Чемпіонат світу з футболу 1934 (кваліфікаційний раунд)

Відбір на чемпіонат світу 1934
Деталі турніру
Дата	11 червня 1933 — ;
Кількість команд	32 (з 3 конфедерацій)
Статистика турніру
Матчів зіграно	26
Голів забито	139 (5.35 за матч)
Найкращий бомбардир(и)	Ісідро Лангара; Маріо Лопес; Діонісіо Мехія; (по 7 голів)
	1938 →

Чемпіонат світу з футболу 1934 став першим чемпіонатом світу, фінальній частині якого передував кваліфікаційний раунд, адже заявки на участь у першому чемпіонаті світу надійшли лише від 13 збірних, усі з яких і стали учасниками світової першості.

Бажання ж і готовність позмагатися на другому чемпіонаті світу з футболу висловили представники 32 країн, що, зважаючи на формат фінальної частини турніру, який передбачав участь 16 збірних, обумовило необхідність попереднього проведення кваліфікаційного раунду для визначення його учасників[1].

Навіть збірна Італії, країни-господаря фінального турніру, мала вибороти право участі в ньому, єдиний раз, коли участь команди на домашньому чемпіонаті світу не була заздалегідь гарантована[1]. Діючі чемпіони світу, збірна Уругваю, відкинули можливість захисту титулу на полях Європи, загалом відмовившись від участі у чемпіонаті світу 1934 року на знак протесту проти фактичного ігнорування першого чемпіонату світу, що пройшов в Уругваї, майже всіма європейськими командами[1][2].

З 32 команд, які мали змагатися у кваліфікаційному раунді ЧС-1934, хоча б по одній грі провели 27 команд, адже три команди знялися зі змагання до його початку, після чого ще дві команди кваліфікувалися до фінальної частини світової першості автоматично. В рамках відбіркового турніру загалом відбулося 27 матчів, в яких було забито 141 гол, тобто середня результативніть склала 5,22 гола за гру[1]. Перший матч відбору відбувся між Швецією і Естонією у Стокгольмі 11 червня 1933 року, а останній — у Римі 24 травня 1934, за три дні до початку фінального турніру, коли збірна США здолала Мексику і стала останнім учасником світової першості.

Формат

Збірні Чилі, Перу та Туреччини знялися зі змагання до його початку[1], а збірні Данії, Фінляндії, Латвії та Норвегії відкликали свої заявки на участь ще до проведення жеребкування.

32 команди-учасниці відбору на момент жеребкування були розподілені за географічною ознакою на 12 груп:

Групи з 1 по 8 – Європа: 12 місць, на які претенедувала 21 команда.
Групи 9, 10 та 11 – Америка: 3 місця, на які предентували 8 команд.
Група 12 – Африка і Азія: 1 місце, на яке претендували 3 команди (включаючи збірну Туреччини).

Відбіркові групи розрізнялися кількістю учасників і турнірним форматом:

Група 1 мала 3 учасників. Кожна команда проводила з кожним із суперників по одній грі. До фінальної частини чемпіонату світу виходив переможець групи.
Групи 2, 3 та 5 мали по 2 учасники. Команди проводили по дві гри, одній удома і одній на виїзді. До фінальної частини чемпіонату світу виходили переможці груп.
Група 4 мала 3 учасників. Кожна команда проводила з кожним із суперників по дві гри. До фінальної частини чемпіонату світу виходили команди, що посіли перше і друге місця.
Групи 6, 7 та 8 мали по 3 учасники. Кожна команда проводила з кожним із суперників по одній грі. До фінальної частини чемпіонату світу виходили команди, що посіли перше і друге місця.
Групи 9 та 10 мали по 2 учасники. До фінальної частини чемпіонату світу виходив переможець групи. В обох випадках по одній команді у кожній з груп (збірні Перу і Чилі) знялися зі змагання до його початку, тож їх суперники, відповідно збірні Бразилії і Аргентини, кваліфікуалися автоматично.
Група 11 мала 4 учасників, змагання відбувалося у три раунди:
- Перший раунд: збірна Гаїті проводила три матчі проти Куби. Переможець виходив до Другого раунду.
- Другий раунд: збірна Мексики проводила три гри проти переможця Першого раунду. Переможець виходив до Фінального раунду.
- Фінальний раунд: збірна США і переможець Другого раунду за результатом єдиної гри полі між собою на нейтральному визначали учасника фінальної частини чемпіонату світу.
Група 12 мала 3 учасників. Після того, як один з учасників, збірна Туреччини, знялася зі змагання до його початку, переможець групи, що виходив до фінальної частини чемпіонату світу, визначався за підсумком двох ігор між двома командами, що залишилися, по одній вдома і на виїзді.

