Роберто Карлос

Робе́рто Ка́рлос да Сі́лва Ро́ша (порт. Roberto Carlos da Silva Rocha; нар. 10 квітня 1973, Гарса, Сан-Паулу) — бразильський футболіст, лівий захисник. Чемпіон світу 2002 року, срібний призер Чемпіонату світу 1998 року. Входить до списку ФІФА 100. Один із 19 гравців, які зіграли більше 100 матчів у Лізі чемпіонів[1].

Роберто Карлос
Роберто Карлос
Особисті дані
Повне ім'я Роберто Карлос да Сілва Роша
Народження 10 квітня 1973(1973-04-10) (48 років)
  Гарса, штат Сан-Паулу,  Бразилія
Зріст 168 см
Вага 70 кг
Прізвисько Роббі
Громадянство  Бразилія
Позиція лівий захисник
Юнацькі клуби
1985—1988
1988—1991		 «Ателтіко Жувентус»
«Уніан Сан-Жуан»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1991—1993 «Уніан Сан-Жуан» 33 (10)
1993—1995 «Палмейрас» 44 (5)
1995—1996 «Інтернаціонале» 30 (5)
1996—2007 «Реал Мадрид» 370 (47)
2007—2010 «Фенербахче» 65 (6)
2010—2011 «Корінтіанс» 35 (1)
2011—2012 «Анжи» 25 (4)
2015 «Делі Дайнамос» 3 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1992–2006  Бразилія 125 (11)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2012 «Анжи»тренер
2013—2014 «Сівасспор»
2015 «Акхісар Беледієспор»
2015 «Делі Дайнамос»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Спортивні медалі
Футбол
Чемпіонати світу
Срібло Франція 1998
Золото Корея / Японія 2002
Олімпійські ігри
Бронза Атланта 1996 футбол
Кубки Америки
Срібло Уругвай 1995
Золото Болівія 1997
Золото Парагвай 1999

Відомий своїми швидкісними даними (100 метрів Роберто Карлос пробігав менш, ніж за 11 секунд[2]) і дуже сильними дальніми ударами, якими забив чимало голів, зокрема зі штрафних. В 1997 році посів друге місце за результатами голосування з визначення гравця року ФІФА, поступившись співвітчизнику Роналду. Довгий час йому належав світовий рекорд за швидкістю польоту м'яча після удару — 198 км/год[3][4]; цей рекорд побив німецький футболіст Лукас Подольскі під час ЧС в ПАР у 2010 році (201 км/год)[4]. Штрафні Роберто Карлос виконує зовнішньою стороною стопи, внаслідок чого траєкторія польоту м'яча завжди непередбачувана[5].

Я відпрацьовую ці удари кожного дня і вважаю, що успіх приходить в результаті постійних тренувань[5].

Дитинство

Роберто Карлос народився 10 квітня 1973 року в Гарсі на фермі Сан-Жозе, де вирощували каву[6][7], у бідній сім'ї[8]. За словами Роберто, більшість бразильців, які досягли чогось у футболі, виросли в бідних сім'ях. Малюка назвали Роберто Карлосом на честь співака Роберто Карлоса Браги, творчість якого дуже любив батько майбутнього футболіста. У Роберто Карлоса три сестри. Він був єдиним спадкоємцем батька по чоловічій лінії. У 3 роки він почав грати у футбол, а вже у вісім став виступати разом із дорослими в аматорській команді, якою керував його батько[9].

В 1981 році родина переїхала до Кордейрополіса. Там Роберто пішов до школи; за словами його вчительки, він «був дуже хорошим хлопчиком, дружив з усіма, був лідером колективу»[6].

Після закінчення школи, у 12 років, Карлос влаштувався працювати на місцевому текстильному заводі[6] й одночасно грав за команду цього підприємства «Атлетико Жувентус»[10]. У цьому режимі Роберто прожив близько двох з половиною років.

У червні 1987 року на одному з матчів заводської команди був присутній Адаїлтон Ладейра, скаут клубу «Уніан Сан-Жуан», який за деякий час домовився з керівництвом підприємства і батьками хлопця, щоб пройти перегляд[11]. В 1988 році він пройшов перегляд у клубі «Уніан Сан-Жуан», де й розпочав кар'єру професійного футболіста[9].

