Гаджієв Гаджі Муслімович

Гаджі Муслімович Гаджієв (рос. Гаджи Муслимович Гаджиев, нар. 28 жовтня 1945, Буйнакськ) — радянський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — радянський і російський тренер.

Гаджі Гаджієв
Гаджі Гаджієв
Особисті дані
Народження 28 жовтня 1945(1945-10-28) (76 років)
  Буйнакськ, Дагестанська АРСР, СРСР
Прізвисько Професор[1]
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1959—1964 «Спартак» (Хасав'юрт)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1964 «Спартак» (Ленінград)  ? (?)
1965 «Скороход» (Ленінград)? (?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1972 «Динамо» (Махачкала)(в. о.)
1973–1975 «Динамо» (Махачкала)
1983–1985 «Нефтчі» (Баку)(помічник)
1986–1988 СРСР (ол.)(помічник)
1990–1991 СРСР(помічник)
1992 СНД(помічник)
1992–1997 Росія U-21(помічник)
1998–1999 Росія(помічник)
1999–2001 «Анжі»
2002 «Санфречче Хіросіма»
2003 «Анжі»
2003–2006 «Крила Рад» (Самара)
2007–2008 «Сатурн» (Раменське)
2010–2011 «Анжі»
2012 «Волга» (Нижній Новгород)
2013 «Крила Рад» (Самара)
2013–2014 «Анжі»
2015–2018 «Амкар»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Народився в робітничій родині у місті Буйнакськ[2]. За національністю аварець[3].

Займатися футболом почав в дитячій команді «Спартака» з Хасав'юрта, після чого грав на рівні КФК за ленінградські «Спартак» і «Скороход», але через сильну короткозорість змушений був закінчити кар'єру футболіста і в 20 років став працювати тренером.

Кар'єра тренера

Ранні роки

Повернувшись в Хасав'юрт, Гаджієв почав працювати тренером у місцевій ДЮСШ, а в 1972 році був запрошений на роботу в «Динамо» (Махачкала), що мало статус головної команди республіки, ставши виконуючим обов'язки головного тренера, а з наступного сезону став повноцінним головним тренером. Працюючи в «Динамо», яке виступало у другій лізі СРСР, Гаджієв відрахував 15 гравців за порушення спортивного режиму, замінивши їх гравцями з виробничих колективів. В результаті цього команда з низу турнірної таблиці піднялася в середину[4].

У 1976 році Гаджієв був направлений в вчитися до Москви у Вищу школу тренерів (ВШТ). Після її закінчення в 1977 році захистив дисертацію, ставши кандидатом педагогічних наук. Гаджієву булу запропоновано повернутися в махачкалінське «Динамо», ставши асистентом Євгена Горянського, проте він відхилив цю пропозицію, вважаючи за краще почати роботу молодшим науковим співробітником у Всесоюзному НДІ фізкультури, в якому працював у 1978—1980 роках. У той же час Гаджієв почав працювати в Федерації футболу СРСР, будучи членом комплексно-наукової групи збірних команд СРСР, керівником комплексно-наукової групи ЦСКА (з 1980 по 1984 роки), тренером збірної СРСР по роботі з гравцями ЦСКА (з 1982 по 1984 роки), тренером збірної СРСР з навчально-тренувального центру збірних команд в Новогорську (з 1985 по 1986 роки).

У 1983 році Гаджієв повернувся до тренерської роботи, увійшовши в штаб «Нефтчі» (Баку), тренував бакинську команду два роки.

Робота зі збірними

У 1986 році увійшов до тренерського штабу олімпійської збірної СРСР, ставши помічником головного тренера Анатолія Бишовця. Незабаром між тренерами встановилися дружні стосунки. У 1988 році вони привели команду до золотих медалей Олімпійських ігор в Сеулі, перегравши у фіналі збірну Бразилії, ведену Бебето і Ромаріо. Після того як в 1990 році Бишовець очолив основну національну збірну СРСР, а потім і СНД, Гаджієв обіймав пост помічника головного тренера і цих командах, поїхавши з Бишовцем на Євро-1992. Відбірковий турнір збірна СРСР пройшла без поразок, випередивши сильну команду Італії, а на вирішальні матчі вирушила вже збірна СНД, яка двічі зігравши внічию з німцями і голландцями, поступилася шотландцям і покинула турнір після групового етапу. Після цього тренерський штаб збірної пішов у відставку.

