Вільям Стейг
Вільям Стейг (англ. William Steig; 14 листопада 1907, Нью-Йорк — 3 жовтня 2003, Бостон) — американський художник-мультиплікатор, графік, скульптор і письменник, автор багатьох книг для дітей та підлітків. Серед них — «Шрек!», за мотивами якого було знято знамениту мультиплікаційну серію, а також «Доктор Де Сото (Doctor De Soto)», «Острів Абеля (Abel’s Island)», «Сільвестр і магічний кристал (Sylvester and the Magic Pebble)» та інші.
Вільям Стейг | |
---|---|
William Steig | |
Народився |
14 листопада 1907 Нью-Йорк |
Помер |
3 жовтня 2003 (95 років) Бостон |
Країна | США[1] |
Національність | американець |
Діяльність | письменник, скульптор, графік, мультиплікатор |
Alma mater | Townsend Harris High Schoold |
Знання мов | англійська[2] |
Magnum opus | Sylvester and the Magic Pebbled, Doctor De Sotod і Шрек! |
Діти | Jeremy Steigd |
Нагороди | King of Cartoons |
IMDb | ID 0825308 |
Сайт | williamsteig.com/williamsteig.htm |
Ранній вік
Вільям Стейг народився в Брукліні у сім'ї польсько-єврейських іммігрантів, що приїхали до США із Австрії. Ще в дитинстві В.Стейг приділяв багато часу читанню та малюванню. Його улюбленою книгою в дитинстві була «Піноккіо», написана Карло Колодді. у підлітковому віці займався спортом. Входив до головного складу всесвітньої студентської команди з водного поло. Не зважвючи на те, що Стейг 2 роки провчився у нью-йоркському Сіті-коледжі, потім 3 роки в Національній Академії Дизайну та після цього вступив до Школи Вишуканих Мистецтв при Єльському універститеті - повної вищої освіти він так і не здобув.
Особисте Життя
Шлюби
Стейг був одружений 4 рази і від цих шлюбів у нього три дитини. З 1936 по 1949 рік дружиною Вільяма була Елізабет Мед, з якою він згодом розлучився. В цей період життя Елізабет та Вільям жили на 75 ½ Bedford Street у, мабуть, найменшому будинку на Мангеттені. Від цього шлюбу у письменника народився син – Джеремі Стейг – відомий джаз-музикант, та дочка – Люсінда.
Другою жінкою Стейга була Карі Хомстед у 1950 році. У них народилась дочка- Маргіт Лаура (тепер відома як Меггі Стейг).
Після розлучення з Карі він був одружений зі Стефані Хейлі з 1964 по 1966 рік.
Зі своєю четвертою дружиною – Жанною Дорн, Стейг провів усе життя.
Сім'я
Батько Вільяма був художником, дотримувався лівих, соціалістичних поглядів. Його брат Ірвін був відомим журналістом та художником, другий брат Генрі- письменником, художником та саксофоністом, третій - Артур - письменником та поетом.
Смерть
Стейг помер природною смертю у Бостоні 3 жовтня 2003 року у віці 95 років.
Кар'єра
Щоб допомогти сім'ї під час Великої депресії Стейг, позиціюючи себе вільним художником і шанувальником творчості Пікассо, починає заробляти малюванням карикатур для різних видань. Його перша карикатура була прийнята газетою The New Yorker у 1930 році. Після цієї ще 117 інших карикатур були опубліковані на обкладинці газети. Живучи в містечку Гейлордсвіль, у Коннектикуті, художник створив понад 1600 малюнків, надрукованих різними американськими виданнями, за що впливовий журнал Newsweek вручив йому титул «King of Cartoons». Влітку 1949 року Стейг став одним із 250 скульпторів, чиї роботи були вставлені на 3-тій Міжнародній виставці скульптури у Філадельфійському художньому музеї.
В 1968 році Вільям Стейг, назвавши себе «вічною дитиною», пише свою першу книгу для дітей. Вона була добре прийнята як критиками, так і читачами. Вже за свою третю книгу «Сільвестр та магічний кристал» автор був нагороджений престижною Медаллю Калдекотта. За своє життя Стейг написав понад 30 дитячих книг в тому числі «Шрек», що був ілюстрований самим автором та опублікований у 1990 році та пізніше став мотивом для надзвичайно популярної мультиплікаційної серії з цією ж назвою — «Шрек».
Найбільш Популярна Книга
Найбільш популярною книгою Стейга безумовно є «Шрек». Цій популярності автор завдячує студії DreamWorks, що зробила із його видання цілу однойменну серію мультиплікаційних фільмів. У свій час «Шрек» був бестселлером та користувався шаленою популярністю у дітей та підлітків. «Шрек 2», що вийшов на екрани за рік після смерті Вільяма Стейга, був присвячений автору.
Список праць
|
|
Примітки
- Jeugdliteratuur.org
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.