Вірджиліо Фоссаті

Фоссаті у формі «Інтера»

З 1908 по 1915 рік захищав кольори «Інтернаціонале». З 1909 року поєднував виступи на футбольному полі з тренерською роботою, ставши таким чином першим головним тренером в історії міланської команди. Учасник першого матчу в історії міланського дербі, яке відбулося 18 жовтня 1908 року в швейцарському місті К'яссо (поразка 1:2)[1].

Вніс вагомий внесок у сенсаційну перемогу «Інтера» в чемпіонаті країни в сезоні 1909/10. У фіналі проти тогочасного лідера італійського футболу «Про Верчеллі» забив два м'ячі, а гра завершилася з рахунком 10:3 на користь міланців[2][3]. З 1914 року за «Інтер» виступав і його молодший брат — Джузеппе Фоссаті. Всього за клуб провів 97 матчів (4 голи).

1915 року був мобілізований до італійської армії. 25 грудня наступного року загинув в одному з боїв Першої світової війни.

15 травня 1910 року був включений до складу національної збірної Італії на її перший в історії офіційний матч — товариську гру, в якій у Мілані італійці здобули переконливу перемогу над збірною Франції (6:2). Таким чином став першим представником «Інтернаціонале» в національній збірній. Відзначився забитим м'ячем на 20-й хвилині матчу[4]. Відповідно став і першим автором гола у складі збірної Італії серед представників «Інтера».

Через 11 днів після дебюту відіграв у грі італійців проти збірної Угорщини, у якій вони поступилися 1:6, що стало першою поразкою в історії італійської футбольної збірної.

Загалом до січня 1915 року провів дванадцять ігор проти збірних Франції, Угорщини, Швейцарії і Австрії. З 1912 року був капітаном національної команди Італії.