З 1992 по 1997 роки Гаджієв незмінно входив до тренерського штабу молодіжної збірної Росії, працюючи з Борисом Ігнатьєвим і Михайлом Гершковичем. У 1997 році він став тренером у штабі національної збірної Росії, а з 24 липня по 20 грудня 1998 знову працював під керівництвом Бишовця[5]. Після того, як збірна Росії програла шість матчів поспіль із загальним рахунком 5:14, весь тренерський штаб був звільнений.

«Анжі» та «Санфречче Хіросіма»

13 березня 1999 року Гаджієв став головним тренером махачкалінського «Анжі», який виступав в першому дивізіоні ПФЛ. Для нього це став перший досвід самостійної тренерської роботи за останні 24 роки. Уже в першому ж сезоні команда вперше в історії вийшла в вищий дивізіон[6]. У наступному році команда, що мала скромні фінансові можливості, що складалась переважно з місцевих гравців, почала боротися за медалі. На своєму полі махачкалінці поступилися лише одного разу — чинному чемпіону країни московському «Спартаку», а всього за сезон зазнали вісім поразок. Для того, щоб завоювати бронзові медалі чемпіонату «Анжі» було достатньо не програти в заключному матчі московському «Торпедо». До кінця другого тайму зберігався рахунок 1:1, проте в доданий час суддя призначив неоднозначний пенальті за гру рукою[7]. Пенальті був реалізований, і підопічні Гаджієва зайняли четверте місце, що тим не менше було великим успіхом і давало путівку в Кубок УЄФА. За підсумками 2000 року Гаджієв був визнаний РФС найкращим тренером року.

Успіхи команди продовжилися і в наступному році, коли навесні 2001 року «Анжі» вийшов у фінал Кубка Росії. У вирішальному матчі підопічні Гаджієва зустрічалися з московським «Локомотивом». На 90-й хвилині півзахисник махачкалінців Нарвік Сирхаєв відкрив рахунок, але під кінець компенсованого часу Заза Джанашія забив гол у відповідь і перевів гру в додатковий час, який переможця не виявив. У серії пенальті переміг «Локомотив». Ще в кінці 2000 року здоров'я Гаджієва трохи похитнулося (деякий час його неофіційно підміняв Анатолій Бишовець) і 28 липня 2001 року він покинув посаду головного тренера[8][9].

Взявши невелику паузу, Гаджієв очолив японський клуб «Санфречче Хіросіма», змінивши іншого російського тренера Валерія Непомнящего, але особливих успіхів не досяг і був звільнений через два місяці[10].

14 січня 2003 року Гаджієв повернувся в «Анжі», який на той момент вже залишив вищий дивізіон. За підсумками першості першого дивізіону «орли» зайняли лише 6-е місце[11], після чого Гаджієв покинув команду.

Гаджі Гаджієв під час роботи з «Сатурном». 2008 рік.

«Крила Рад» і «Сатурн»

Наступний етап тренерської кар'єри Гаджієва був пов'язаний з самарськими «Крилами Рад», які він очолив 23 листопада 2003 року. Маючи непогані можливості для вибору гравців і організації роботи, Гаджієв вже в наступному сезоні привів клуб до найкращого результату в його історії: команда завершила сезон на третьому місці в турнірній таблиці, лише на п'ять очок відставши від чемпіона, столичного «Локомотива»[12]. Крім того, клуб дійшов до фіналу Кубка Росії, по ходу турніру вибивши з нього «Зеніт» и ЦСКА. Однак у вирішальному матчі команду Гаджієва знову спіткала невдача: будучи фаворитом матчу з грозненським «Тереком», що виступав в першому дивізіоні, самарці пропустили єдиний гол на другій доданій до матчу хвилині. Наступні два сезони «Крила Рад» провели менш успішно (14-е і 10-е місця в турнірній таблиці відповідно), а в кваліфікації Кубка УЄФА їм вдалося впевнено пройти БАТЕ, але зупинились за крок від групового етапу, лише за правилом виїзного гола поступившись АЗ (із загальним рахунком 6:6). 28 листопада 2006 року після трьох років роботи Гаджієв покинув самарський клуб.

