Віценя Лідія Миколаївна
Віце́ня Лі́дія Микола́ївна (нар. 9 листопада 1954, ) — українська поетеса, прозаїкиня, публіцистка, журналістка. Член Національної спілки журналістів України з 1980 року та Національної спілки письменників України з 2001 року. Заслужений журналіст України (2009).
Лідія Миколаївна Віценя | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народилася |
9 листопада 1954 (67 років) Дібрівка, Миргородський район, Полтавська область, Україна | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | поетеса, прозаїк, публіцист, журналіст | |||
Мова творів | українська | |||
Нагороди | ||||
Премії | ім. Петра Артеменка (1998), ім. Григорія Яценка (1998), ім. Володимира Короленка (2004), «Золоте перо» (2006), ім. Леоніда Бразова (2009) | |||
|
Біографія
Народилася 9 листопада 1954 року у с. Дібрівка Миргородського району Полтавської області. У 1972 році закінчила Дібрівську СШ, у 1977- факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Впродовж 1977–1990 працювала в редакції обласної молодіжної газети «Комсомолець Полтавщини» (кореспондентка, завідувачка відділу). Із червня 1990 року – редакторка відділу культури і духовності, член редколегії всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини». Мешкає в м. Полтава.
Творчий доробок
Вірші почала друкувати з 1970 року в районній миргородській газеті «Прапор перемоги» та обласній молодіжці «Комсомолець Полтавщини». Згодом публікувала добірки в газетах «Зірка», «Молодь України», «Літературна Україна». Публікувалася у журналах «Дніпро», «Журналіст України», «Дзвін» та «Київ». Окремі твори публікувалися в колективних збірниках поезії «Ворскла» (Харків, 1977) та «У Ворскли і Янтри одні береги» (українською та болгарською мовами; Харків, 1981). Публікації є у навчальному посібнику «Література рідного краю» (Миргород, 1999), в антології поезії полтавських літераторів XX століття «Калинове гроно» (Полтава-Кременчук, 2004), у збірнику творів письменників Полтавщини «Біла альтанка» (Полтава, 2007), у міжнародному літературно-публіцистичному часописі «Соборність» (Держава Ізраїль, 2012), в антології сучасної жіночої поезії Полтавщини «Вишнева повінь» (Полтава, 2012), та ін.
Авторка книг:
- «Сашенька» (художньо-документальна повість про життя і творчість полтавської художниці Саші Путрі) (Полтава: Полтавський літератор, 1994; видавництво УР «Током-Украина», 2002 – видання друге, доповнене, авторизований переклад на російську мову);
- «Космограма душі» (поезії) (Полтава: Полтавський літератор, 1999);
- «Несподіваний вогонь» (поезії) (Полтава: Книгодрук, 2001);
- «Життя, що стало долею» (художньо-документальна оповідь) (Полтава: Дивосвіт, 2003);
- «Усе в житті не випадково» (поезії) (Полтава: Дивосвіт, 2004).
Нагороди і відзнаки
Заслужений журналіст України (2009)
Лауреатка ряду премій:
- Полтавська обласна журналістська премія ім. Петра Артеменка (1998);
- премія Полтавської обласної організації НСЖУ ім. Григорія Яценка (1998);
- Полтавська міська літературна премія ім. Володимира Короленка (2004);
- Всеукраїнська премія НСЖУ «Золоте перо» (2006);
- Полтавська обласна премія ім. Леоніда Бразова (2009).
Література
- Микола Степаненко. Сучасні письменники Полтавщини: довідник. – Полтава: ПП Шевченко Р.В., 2014.
- Літературно-мистецька Полтавщина: довідник / М. І. Степаненко. – Гадяч: Видавництво «Гадяч», 2013.
- Вишнева повінь: антологія сучасної жіночої поезії Полтавщини. – Полтава: Дивосвіт, 2012.
- Соборність: міжнародний літературно-публіцистичний часопис. – Держава Ізраїль. – №1 (43) 2012.
- Микола Костенко «І вимолімо в Бога рідне слово: Полтавці в українському літературному контексті ХХ століття» (Полтава: Полтавський літератор, 1999).