. — (Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров ; 1969—1978, т. 29).
  • Вебер М., «Der Sinn der „Wertfreiheit“ der soziologischen und ökonomischen Wissenschaften», «Logos», 1918, Bd 7;
  • Schaäfer U. G., «Historische Nationalökonomie und Sozialstatistik als Gesellschaftswissenschaften», Кёльн, 1971.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.