Клубна кар'єра

«Уніан Сан-Жуан»

В «Уніані» Роберто Карлос провів чотири сезони. З 1990 року його викликали до молодіжної збірної Бразилії до 20 років[10][8]. В 1991 році Роберто дебютує в основному складі клубу, з 1992 року стає гравцем стартового складу «Уніана»[6].

В 1992 році Роберто Карлос міг перейти в «Атлетіко Мінейро» і навіть зіграв за команду три товариські матчі під час турне по Європі. Але контракт з ним не підписали, і Роберто повернувся в «Уніан»[12].

«Палмейрас»

У січні 1993 року Роберто Карлос перейшов до «Палмейраса»[13], який заплатив за трансфер гравця 500 тис. доларів США[9]. Там Роббі швидко став гравцем основного складу, вигравши з клубом два чемпіонати Бразилії і два чемпіонати штату Сан-Паулу.

«Інтер»

У 1995 році Роберто Карлоса запросив до англійського «Мідлсбро» Браян Робсон, однак перехід не відбувся.

У липні 1995 року він перейшов до «Інтера», який заплатив за трансфер бразильця 3,5 млн євро[13]. Дебютував у складі «Інтера» 27 серпня 1995 року в матчі чемпіонату Італії з «Віченцою», який «нерадзуррі» виграли з рахунком 1:0[14]. Головний тренер команди Рой Ходжсон використовував його на позиції лівого півзахисника. Загалом у складі клубу він зіграв 34 матчі і забив 7 м'ячів (30 матчів — 5 голів у чемпіонаті Італії, 2 матчі — 1 гол у Кубку УЄФА і 2 матчі — 1 гол у Кубку Італії)[14]. Останній матч за клуб провів 12 травня 1996 року проти «Роми», у якому «Інтер» поступився 0:1[14].

«Реал Мадрид»

У липні 1996 року Роберто Карлоса за 6 млн євро придбав іспанський клуб «Реал Мадрид»[13]. Підписати Роберто Карлоса дуже хотів головний тренер команди Фабіо Капелло, який переконав у необхідності придбання захисника президента клубу Лоренсо Санса[15]. Уже в третьому матчі за «Реал» Роберто забив гол, вразивши ворота «Бетіса»[15]. За перший рік він провів у клубі 42 матчі і забив 5 голів, допомігши команді виграти чемпіонат Іспанії. За рік Роберто виграв із командою Лігу чемпіонів. У 2000 році Роберто Карлос повторив свій успіх із «Реалом», знову вигравши титул кращої команди Європи.

У 2003 році пішли чутки про перехід Роберто Карлоса в «Челсі» або повернення в «Інтер», однак це були лише чутки, і він підписав новий контракт з «Реалом»[15]. 9 березня 2007 року Роберто Карлос заявив про те, що залишає мадридський клуб. Загалом за «вершкових» 584 матчі і забив 71 гол, з яких 370 матчів і 47 голів у чемпіонаті Іспанії, що на той час було рекордом «Реалу» для гравців-іноземців[16].

«Фенербахче»

19 червня 2007 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт із клубом «Фенербахче»[17]. Дебютував у складі команди в матчі Суперкубка Туреччини проти «Бешикташа», у якому «Фенер» переміг 2:1.

25 серпня 2007 року Роберто Карлос забив перший м'яч за «Фенербахче», вразивши ворота «Сівасспора» ударом головою. Для Роберто цей м'яч став лише 3-м у кар'єрі, який він забив головою.

У кінці сезону Карлос отримав травму і тому закінчення сезону, у якому його клуб боровся за золоті медалі чемпіонату з «Галатасараєм», пропустив[18]. У результаті команда зайняла лише 2-ге місце.

21 січня 2009 року Роберто Карлос продовжив контракт із «Фенербахче» на рік[19]. 7 жовтня 2009 року він заявив, що залишить «Фенербахче» по завершенні його контракту в грудні.

Останній матч за «Фенербахче» Роберто Карлос провів 17 грудня 2009 року в Лізі Європи проти молдавського «Шерифа».

