Вільям Ласселл

Життєпис

Народився в Болтоні, Ланкашир, Англія. Освіту здобув у Рокдейлській академії.

Заробив гроші як пивовар, і вклав кошти в своє захоплення астрономією. У 1820 почав виготовляти дзеркальні телескопи, за допомогою яких у власній обсерваторії поблизу Ліверпуля спостерігав в основному планети і туманності. У 1844 побудував телескоп діаметром 61 см, для якого він спорудив нове для того часу екваторіальне монтування, яке дозволяло компенсувати обертання Землі й легко стежити за об'єктами на небесній сфері. Він сам полірував дзеркало, використовуючи саморобний шліфувальний верстат. Переселившися в 1852 році на острів Мальта, оскільки там астроклімат значно кращий, ніж у Британії, побудував там великий рефлектор із дзеркалом діаметром 48-дюймів (122 см). Після повернення до Англії обладнав обсерваторію в Мейденгеді, де продовжував спостереження з 61-сантиметровим рефлектором. Член Лондонського королівського товариства (1849, золота медаль). Президент цього товариства (1870—1872).

Відкрив 10 жовтня 1846 перший з супутників Нептуна — Тритон. 18 вересня 1848 відкрив 8-ий супутник Сатурна — Гіперіон, не знаючи про відкриття його Д. Ф. Бондом 16 вересня. 24 жовтня 1851 відкрив супутники Урану — Арієль і Умбріель, дав їм ці назви, а так само дав назву супутникам Урану, відкритим Ф. В. Гершелем 1787 року — Оберон і Титанія.

У 1867 опублікував каталог понад 600 туманностей, вперше відкритих ним.

На його честь названі кратер на Місяці, кратер на Марсі, кільце Нептуна і астероїд 2636 Ласселл.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.