Вітер Василь Петрович

Ві́тер Васи́ль Петро́вич (нар. 16 червня 1951(19510616), с. Великополовецьке, Сквирський район, Київська область, УРСР) — український актор, сценарист, режисер, продюсер. Президент студії «ВІАТЕЛ». Заслужений діяч мистецтв України. Доцент кафедри телережисури Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого.[1] Член Національної спілки кінематографістів України.

Вітер Василь Петрович
Дата народження 16 червня 1951(1951-06-16) (70 років)
Місце народження Великополовецьке
Сквирський район
Київська область
Громадянство  СРСР →  Україна
Національність українець
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія режисер, сценарист, продюсер
Кар'єра 1975 і до тепер
Нагороди
IMDb ID 8173958
«ВІАТЕЛ»

Життєпис

Василь Вітер народився у селі Великополовецькому Сквирського району Київської області. Закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого у 1972 році за фахом «актор драми», майстерня Михайла Верхацького.

У 1972—1975 рр. працював актором у Житомирському обласному українськраїнському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги, Волинському обласному академічному музично-драматичному театрі імені Тараса Шевченка та на Кіностудії імені О. Довженка.

У 1976—1981 роках навчався у Київський інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого за спеціальністю кінорежисура в майстерні Віктора Кісіна.

У 1981—1982 роки працював режисером у відділі по виробництву відеофільмів при Держтелерадіо УРСР. Був одним із перших режисерів у СРСР, котрі почали знімати ігрові фільми на відео, а саме кінострічку «У лузі на старому дивані» за новелою Є. Гуцала.

Працював режисером та режисером-постановником на Українській студії телевізійних фільмів «Укртелефільм» з 1982 по 1993 роки.

В 1994-го заснував і очолив студію «ВІАТЕЛ», на якій було створено близько 120 фільмів.[2]

З 1996 року працює викладачем та художнім керівником курсу телережисерів на кафедрі режисури телебачення КНУТКТ імені Івана Карпенка-Карого.

З 2010 року — завідувач кафедри режисури телебачення Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

З 2013 року — заступник Голови Комітету з Державної премії України імені Олександра Довженка.[3] Член експертної комісії з питань Кінематографії Державного агентства України з питань кіно.[4]

Доробок

Зняв понад 80 ігрових, документальних і музичних фільмів. Автор та ведучий телециклу «Василь Вітер. Ретроспектива» на телеканалі «Культура».

Фільмографія

Ролі в кіно:

Режисерські кінопостановки:

  • «У лузі на старому дивані» (1981, короткометражний фільм);
  • «Житейське море» (1983, фільм-вистава);
  • «Диктатура» (1985, фільм-вистава);
  • «Кларнети ніжності» (повнометражний фільм);
  • «Захисту не потребує» (повнометражний фільм);
  • «Далі польоту стріли» (1990, повнометражний фільм);
  • «Підземні води» (документальний фільм);
  • «Іван Миколайчук. Тризна» (1989, документальний фільм);
  • «Цвіт папороті» (документальний фільм);
  • «Глибокий колодязь» (документальний фільм);
  • «Гілея» (1993, документальний фільм);
  • «Успенський собор» (2000, документальний фільм);
  • «Михайлівський Золотоверхий» (2002, документальний фільм);
  • «Володимирський Собор у Херсонесі» (2005, документальний фільм);
  • «Михайлівський Золотоверхий монастир. 900 років» (2008, документальний фільм);
  • «Гра Долі» (документальний серіал, 87 фільмів).

Сценарист:

  • «Далі польоту стріли» (1990) — (повнометражний фільм);
  • «Успенський собор» (2000) — (документальний фільм).
  • «Михайлівський Золотоверхий» (2002) — (документальний фільм);
  • «Володимирський Собор у Херсонесі» (2005) — (документальний фільм).

Премії
  • Кінофестиваль українського кіно ім. Івана Миколайчука (1991);
  • Міжнародний фестиваль «TOURFILM» у місті Карлови Вари (Чехія) (2000);
  • Всеукраїнський телевізійний фестиваль «Відкрий Україну!» (2005), (2006);
  • Київський Міжнародний фестиваль документальних фільмів «Кінолітопис» (2006), (2008), (2010).


Примітки
  1. Кафедра режисури телебачення Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого
  2. «ВІАТЕЛ». Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
  3. Комітет з Державної премії України імені Олександра Довженка повідомляє про зміни у складі. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 26 серпня 2014.
  4. Державне агентство України з питань кіно

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.