«Коринтіанс»

2 грудня 2009 року Роберто Карлос підписав дворічний контракт із «Корінтіансом». 5 січня 2010 року відбулася презентація Роберто Карлоса як гравця клубу, на ній він сказав:

Я перейшов у „Корінтіанс“ , щоб виграти Кубок Лібертадорес — трофей, якого у мене ще немає. У цій команді я маю намір завершити свою кар'єру. Роналдо сказав мені, що „Корінтіанс“ стане моїм будинком. А Роналдо мені не просто добрий друг, він для мене наче рідний брат. З ним я провів більше часу, ніж зі своєю родиною.

Дебютував у складі клубу в матчі чемпіонату штату Сан-Паулу з «Брагантіно», в якому «Тімао» перемогли 2:1. У «Корінтіансі» Роберто Карлос почав виступи невдало: у 8 матчах він двічі був вилучений з поля, включаючи матч із «Палмейрасом», де Роберто провів на полі лише 9 хвилин.

14 березня Роберто Карлос забив перший гол за нову команду, вразивши ворота «Санту-Андре» і принісши перемогу своїй команді з рахунком 2:1[20][21].

28 березня Роберто Карлос вразив ворота «Сан-Паулу», забивши м'яч ударом зі штрафного з 40 метрів[22].

У червні 2010 року послугами 37-річного Роберто Карлоса зацікавилася італійська «Рома», проте контракт з футболістом підписаний не був — Роберто Карлос не захотів покидати «Корінтіанс»[23]:

Зі мною зв'язувалися представники „Роми“. Цей клуб дійсно цікавиться мною. Однак я поки не збираюся покидати „Корінтіанс.“

16 січня 2011 року в домашньому матчі чемпіонату Пауліста проти «Португези» забив гол прострілом із кутового, закрутивши м'яч у дальній кут воріт.

12 лютого 2011 року Роберто Карлос розірвав контракт із «Корінтіансом» через погрози вболівальників команди, які стали надходити після вильоту команди з Кубка Лібертадорес[24][25]:

Першопричиною мого від'їзду з Бразилії стало насильство. У Бразилії я був змушений прогулюватися під наглядом великої кількості охоронців. Фанати намагалися напасти на мене. Я хотів залишити це позаду.
Роберто Карлос у складі «Анжі»

«Анжі»

16 лютого 2011 року на офіційному сайті російського клубу «Анжі» з'явилася інформація про підписання контракту з футболістом терміном на 2,5 роки[26]. Цей трансфер зробив Роберто Карлоса найвисокооплачуваним гравцем російського чемпіонату[27]. Його дебют за махачкалинський клуб відбувся 1 березня 2011 року в кубковому матчі проти «Зеніта», на який Карлос вийшов в основному складі на позиції лівого захисника[28][29]. 8 березня Роберто Карлоса був обраний капітаном команди[30].

25 квітня Роберто Карлос відкрив рахунок своїм голам за «Анжі», забивши з пенальті у ворота московського «Динамо». 1 травня забив свій другий гол за «Анжі», забивши переможний гол з пенальті у ворота «Ростова». 10 червня забив свій третій гол за клуб, відзначившись точним ударом зі штрафного у ворота нальчицького «Спартака». 17 липня у матчі 1/16 фіналу Кубка Росії проти «Волги» Роберто Карлос забив свій четвертий гол за «Анжі». Цей м'яч став для нього першим голом за команду з гри. 11 вересня Роберто забив «Волзі» з Нижнього Новгорода ударом зі штрафного.

У ході чемпіонату Росії 2011/12 Роберто Карлосу один раз показали з трибуни банан, а в іншому матчі хтось кинув банан на полі поруч із ним. У ЗМІ це було оцінено як образливі, імовірно расистські провокації з боку фанатів (у Санкт-Петербурзі та Самарі[31]). Після другого епізоду бразилець був дуже засмучений і навіть залишив поле[32]. Колишній віце-президент і член виконкому РФС, перший заступник голови комітету Держдуми з промисловості, співголова і засновник ПП «Російський футбольний Форум» Валерій Драганов сказав з цього приводу[33]:

