Газогін Сахалін – Хабаровськ – Владивосток

Газогін Сахалін — Хабаровськ — Владивосток — газогін природного газу в Росії, що транспортує сахалінський газ з Сахаліну до Хабаровського і Приморського країв. Передбачається також, що газогін стане частиною міжнародного експортного маршруту, транспортування російського газу в країни Східної Азії, на кшталт Народної Республіки Китай, Південної Кореї і Японії. Належить і управляється компанією Газпром. Було відкрито 8 вересня 2011 року.

Схема газогону Сахалін-Хабаровськ-Владивосток

Історія

Проект було анонсовано у вересні 2007 року, коли Міністерство енергетики Російської Федерації затвердило Програму газифікації Східного Сибіру і Далекого Сходу[1] Метою програми було зниження ціни на комунальні послуги на російському Далекому Сході, заміна вугілля і нафти на регіональних електростанціях на дешевший природний газ[2]

Проект газогону було затверджено радою директорів Газпрому 23 липня 2008 на тому ж засіданні рада директорів Газпрому прийняла рішення придбати газогін Комсомольськ — Хабаровськ, Дальтрансгазу, колишнього дочірнього підприємства Роснафти, що був в експлуатації з листопада 2006 року.[3][4] Проектно-вишукувальні роботи були завершені в листопаді 2008 року і робоча документація готова до квітня 2009 року[5]

Будівництво почалося 31 липня 2009 в Хабаровську, газогін було відкрито 8 вересня 2011.

Першим споживачем газу в Приморському краї було ТЕЦ-2 Владивостока. На початку 2012 ТЕЦ-1 і ТЕЦ Північна у Владивостоці були переведені на природний газ[6][7]

Маршрут

Газогін Сахалін-Хабаровськ-Владивосток завдовжки 1822 км складається з трьох секцій.[1][8] Побудовані секції Хабаровськ — Владивосток і Сахалін — Комсомольськ-на-Амурі, мають разом завдовжки 1350 км.[1] Секція Комсомольськ — Хабаровськ завдовжки 472 км побудована у 2006[6] і буде пов'язана з газогоном Сила Сибіру що будується.[1]

У Приморському краї, газогін буде постачати газ на запланований завод скрапленого газу, виробляючи скраплений природний газ на експорт в Японію, і на пропонований нафтохімічний комплекс[9][10] Також планується поставляти газ з Владивостока в Японію і Південну Корею підводними газогонами.[8] або альтернативний маршрут до Південної Кореї наземним газогоном через Північну Корею[11]

Технічні характеристики

Пропускна спроможність газогону складає 6 млрд м³ природного газу на рік на першому етапі, зі збільшенням до 30 млрд м³ до 2020 року, з яких 8 млрд м³ буде поставлятися з Сахаліну.[1][6][12][13] Кошторисна вартість проекту US $ 21-24 млрд[14]

Діаметр газогоніів Сахалін-Комсомольськ і Хабаровськ-Владивосток — 1220 мм, з робочим тиском — 10 МПа. Діаметр газогону Комсомольськ-Хабаровськ становить 700 мм.[6]

На додаток до трьох секцій, газогін Сахалін-Хабаровськ-Владивосток складається з Сахалінської головної компресорної станції, газорозподільної станції м Владивостока, джерела живлення, систем зв'язку та під'їзних доріг[6]

Джерело живлення

Газогін заповнюється газом з проекту Сахалін-3 (Кирінське газоконденсатне родовище)[7], з додаванням газу з проекту Сахалін-2.[15]

Див.також

Примітки
  1. Gazprom launches construction of Sakhalin – Khabarovsk – Vladivostok gas transmission system (прес-реліз). Gazprom. 31 липня 2009. Процитовано 4 August 2009.
  2. Russia open new Far Eastern gas pipeline for Asian markets
  3. Board of Directors approves the purchase of Sakhalin – Komsomolsk – Khabarovsk. Phase I. First Startup Complex gas pipeline (прес-реліз). Gazprom. 23 липня 2008. Процитовано 4 August 2009.[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. Shuster, Simon (19 липня 2008). Russia Gazprom buys 25 pct of DalTransGas from Rosneft. Reuters. Процитовано 4 August 2009.
  5. Construction Of The Gas Pipeline Sakhalin – Primorye To Come To The End In 2011. TIA Ostrova. 14 липня 2008. Архів оригіналу за 5 серпня 2009. Процитовано 4 August 2009.
  6. Gazprom commissions first startup complex of Sakhalin – Khabarovsk – Vladivostok GTS (прес-реліз). Gazprom. 8 September 2011. Процитовано 10 вересня 2011.
  7. Gazprom: Over 90 Percent of Sakhalin-Khabarovsk-Vladivostok GTS Linear Part Welded Up (Russia). LNG World News. 3 May 2011. Процитовано 10 вересня 2011.
  8. Watkins, Eric (12 липня 2009). Gazprom, Kogas sign MOU for Sakhalin-2 pipeline project. Oil & Gas Journal 107 (26) (PennWell Corporation). Процитовано 4 серпня 2009.
  9. Russia's Gazprom mulls new liquefaction plant in country's Far East. Platts (requires subscription). 24 червня 2008. Процитовано 4 August 2009.
  10. Gas Will Be Delivered to Japan through Vladivostok. Vladivostok Times. 24 червня 2008. Процитовано 4 August 2009.
  11. Gabuyev, Aleksandr (22 серпня 2011). North Korea to be pacified with gas. Известия (Russia & India Reports). Процитовано 10 вересня 2011.
  12. Medetsky, Anatoly (9 September 2011). Gazprom Opens Pipeline to Sakhalin. The Moscow Times. Процитовано 10 вересня 2011.
  13. Gazprom forecasts sharp rise in gas consumption in eastern Russia. RosBusinessConsulting. 11 липня 2008. Процитовано 4 August 2009.
  14. Gazprom to build Russia's most expensive pipeline. The Sakhalin Times. 11 липня 2008. Архів оригіналу за 5 серпня 2009. Процитовано 4 August 2009.
  15. Gazprom Tired of Waiting. RZD Partner. 6 June 2008. Архів оригіналу за 5 серпня 2009. Процитовано 4 August 2009.

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.