Великополовецьке
Великополове́цьке — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області. Населення становить 2353 осіб. Старостинському округу підпорядковані села Андріївка та Мала Михайлівка.
| село Великополовецьке | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | Білоцерківський район |
| Громада | Фурсівська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1390[1] |
| Населення | 2353 |
| Площа | 9,49 км² |
| Густота населення | 247,95 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09030 |
| Телефонний код | +380 4568 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′14″ пн. ш. 29°55′09″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
183 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09030, Київська обл., Білоцерківський р-н, с.Великополовецьке, вул. Центральна, 34 |
| Карта | |
  Великополовецьке | |
 Великополовецьке | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
Село Великополовецьке розташоване на берегах річок Кам'янка та її притоки Собот за 9 км від Фурсів і за 22 км від залізничної станції Біла Церква. З Києвом, Білою Церквою і Сквирою сполучено автошляхами.
Етимологія
- На думку історика Омеляна Пріцака назва походить від половців-куманів[2].
Історія
Біля села в урочищі Заріччні збереглися рештки поселень доби неоліту (IV—III тисячоліття до н. е.),бронзи та часів Київської Русі. Територія села входила, очевидно, до земель, якими володів половецький хан Тугоркан наприкінці 11 століття. З цим пов'язана і назва населеного пункту.
У 14 ст. у складі Литви. У цей час Великополовецьке було власністю нащадків Тугоркана — князів Рожиновських. У 1591 році було включене до складу Білоцерківського староства і передано у володіння М. Ружинського.
Місцеве населення брало активну участь у козацьких повстаннях і Національно-визвольній війні.
В селі існувала церква Вознесіння Господнього. Метричні книги, клірові, відомості, сповідні розписи зберігають в ЦДІАК України http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/vely_065.xml
У селі встановлено пам'ятник Ганні Денисівні Кошовій (1871—1948), герою соціалістичної праці, зачинательці стаханівського руху у сільському господарстві, ланковій колгоспу «Червоний гігант». На території Великополовецької сільської Ради (між вул. Новоселицею і с. Андріївкою) знаходиться пам'ятка історії — курган Мазепина могила.
Відомі уродженці
- Пиндик Василь Михайлович (* 26 січня 1944) — бандурист, Заслужений артист України[3].
Галерея
Адміністративна будівля
Будинок культури
Пам'ятник Ганні Кошовій
Великополовецька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів
Їдальня школи-інтернату
Навчально-виховний комплекс
Руїни старої школи
Меморіал Другої світової війни
Пам'ятний хрест жертвам голодоморів та політичних репресій
Православна церква (УПЦ МП)
Місце для будівництва нової церкви
Дім молитви християн-баптистів
Стара будівля
Колишній військкомат
Аптека- Ставки
Примітки
- УРЕ
- Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, № 1-2. С. 117—118.
- Бандури струни золотії (26 січня — 65 років з дня народження музиканта, бандуриста-виконавця Василя Пиндика (1944))
Джерела та посилання
- Великополовецьке — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)