Групи

Група 1

Місце	Команда	І	В	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Швеція	2	2	0	8	2	4.00	4
2	Литва	1	0	1	0	2	0.00	0
3	Естонія	1	0	1	2	6	0.33	0

11 червня 1933

Швеція	6–2	Естонія
Кроон 7' Л. Бунке 10' Ерікссон 13', 70' Т. Бунке 43' Андерссон 79' (пен.)	Протокол	Касс 47' Куремаа 61'

Олімпійський стадіон (Стокгольм)
Глядачів: 8,123
Арбітр: Рейдар Рандерс-Йогансен (Норвегія)

29 червня 1933

Литва	0–2	Швеція
	Протокол	Ганссон 55', 65'

Каріуоменес
Глядачів: 6,000
Арбітр: Август Зільбер (Естонія)

Естонія і Литва не проводили очну гру, оскільки жодна з цих команд вже не мала шансів наздогнати Швецію[3].

Швеція кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу.

Група 2

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Іспанія	2	2	0	0	11	1	11.0	4
2	Португалія	2	0	0	2	1	11	0.09	0

11 березня 1934

Іспанія	9–0	Португалія
Гонсалес 3' Лангара 13', 14' (пен.), 46', 71', 85' Регейро 65', 70' Вентольра 68'	Протокол

Естадіо Чамартін
Глядачів: 50,000
Арбітр: Рафаель ван Прааг (Бельгія)

18 березня 1934

Португалія	1–2	Іспанія
Сілва 10'	Протокол	Лангара 12', 25'

Ештадіу ду Лум'яр
Глядачів: 35,000
Арбітр: Рафаель ван Прааг (Бельгія)

Іспанія, вигравши із сумарним рахунком 11:1, кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу.

Група 3

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Італія	1	1	0	0	4	0	4.00	2
2	Греція	1	0	0	1	0	4	0.00	0

25 березня 1934

Італія	4–0	Греція
Гварізі 40' Меацца 44', 71' Феррарі 69'	Протокол

Сан-Сіро
Глядачів: 20,000
Арбітр: Рене Мерсе (Швейцарія)

Італія кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату світу, оскільки Греція відмовилася від проведення матчу-відповіді[1][2].

Група 4

Місце	Команда	І	В	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Угорщина	2	2	0	8	2	4.00	4
2	Австрія	1	1	0	6	1	6.00	2
3	Болгарія	3	0	3	3	14	0.21	0

25 березня 1934

Болгарія	1–4	Угорщина
Байкушев 27'	Протокол	Шароші 29' Сабо 61' (пен.) Тольді 88' Маркош 89'

Болгарска армія
Глядачів: 10,000
Арбітр: Деніс Ксіфандо (Румунія)

25 квітня 1934

Австрія	6–1	Болгарія
Хорват 19', 22', 33' Цишек 59' Фіртль 62' Сінделар 67'	Протокол	Лозанов 66'

Ернст-Гаппель-Штадіон
Глядачів: 25,000
Арбітр: Франтішек Цейнар (Чехословакія)

29 квітня 1934

Угорщина	4–1	Болгарія
Сабо 9', 58' Шолті 60', 73'	Протокол	Тодоров 61'

Хунгарія-керут
Глядачів: 10,000
Арбітр: Ганс Франкенштайн (Австрія)

Болгарія знялася з турніру, тож Угорщина і Австрія кваліфікувалися без проведення решти матчів[1].

Група 5

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Чехословаччина	1	1	0	0	2	1	2.00	2
2	Польща	1	0	0	1	1	2	0.5	0

15 жовтня 1933

Польща	1–2	Чехословаччина
Мартина 52' (пен.)	Протокол	Сильний 33' Пельцнер 77'

Стадіон Війська Польського
Глядачів: 16,000
Арбітр: Деніс Ксіфандо (Румунія)

Збірна Польщі не змогла прибути до Праги на гру-відповідь, оскільки польський уряд відмовив гравцяв у наданні виїзних віз з політичних причин. Тому Чехословаччина кваліфікувалася без проведення другої гри[4].