24 травня 2007 року Гаджієв очолив раменський «Сатурн», змінивши на посту Владіміра Вайсса[13]. На момент призначення «чорно-сині» розташовувалися на 10-му місці в турнірній таблиці, проте під керівництвом Гаджієва значно додали і завершили сезон на 5-му місці, здобувши рекордний результат в історії клубу. Футболісти «Сатурна» прямо вплинули на результат чемпіонської гонки: в рамках 28-го туру вони приймали лідера чемпіонату московський «Спартак», матч з яким завершився з рахунком 0:0. Цей результат дозволив вийти в лідери чемпіонату «Зеніту», З яким «Сатурн» зустрічався в заключному турі. Незважаючи на запеклий опір «чорно-синіх», матч завершився мінімальною перемогою петербуржців і їх перемогою в чемпіонаті. За підсумками 2007 року РФС знову визнав Гаджієва найкращим тренером року. Однак уже в середині наступного сезону 8 серпня 2008 року Гаджієв і його старший тренер Борис Ігнатьєв були відправлені у відставку через зниження результатів команди[14].

Повернення в «Анжі» та «Крила Рад»

19 квітня 2010 року Гаджієв втретє за кар'єру очолив «Анжі», який тільки повернувся в Прем'єр-лігу, змінивши на посту Омарі Тетрадзе[15]. Під керівництвом Гаджієва «орли» фінішували на 11-му місці, уникнувши боротьби за виживання. У січні 2011 року власником «Анжі» став мільярдер Сулейман Керімов, який почав збирати в команді зіркових гравців (в числі яких були Роберто Карлос, Юрій Жирков і Самюель Ето'о) і поставив завдання потрапити в єврокубки[16]. 29 вересня 2011 року Гаджієв був звільнений від займаної посади[17]. На той момент махачкалінці йшли на сьомому місці в турнірній таблиці, проте в трьох останніх матчах зуміли виграти лише один раз. Сам Гаджієв відбував чотириматчеву дискваліфікацію після того, як в перерві матчу з московським «Динамо» зламав двері в суддівську кімнату[18].

У червні 2012 року Гаджієв очолив «Волгу» (Нижній Новгород) у Прем'єр-лізі, але вже на початку зимової паузи 26 грудня достроково розірвав контракт, щоб знову очолити «Крила Рад», які також вирішували завдання по збереженню прописки в еліті[19][20]. Сезон самарці завершили на 14-му місці («Волга» в результаті фінішувала 12-ою). Наступний сезон Гаджієв почав у «Крилах», проте керував командою лише в перших чотирьох турах.

Гаджі Гаджієв під час роботи з «Амкаром». 2017 рік.

Останні прихід в «Анжі» та завершення тренерської кар'єри

8 серпня 2013 року Гаджієв вчетверте за кар'єру став головним тренером «Анжі»[21][22]. За кілька днів до цього власник команди Сулейман Керімов вирішив різко скоротити фінансування команди і продати ряд лідерів. На їх місце прийшли гравці нижчого рівня, які до того ж не були зіграні. Незважаючи на всі зусилля Гаджієва, «орли» за підсумками сезону посіли останнє, 16-е місце і вилетіли з вищого дивізіону. При цьому «Анжи» зумів гідно виступити в Лізі Європи, вийшовши в плей-оф турніру і вибивши в 1/16 фіналу бельгійський «Генк». В 1/8 фіналу підопічні Гаджієва зустрічалися з голландським АЗ і поступилися з рахунком 0:1 за сумою двох матчів. Таким чином «Анжи» зумів повторити свій найкращий результат в єврокубках.

30 грудня 2014 року Гаджієв підписав контракт з клубом «Амкар» терміном до кінця сезону, який в подальшому був продовжений[23]. Великих успіхів пермяки не досягли, проте протягом декількох сезонів успішно вирішували завдання по збереженню місця в Прем'єр-лізі. 2 березня 2018 року Гаджієв оголосив про свій відхід. При цьому, незважаючи на розрив контракту, він був присутній на першій грі після свого звільнення і консультував тренерський штаб команди[24]. До того моменту пермський клуб перебував на межі банкрутства і після закінчення сезону був розформований.

Функціонерська робота

2019 року Гаджієв став одним із засновників і президентом клубу «Махачкала»[25][26], на базі якого в 2021 році було відроджено махачкалінське «Динамо»[27][28], де також став президентом.

Титули і досягнення

Індивідуальні

  • Найкращий тренер Росії: 2000, 2007
  • Заслужений тренер Росії.
  • Орден «За заслуги перед Республікою Дагестан»

Особисте життя

Від першого шлюбу у Гаджієва є син і дві дочки[1]. Старший, Магді — юрист, займається бізнесом. Середня дочка Айна працює лікарем, молодша Заїра — філолог[29].