Черговий дурний за формою і за змістом вчинок мерзотника з трибуни, кинув банан в бік великого гравця XXI століття, мабуть, не залишає сумнівів, що проблема не в неприборканості футбольних фанатів. Час вже визнати, що подібні витівки є продовженням атмосфери, що панує за межами стадіону, і мають той же задум і ту ж мету, яку переслідують націоналісти, нападники на вулицях наших міст на людей з іншим кольором шкіри, які проживають, навчаються або працюють в нашій країні

Спортивний оглядач «Літературної газети» Валерій Бурт:

Бразилець ридає, його команда стогне, громадськість волає. Майже сорокарічний мужик веде себе як красна дівиця: „Все, збираю манатки і геть з Росії!“. Але йому б не сльози лити, а взяти той злощасний банан і прилюдно, з посмішкою — з'їсти! Й історії цієї кінець. А так епілогу не видно. Хто взагалі придумав, що банан — це страшна образа? І чому ця абсурдна версія в Росії прижилася і розцвіла?...

Виступи за збірну Бразилії

22 лютого 1992 року Роберто Карлос дебютував у складі збірної Бразилії в товариському матчі зі збірною США, у якому «пентакампеони» перемогли 3:0[10].

3 червня 1997 року Роберто Карлос забив гол зі штрафного у ворота збірної Франції на «Турнуа де Франс». Цей м'яч був визнаний CNN найкращим голом року. Удар був виконаний з 35 метрів зовнішньою стороною лівої ноги в правий кут.

Роберто Карлос відіграв у всіх матчах збірної на Чемпіонатах світу 1998 і 2002 років, був невід'ємною частиною команди, яка здобула спочатку срібні, а потім і золоті медалі чемпіонів світу. За результатами ЧС-2002 був включений до команди всіх зірок чемпіонату.

Після матчу чемпіонату світу 2002, у якому Бразилія зустрічалася з Парагваєм, Роберто Карлос назвав гравців суперника «брудними індіанцями», за що отримав плювок від Хосе Луїса Чилаверта.

Після програного бразильцями французам чвертьфіналу чемпіонату світу в 2006 році Роберто заявив, що залишає національну збірну. Загалом за кар'єру в національній команді він зіграв 125 матчів і забив 11 м'ячів[34].

10 квітня 2010 року, напередодні свого дня народження, Роберто Карлос виявив бажання повернутися в збірну, щоб допомогти їй досягти успіху на ЧС-2010 у ПАР[35]:

Дякую пресі за те, що вона так високо оцінює мою гру. Тим не менш, остаточне рішення про склад збірної на ЧС-2010 залишиться тільки за Дунгою. Сам я знаю, що перебуваю у відмінній формі. На моїй позиції в складі національної команди можуть зіграти Мічел, Жилберто, Марсело і Андре Сантос, і нехай мені вже 37, я думаю, що величезний досвід може дати мені певну перевагу. Я знову впевнений у собі і думаю, що здатний принести користь Бразилії на чемпіонаті світу.

Але, попри бажання, Роберто не опинився у заявці збірної Бразилії на мундіаль.

Улітку 2010 року, після чемпіонату світу, 37-річний Роберто Карлос висловив намір продовжити кар'єру футболіста ще чотири роки, а також надію на те, що новий головний тренер збірної Бразилії Ману Менезес візьме його на ЧС-2014, фінальний турнір якого пройшов у Бразилії[36]. На той момент бразильцю був вже 41 рік. До складу збірної Карлос не потрапив. Після переходу в «Анжі» на першій прес-конференції в ролі гравця клубу бразилець заявив, що залишив спроби повернутися в збірну Бразилії, пояснивши своє рішення тим, що хоче дати шанс молодим гравцям[37].

Тренер

«Анжі»

З 29 вересня 2011 Роберто Карлос був тимчасовим помічником виконуючого обов'язки головного тренера команди Андрія Гордєєва. Незабаром агент Роберто повідомив, що його клієнт планує продовжити ігрову кар'єру до 2014 року:

Роберто погодився допомогти Гордєєву, але це не означає, що він скоро закінчить ігрову кар'єру і розпочне тренерську. Це тимчасова роль, він буде свого роду наставником для всіх гравців. Сулейман Керімов бачить значимість того, чого домігся Карлос за кар'єру. Ініціативу власника підтримали всі футболісти, в тому числі і Ето'о. Роберто — лідер на полі, він буде доглядати за іншими гравцями. „Анжі“ запропонував йому продовжити контракт на один рік, і вже на наступному тижні угода має бути підписана. Мій підопічний не хоче завершувати кар'єру раніше 2014 року.