Група 6

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Румунія	2	1	1	0	4	3	2.00	3
2	Швейцарія	2	0	2	0	4	4	2.00	2
3	Югославія	2	0	1	1	3	4	0.75	1

24 вересня 1933

Югославія	2–2	Швейцарія
Крагич 50' Мар'янович 61'	Протокол	Фріджеріо 76' Єггі 80'

БСК
Глядачів: 17,000
Арбітр: Алоїз Беранек (Австрія)

29 жовтня 1933

Швейцарія	2–2[lower-alpha 1]	Румунія
Гуфшмід 75' Гохштрессер 80' (пен.)	Протокол	Сепі 18' Добаї 67'

Ванкдорф
Глядачів: 15,000
Арбітр: Ганс Букманн (Нідерланди)

29 квітня 1934

Румунія	2–1	Югославія
Шварц 38' Добаї 74'	Протокол	Крагич 71'

ОНЕФ
Глядачів: 20,000
Арбітр: Джон Лангенус (Бельгія)

Румунія і Швейцарія кваліфікувалися.

Група 7

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Нідерланди	2	2	0	0	9	4	2.25	4
2	Бельгія	2	0	1	1	6	8	0.75	1
3	Ірландія	2	0	1	1	6	9	0.67	1

25 лютого 1934

Ірландія	4–4	Бельгія
Мур 27', 48', 56', 75'	Протокол	Капелль 15' С. Ванден Ейнде 30' Ф. Ванден Ейнде 47', 60'

Далімаунт Парк
Глядачів: 35,000
Арбітр: Томас Крю (Англія)

8 квітня 1934

Нідерланди	5–2	Ірландія
Сміт 41', 85' Бакгейс 67', 78' Венте 83'	Протокол	Сквайрс 44' Мур 57'

Олімпійський стадіон
Глядачів: 38,000
Арбітр: Отто Ольссон (Швеція)

29 квітня 1934

Бельгія	2–4	Нідерланди
Гріммонпре 51' Воргоф 71'	Протокол	Сміт 60' Бакгейс 62', 84' Венте 64'

Босейлстадіон
Глядачів: 42,000
Арбітр: Стенлі Роуз (Англія)

Нідерланди і Бельгія кваліфікувалися (Бельгія обійшла Ірландію за середньою кількістю забитих голів за матч)[1].

Група 8

Місце	Команда	І	В	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Німеччина	1	1	0	9	1	9.00	2
2	Франція	1	1	0	6	1	6.00	2
3	Люксембург	2	0	2	2	15	0.13	0

11 березня 1934

Люксембург	1–9	Німеччина
Менгель 27'	Протокол	Рассельнберг 2', 35', 57', 89' Вігольд 12' Альбрехт 24' Гоманн 30', 52', 53'

Міський стадіон
Глядачів: 14,500
Арбітр: Ян де Волф (Нідерланди)

15 квітня 1934

Люксембург	1–6	Франція
Шпейхер 47'	Протокол	Астон 3' Ніколя 26', 67', 85', 89' (пен.) Лібераті 80'

Міський стадіон
Глядачів: 18,000
Арбітр: Марк Турфкруєр (Бельгія)

Остання гра між Німеччиною і Францією не проводилася, адже на той час обидві команди вже забезпечила собі два перші місця у підсумковій турнірній таблиці і кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату світу[3].

Група 9

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Бразилія
2	Перу	знялася

Збірна Перу відмовилася від участі у відборі, тож Бразилія кваліфікувалася автоматично[1].

Група 10

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Аргентина
2	Чилі	знялася

Збірна Чилі відмовилася від участі у відборі, тож Аргентина кваліфікувалася автоматично[1].

Перший раунд

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Куба	3	2	1	0	10	2	5.00	5
2	Гаїті	3	0	1	2	2	10	0.20	1

28 січня 1934
18:00 EST (UTC−5)

Гаїті	1–3	Куба
Сен-Фор 85' (пен.)	Протокол	Лопес 20' (пен.) Е. Сокорро 61' Мартінес 64'

Стад Сильвіо Катор
Глядачів: 6,000
Арбітр: Джон Вільямс (США)

1 лютого 1934
18:00 EST (UTC−5)

Гаїті	1–1	Куба
Сен-Фор 25' (пен.)	Протокол	Лопес 85'

Стад Сильвіо Катор
Глядачів: 6,000
Арбітр: Джон Вільямс (США)

4 лютого 1934
18:00 EST (UTC−5)

Гаїті	0–6	Куба
	Протокол	Е. Сокорро 5' Лопес 18', 86' Ф. Сокорро 37' Феррер 62' Сото 78'

Стад Сильвіо Катор
Глядачів: 5,000
Арбітр: Джон Вільямс (США)

Куба виграла із загальним рахунком 10:2 і вийшла до другого раунду.