Друга дружина Олена, навчалася в школі телебачення в Останкіно. Познайомилися в 2002 році[30] Сыновья Шамиль (род. 26 июля 2005 года) и Муслим (род. 9 октября 2007 года)[31]. Від неї має синів Шаміля (нар. 26 липня 2005) і Мусліма (нар. 9 жовтня 2007)[31], а також дочку Надію (нар. серпень 2011)[32][33].

Примітки

  1. Елена Савоничева (5 грудня 2008). Экс-тренер «Сатурна» Гаджи Гаджиев: Поеду туда, где на небе звезды…. Интервью (рос.). «Советский спорт» №182(17695). Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 26 квітня 2011.
  2. Артём Жаворонков (22 марта 2015 (Эфир)). Интервью Гаджи Гаджиева в эфире радиостанции Эхо Москвы в Перми. Биография. Эхо Москвы в Перми.
  3. Прирождённый тренер Гаджиев Гаджи Муслимович
  4. Гигантское интервью с Гаджи Гаджиевым
  5. Рабинер, 2008, с. 108.
  6. Чемпионат России по футболу 1999, Первый дивизион, Анжи (Махачкала), Все матчи
  7. [10 сомнительных пенальти чемпионата России (рос.). sports.ru. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 7 травня 2011.
  8. Гаджиев окончательно ушёл из «Анжи», а Новиков утверждён в «Динамо»
  9. За что у нас Бышовца не любят?
  10. Гаджиев уволен из японского клуба
  11. Чемпионат России по футболу 2003, Первый дивизион
  12. «Крылья Советов» выиграли бронзовые медали
  13. Гаджиев возглавил «Сатурн»
  14. Гаджиев покинул пост главного тренера «Сатурна»
  15. Гаджиев подписал контракт с «Анжи»
  16. Миллиардер покупает земляков (рос.). Газета.Ru. Процитовано 7 травня 2011.
  17. Официальное заявление ФК «Анжи»[недоступне посилання з Июнь 2018]
  18. Гаджиев уволен из «Анжи»
  19. Гаджи Гаджиев ушёл в «Крылья Советов», досрочно расторгнув контракт с ФК «Волга» Архівовано лютий 3, 2013 на сайті Wayback Machine.
  20. Гаджи Гаджиев назначен новым главным тренером «Крыльев Советов»
  21. ФК «Крылья Советов» расторг контракт с Гаджи Гаджиевым из-за его ухода в ФК «Анжи» // Коммерсантъ.ru, 08.08.2013.
  22. В «Анжи» обещают найти нового тренера в течение 2 дней
  23. Гаджи Гаджиев — новый главный тренер «Амкара»
  24. Гаджи Гаджиев рассказал «Чемпионату» об уходе из «Амкара», судействе в матче с «Зенитом» и планах на будущее.
  25. Мехтиханов А. (17 липня 2019). Дагестан без премьер-лиги. Как в республике открыли новый футбольный сезон (рос.). MD-gazeta.ru. Процитовано 19 липня 2019.
  26. ФК «Махачкала» во главе с Русланом Агаларовым сыграет в одной лиге с «Анжи» (рос.). MD-gazeta.ru. 26 червня 2019. Процитовано 27 червня 2019.
  27. Курбанов Ш. (29 червня 2021). В Дагестане возродили футбольный клуб «Динамо» (рос.). РИА «Дагестан». Процитовано 30 червня 2021.
  28. В Дагестане презентовали футбольный клуб «Динамо» (рос.). ТАСС. 29 червня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
  29. Тост для Гаджиева. rusteam.permian.ru. Процитовано 15 серпня 2013.
  30. Елена Гаджиева: «Берегите моего мужа!». kc-camapa.ru. Процитовано 15 серпня 2013.
  31. Гаджи Гаджиев: «Лучший подарок – это сын!». samara.kp.ru. Процитовано 15 серпня 2013.
  32. У Гаджи и Елены Гаджиевых родилась дочь!. fc-anji.ru. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
  33. Гаджи Гаджиев: «Это′О летит с нами в Ростов»!. sports.ru. Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.

Джерела

  • И. Я. Рабинер. Наша футбольная Russia. М. : ОЛМА Медиа Групп, 2008. — 480 с. — ISBN 978-5-373-02216-3.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.