5 березня 2012 року, по ходу заключного етапу чемпіонату Росії, був відкликаний зі списку гравців. Через тиждень він зайняв позицію директора команди, а 1 серпня на офіційній прес-конференції Роберто Карлос оголосив про завершення кар'єри гравця. По закінченні сезону 2012/13 Роберто прийняв рішення покинути махачкалинську команду, яка вперше посіла призове (третє) місце в чемпіонаті.

«Сівасспор»

Влітку 2013 став тренером турецького «Сівасспора», підписавши контракт за системою 1+1[38]. За часів бразильця «Сівасспор» зайняв 5-те місце в Суперлізі. Але сезон 2014/15 почав незадовільно, здобув у першому колі (14 матчів) лише 2 перемоги і займав передостаннє місце в турнірній таблиці, тому 21 грудня 2014 Роберто Карлос покинув турецьку команду[39].

«Акхісар Беледієспор»

2 січня 2015 року очолив турецький «Акхісар Беледієспор»[40], з яким не досяг значних успіхів.

«Аль-Арабі»

Завершивши свій сезон у Туреччині, Роберто Карлос мав підписати контракт з «Аль-Арабі», який виступав у вищому дивізіоні Катара — Лізі зірок, але через зрив переговорів він не приєднався до катарського клубу.

«Делі Дайнамос»

5 липня 2015 року очолив індійський «Делі Дайнамос», підписавши контракт до завершення сезону 2015. Також, під час тренерської діяльності, зіграв за команду 2 матчі у чемпіонаті Індії, в якому його команда зайняла 4-те місце та вийшла в плей-офф за чемпіонство, у якому в 1/2 фіналу у двохматчовому протистоянні поступилася ФК «Гоа» за рахунком 1:3 (попри те, що перший матч «Делі» виграв 1:0).

По завершенні сезону було оголошено про те, що Роберто Карлос не буде працювати з командою у наступному році[41].

Медіа

Роберто Карлос знявся в рекламі американської спортивної компанії Nike[42]. У 1998 році він знявся в комерційному наборі Nike у підготовці до чемпіонату світу 1998 року разом із низкою зірок збірної Бразилії, включаючи Роналдо і Ромаріу.

У 2002 році знявся у рекламній кампанії до чемпіонату світу 2002 разом із Тьєррі Анрі, Франческо Тотті, Роналдінью, Луїшем Фігу і японцем Хідетоші Наката.

Роберто Карлос також знявся в рекламі Pepsi, в тому числі в рекламі чемпіонату світу з футболу 2002 року, де він знімався разом із Девідом Бекхемом, Раулем і Джанлуїджі Буффоном[43].

Роберто Карлос представлений у серії відеоігор FIFA від EA Sports і був обраний, щоб з'явитися на обкладинці FIFA Football 2003 разом з гравцем «Манчестер Юнайтед» Раяном Гіггзом і півзахисником «Ювентуса» Едгаром Давідсом[44]. Роберто був офіційним обличчям Ultimate Team Legends в FIFA 15[45].

У 2015 році компанія відеоігор Konami оголосила, що Роберто Карлос з'явиться у футбольній відеогрі Pro Evolution Soccer 2016[46].

У 2016 році Роберто Карлос запустив програмне забезпечення під назвою Ginga Scout, яке з'єднує гравців із тренерами по всьому світу[47].

У квітні 2018 року Карлос був оголошений послом Марокко, як кандидата на проведення чемпіонату світу з футболу 2026 року[48].

Особисте життя

Під час виступу за різні клуби Роберто Карлос користувався великою повагою вболівальників, включаючи навіть шанувальників протиборчих команд, що є рідкістю. Під час періоду гри за «Реал» він міг спокійно підійти і поспілкуватися з фанатами команди на нефутбольні теми.

Роберто Карлос був кілька разів одружений. У нього 9 дітей: Роберта, Джована, Роберто Карлос Жуніор (все від першої дружини — Алешандри), Едуардо, Ребека, Крістофер, Цибулі, Мануела і Марина.