Другий раунд

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Мексика	3	3	0	0	12	3	4.00	6
2	Куба	3	0	0	3	3	12	0.25	0

4 березня 1934

Мексика	3–2	Куба
Мехія 12', 14', 16'	Протокол	Лопес 40', 63'

Парк Некакса
Глядачів: 20,000
Арбітр: Едвард Донахі (США)

11 березня 1934

Мексика	5–0	Куба
Сота 24' Мехія 31', 40', 79' Росас 72'	Протокол

Парк Некакса
Глядачів: 22,000
Арбітр: Едвард Донахі (США)

18 березня 1934

Мексика	4–1	Куба
Алонсо 32', 75' Рувалькаба 41' Маркос 55'	Протокол	Лопес 15'

Парк Некакса
Глядачів: 10,000
Арбітр: Едвард Донахі (США)

Мексика виграла із загальним рахунком 12:3 і вийшла до Фінального раунду.

Фінальний раунд

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	США	1	1	0	0	4	2	2.00	2
2	Мексика	1	0	0	1	2	4	0.50	0

24 травня 1934[lower-alpha 2]

США	4–2	Мексика
Донеллі 28', 32', 74', 87'	Протокол	Алонсо 25' Мехія 75'

Стадіо Націонале
Глядачів: 12,000
Арбітр: Йоссуф Мохаммед (Єгипет)

Збірна США кваліфікувалася.

Група 12

Палестинська збірна, яка брала участь у відборі на чемпіонат світу, представляла територію, на яку розповсюджувався Британський мандат у Палестині, і мала у своєму складі гравців британського і єврейського походження[8]. Фактично ця збірна була попередником збірної Ізраїлю і не має відношення до збірної Палестинської автономії, яка стала членом ФІФА 1998 року[9].

Місце	Команда	І	В	Н	П	Г+	Г-	СГ	О
1	Єгипет	2	2	0	0	11	2	5.50	4
2	Британська Палестина	2	0	0	2	2	11	0.18	0
—	Туреччина	знялася

16 березня 1934

Єгипет	7–1	Британська Палестина
Мохтар 11', 35', 51' Таха 21', 79' Латіф 43', 87'	Протокол	Нудельманн 61'

Стадіон Британської армії
Глядачів: 13,000
Арбітр: Стенді Веллс (Англія)

6 квітня 1934

Британська Палестина	1–4	Єгипет
Сукенік 54'	Протокол	Латіф 2' Мохтар 7', 22' Фавзі 35'

Хапоель
Глядачів: 8,000
Арбітр: Фредерік Гудсбі (Англія)

Єгипет, вигравши із сумарним рахунком 11:2, кваліфікувався до фінальної частини чемпіонату світу.

Учасники

Лише шість команд, що кваліфікувалися до фінальної частини ЧС-1934 (Аргентина, Бельгія, Бразилія, Румунія, США і Франція) були учасниками чемпіонату світу 1930 року і відповідно удруге поспіль стали учасниками світової футбольної першості[1].

Учасники кваліфікаційного раунду чемпіонату світу 1934

Учасники фінального турніру чемпіонату світу 1934

Команда	Кількість участей	Кількість участей поспіль	Остання участь
Аргентина	2	2	1930
Австрія	1	1	–
Бельгія	2	2	1930
Бразилія	2	2	1930
Чехословаччина	1	1	–
Єгипет	1	1	–
Франція	2	2	1930
Німеччина	1	1	–
Угорщина	1	1	–
Італія	1	1	–
Нідерланди	1	1	–
Румунія	2	2	1930
Іспанія	1	1	–
Швеція	1	1	–
Швейцарія	1	1	–
США	2	2	1930

Бомбардири

7 голів

5 голів

Махмуд Мохтар
Падді Мур

4 голи

3 голи

Мануель Алонсо
Кік Сміт

2 голи

Франсуа Ванден Ейнде
Ектор Сокорро
Мостафа Таха
Робер Сен-Фор

1 гол

Маттіас Сінделар
Рудольф Фіртль
Карл Цишек
Жан Капелль
Стан Ванден Ейнде
Лоран Гріммонпре
Бернар Воргоф
Димитар Байкушев
Михаїл Лозанов
Владимир Тодоров
Енріке Феррер
Анхель Мартінес
Франсіско Сокорро
Сальвадор Сото
Франтішек Пельцнер
Йозеф Сильний
Абдулрахман Фавзі
Леонгард Касс

