Габор Сабо (футболіст)

З 1926 по 1934 роки виступав за столичну команду «Уйпешт», був серед провідних гравців клубу, одним з її головних бомбардирів, віце-капітаном, а в 1932—1934 роках капітаном команди. Провів у складі «Уйпешта» 160 матчів у чемпіонаті, в яких відзначався голами 100 разів.

У 1930 році завоював з командою перший у її історії титул чемпіона країни, відігравши 22 матчі, в яких забив 17 м'ячів. Через рік команда знову стала чемпіоном, а на рахунку Сабо 15 голів у 22 матчах турніру. Третій чемпіонський титул гравець завоює в 1933 році, провівши за команду 18 матчів.

Дві найкращі команди Угорщини отримували можливість спробувати свої сили в кубку Мітропи, міжнародному турнірі для найсильніших клубів Центральної Європи. В цьому змаганні «Уйпешт» досяг успіху в 1929 році. На шляху до фіналу команда пройшла празьку «Спарту» (6:1, з двома голами Сабо, і 0:2) і віденський «Рапід» (2:1, 2:3 і 3:1 в переграванні в додатковий час завдяки хет-трику головного бомбардира команди Іштвана Авара). У фіналі «Уйпешт» переграв іншу празьку команду — «Славію». Вже в першому матчі угорці здобули вагому перевагу 5:1, а в матчі-відповіді задовольнилися нічиєю 2:2. В обох фінальних поєдинках Сабо забивав по одному м'ячеві. Загалом у Кубку Мітропи у складі «Уйпешта» на його рахунку 21 матч і 10 забитих м'ячів у 1927—1934 роках. 9 поєдинків він провів у ролі капітана команди.

«Уйпешт» і «Славія» через рік знову зустрілися у фіналі міжнародного турніру — Кубку Націй. Ці змагання відбулися в Женеві під час проведення Чемпіонату світу в Уругваї. У ньому брали участь чемпіони або володарі кубків більшості провідних у футбольному плані континентальних країн Європи. «Уйпешт» почергово переграв іспанський «Реал Уніон» (3:1), голландський «Гоу Егед» (7:0), швейцарський «Серветт» (3:0) і «Славію» у фіналі (3:0). На рахунку Сабо 3 забитих м'ячі у цих матчах.

З 1934 року виступав за команду «Фебуш» (Будапешт). Допоміг клубові досягти найвищого у своїй історії результату в угорському чемпіонаті — четвертого місця в 1936 і 1937 роках. У 1936 році команда представляла свою країну в Кубку Мітропи. «Фобус» переміг у кваліфікації швейцарську команду «Янг Фелловз» із міста Цюрих (3:0 у гостях і 6:2 вдома), а в 1/8 фіналу поступився в гідній боротьбі чинному чемпіону і майбутньому фіналістові турніру — празькій «Спарті» (2:5 на виїзді і 4:2 вдома). В усіх цих поєдинках Сабо був капітаном своєї команди і відзначився у кожному матчі забитими голами. Таким чином, з показником у 14 забитих м'ячів він ділить у списку найкращих бомбардирів Кубка Мітропи 12 місце разом із чотирма іншими футболістами.

6 червня 1926 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в грі проти збірної Чехословаччини (2:1). А вже в наступному своєму матчі, що відбувся через десять місяців після дебютного, забив свій перший гол за головну команду країни — у ворота збірної Югославії (3:0). Сабо викликався до збірної до 1934 року, але награв за цей час не надто багато — лише 11 матчів. Причина цього в дуже сильній конкуренції, що існувала в збірній саме на позиції лівого форварда (достатньо назвати прізвища Вільмоша Кохута з «Ференцвароша» і Ференца Хірзера з «Хунгарії» — знаменитих лівих нападників, які виступали в той же час, що й Сабо).

У 1934 році Габор відзначився трьома забитими м'ячами у двох матчах відбіркового турніру до чемпіонату світу проти збірної Болгарії, а потім також став учасником фінальної частини першості, що проходила в Італії. Зіграв у матчі 1/8 фіналу проти Єгипту (4:2). У чвертьфінальному поєдинку проти Австрії, що завершився поразкою угорців 1:2, участі не брав.

• Володар Кубка Мітропи: 1929
• Чемпіон Угорщини: 1929–30, 1930–31, 1932–33
• Срібний призер Чемпіонату Угорщини: 1926–27, 1931–32, 1933–34,
• Бронзовий призер Чемпіонату Угорщини: 1927–28, 1928–29,
• Фіналіст Кубка Угорщини: 1927, 1933
• Володар Кубка Націй 1930
• Учасник Чемпіонату світу 1934.