12 жовтня 2017 року Роберто Карлос у 44 роки вперше став дідусем. Джованна, друга дочка бразильця, народила йому онука, якого назвали Педро.

Роберто Карлос займається благодійною діяльністю:

Коли я бачу, як щасливі мої дочки, я згадую власне безрадісне дитинство. Мені постійно потрібно щось робити для нужденних дітей.

Карлос побудував у Бразилії кілька футбольних шкіл, де молоді гравці можуть навчатися гри безкоштовно.

У 2004 році Роберто Карлос разом з іншим відомим футболістом Кларенсом Зедорфом були співвласниками гоночної команди «Seedorf Racing», яка виступала у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP.[49]

У Роберто Карлоса є власна лінія дизайнерського одягу під назвою «RC3», яку він презентував у лютому 2010 року.

2 квітня 2011 року відбулася зустріч гравців та тренерського штабу «Анжі» з президентом Дагестану Магомедсаламом Магомедовим, яка пройшла в ресторанному комплексі котеджного селища «Джамі». На зустрічі Магомедов подарував Роберто Карлосу срібний кинджал роботи кубачинских майстрів.

12 квітня 2011 року в готелі «Метрополь» пройшло святкування дня народження Роберто Карлоса. На цьому заході власник «Анжі» Сулейман Керімов подарував імениннику спорткар Bugatti Veyron.

26 квітня 2011 року пройшла прес-конференція, присвячена підписанню угоди між «Анжи» і благодійним фондом «Подаруй життя!». На цій конференції Роберто Карлос оголосив, що передаватиме у фонд певний відсоток від своїх преміальних, а також частину заробітної плати. За його словами, він робив так само, коли грав за «Реал» і «Фенербахче».

Крім того, Роберто Карлос вже 12 років провадить благодійну програму в Бразилії. В одній із державних лікарень Сан-Паулу ціле крило займають щойно народжені діти, які мають серйозні проблеми зі здоров'ям. Для їх лікування футболіст закуповує сучасне обладнання у США.

29 квітня 2011 року Роберто Карлос, який брав участь раніше в декількох бразильських телешоу, знявся у програмі «Прожекторперісхілтон», яка вийшла в ефір 30 квітня.