Річард Куремаа
Альфред Астон
Ернест Лібераті
Ернст Альбрехт
Віллі Вігольд
Імре Маркош
Дьєрдь Шароші
Геза Тольді
Джонні Сквайрс
Джованні Феррарі
Анфілоджино Гварізі
Ернест Менгель
Теофіоль Шпейхер
Авраам Нудельманн
Йоанан Сукенік
Фернандо Маркос
Феліпе Росас
Хосе Рувалькаба

Коментарії

Згідно низки джерел за збірну Румунії вийшов на поле гравець, який не мав права захищати її кольори, через що ФІФА зарахувала Швейцарії перемогу з рахунком 2:0[5][6]. Утім ФІФА надає нічию 2:2 як результат цієї зустрічі[7].
Матч між збірними США і Мексики відбувся в Італії лише за три дні до початку фінальної стадії чемпіонату, оскільки США запізно подали заявку на участь у ньому. Тож учасник світової першості від Північної Америки визначався безпосередньо у країні її проведення і переможець фінальної стадії відбору залишався в Італії[1].

Примітки

History of the FIFA World Cup Preliminary Competition (by year). FIFA.com. ФІФА. липня 2007. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 18 червня 2018.(англ.)
Hart, Jim (27 липня 2016). When the World Cup rolled into fascist Italy in 1934. These Football Times. Процитовано 14 червня 2018.(англ.)
FIFA World Cup, 1934 - qualifying. 11v11.com. Процитовано 16 червня 2018. (англ.)
World Cup 1934 - Qualifying. RSSSF.com. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 17 червня 2018.(англ.)
Seal, Brian (29 травня 2015). 29 жовтня 1933 – When Crossing The Border Crosses The Line. This Day In Football History. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.(англ.)
World Cup 1934 Qualifying. RSSSF.com. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 17 червня 2018.(англ.)
1934 World Cup Italy Qualifiers. FIFA.com. ФІФА. Процитовано 17 червня 2018.(англ.)
Rake, Julian (24 жовтня 2008). A long wait for a home game. Reuters. Процитовано 19 червня 2018.(англ.)
FIFA Fact Sheet: History of the FIFA World Cup (TM) Preliminary Competition (see page 43). FIFA.com. FIFA. 2010. Архів оригіналу за 14 червня 2010. Процитовано 9 червня 2010.(англ.)

Посилання

Кваліфікаційний раунд чемпіонат світу з футболу 1934 на FIFA.com (англ.)
Кваліфікаційний раунд чемпіонат світу з футболу 1934 на RSSSF.com (англ.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[8] Згідно низки джерел за збірну Румунії вийшов на поле гравець, який не мав права захищати її кольори, через що ФІФА зарахувала Швейцарії перемогу з рахунком 2:0[5][6]. Утім ФІФА надає нічию 2:2 як результат цієї зустрічі[7].

[9] Матч між збірними США і Мексики відбувся в Італії лише за три дні до початку фінальної стадії чемпіонату, оскільки США запізно подали заявку на участь у ньому. Тож учасник світової першості від Північної Америки визначався безпосередньо у країні її проведення і переможець фінальної стадії відбору залишався в Італії[1].

[fifa_history-1] History of the FIFA World Cup Preliminary Competition (by year). FIFA.com. ФІФА. липня 2007. Архів оригіналу за 15 червня 2010. Процитовано 18 червня 2018.(англ.)

[football_times-2] Hart, Jim (27 липня 2016). When the World Cup rolled into fascist Italy in 1934. These Football Times. Процитовано 14 червня 2018.(англ.)

[11v11-3] FIFA World Cup, 1934 - qualifying. 11v11.com. Процитовано 16 червня 2018. (англ.)

[rsssf-4] World Cup 1934 - Qualifying. RSSSF.com. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 17 червня 2018.(англ.)

[5] Seal, Brian (29 травня 2015). 29 жовтня 1933 – When Crossing The Border Crosses The Line. This Day In Football History. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.(англ.)

[6] World Cup 1934 Qualifying. RSSSF.com. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Процитовано 17 червня 2018.(англ.)

[7] 1934 World Cup Italy Qualifiers. FIFA.com. ФІФА. Процитовано 17 червня 2018.(англ.)

[10] Rake, Julian (24 жовтня 2008). A long wait for a home game. Reuters. Процитовано 19 червня 2018.(англ.)

[fifaprel-11] FIFA Fact Sheet: History of the FIFA World Cup (TM) Preliminary Competition (see page 43). FIFA.com. FIFA. 2010. Архів оригіналу за 14 червня 2010. Процитовано 9 червня 2010.(англ.)