Досягнення

Командні досягнення

Палмейрас

Реал Мадрид

Фенербахче

Збірна Бразилії

Особисті досягнення

Виноски
  1. Ґіґґз обійшов Роберто Карлоса за кількістю ігор у Лізі чемпіонів Архівовано 28 листопада 2013 у WebCite (рос.)
  2. Стаття на peoples.ru (рос.)
  3. На свадьбе знаменитого бразильского футболиста Роберто Карлоса присутствовало более 600 гостей. Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 20 березня 2011.
  4. Ефім Шаінскій (3 липня 2010). Німецький інтернаціонал (російською). Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 4 липня 2010. (рос.)
  5. Бразильська «гармата» повернеться на батьківщину?[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
  6. Roberto Carlos — King Of The World
  7. Roberto Carlos - King Of The World. www.angelfire.com. Процитовано 31 травня 2018.
  8. Roberto Carlos volta ao Brasil e estreia no Corinthians
  9. Nome de cantor, futebol de craque — Roberto Carlos da Silva
  10. Roberto Carlos: o reinado começou cedo. Архів оригіналу за 7 липня 2010. Процитовано 20 березня 2011.
  11. No Corinthians, Roberto Carlos reencontra «descobridor»
  12. Профіль на galodigital.com.br. Архів оригіналу за 17 серпня 2009. Процитовано 20 березня 2011.
  13. Профіль на transfermarkt. Архів оригіналу за 14 березня 2010. Процитовано 20 березня 2011.
  14. Профіль на inter.it
  15. Великий однолюб
  16. Roberto Carlos, Real Madrid’s indefatigable full-back
  17. Carlos’ Signing Ceremony
  18. Fenerbahce´s Carlos set to miss rest of season (англ.)
  19. Алекс і Роберто Карлос продовжили контракти з «Фенербахче» Архівовано 22 січня 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  20. CorinthiansCorinthians 2x1Santo AndréSanto André
  21. Gol Roberto Carlos — Corinthians x Santo André 14/03/2010[недоступне посилання з червня 2019]
  22. Роберто Карлос забил гол прямым ударом с углового. Процитовано 31 травня 2018.
  23. Роберто Карлос: "Мной интересуется "Рома" (рос.). Процитовано 31 травня 2018.
  24. Roberto Carlos acerta contrato de dois anos com time russo. globoesporte.com. Процитовано 31 травня 2018.
  25. Тяпков, Михаил. Р. Карлос: было 3 варианта – Неймар, Месси и Это'О. Процитовано 31 травня 2018.
  26. "Анжі" підписав контракт з Роберто Карлосом. Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 16 лютого 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 16 лютого 2011. (рос.)
  27. Махачкала озолотить Роберто Карлоса. Газета.Ru. 12 лютого 2011. Архів оригіналу за 4 червня 2012. Процитовано 12 лютого 2011. (рос.)
  28. Кубок России: Анжи - Зенит - 2:3. Чемпионат.ру. 1.03.2011. Процитовано 1 березня 2011.
  29. Оступились в кубке. Официальный сайт ФК "Анжи" (Махачкала). 1 березня 2011. Архів оригіналу за 26 червня 2012. Процитовано 1 березня 2011.
  30. Роберто Карлос — новый капитан «Анжи»
  31. Самарские болельщики бросили в Роберто Карлоса банан. Процитовано 31 травня 2018.
  32. Арбитр матча Каюмов: Уходя с поля, Карлос плакал. www.sovsport.ru (рос.). Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 31 травня 2018.
  33. Online, БИЗНЕС. Член исполкома РФС извинился за инцидент перед Роберто Карлосом и жителями Татарстана за осквернение фанатами «Волги» гимна республики. БИЗНЕС Online (рос.). Процитовано 31 травня 2018.
  34. Brazil - Record International Players
  35. Роберто Карлос хочет в ЮАР. Eurosport. 12 квітня 2010. Процитовано 31 травня 2018.
  36. Роберто Карлос хочет играть за сборную. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 31 травня 2018.
  37. Роберто Карлос едет. Eurosport. 17 лютого 2011. Процитовано 31 травня 2018.
  38. Роберто Карлос стал тренером Сивасспора. football.ua. 3 червня 2013.
  39. Роберто Карлос покинул пост главного тренера «Сивасспора». championat.com. 21 грудня 2014.
  40. Роберто Карлос возглавил турецкий клуб «Акхисар Беледиеспор». ua.tribuna.com. 3 января 2015.
  41. ISL 2015: Roberto Carlos will not return, Zico likely to follow suit. The Indian Express (амер.). 11 грудня 2015. Процитовано 31 травня 2018.
  42. Nike Biz : Media : Press Release : 2006 : Nike and Maven Networks Int…. archive.is. 30 січня 2013. Процитовано 31 травня 2018.
  43. Bose, Mihir (11 квітня 2002). Millions riding on injured England captain mean he is still a crock of gold (en-GB). ISSN 0307-1235. Процитовано 31 травня 2018.
  44. ESPN.com Soccernet FIFA 2003 release date announced. www.espnfc.com. Процитовано 31 травня 2018.
  45. FIFA 15 Player Ratings - FIFA Ultimate Team Legends. EA SPORTS (амер.). Процитовано 31 травня 2018.
  46. Porter, Matt (9 грудня 2015). Legends Coming to myClub in PES 2016. IGN (амер.). Процитовано 31 травня 2018.
  47. Tataraneto do patrono do Grêmio é dono de clube de futebol nos Estados Unidos: O Miami Dade FC | Dupla Explosiva. wp.clicrbs.com.br (pt-BR). Процитовано 31 травня 2018.
  48. Brazilian Legend Roberto Carlos to Represent Morocco’s 2026 World Cup Bid. Morocco World News (амер.). 13 квітня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
  49. Roberto Carlos e Seedorf se associam para formar equipe espanhola de 125 cc (порт.). UOL. 12 лютого 2005. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 21 червня 2013.
  50. Переможці «Golden Foot» Архівовано 29 травня 2009 у Wayback Machine. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.