Галагові

Галагові (Galagidae) — родина лоріподібних приматів. Є близькими родичами лорієвих і розглядалися раніше як одна з їхніх підродин. До галагових відносяться п'ять родів, у яких налічується 25 видів.

?
Галагові[1]

Otolemur crassicaudatus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Примати (Primates)
Підряд: Мокроносі (Strepsirrhini)
Надродина: Лорієвиді (Lorisoidea)
Родина: Галагові (Galagidae)
Gray, 1825
Роди

 Euoticus
 Galago
 Galagoides
 Otolemur
 Paragalago
 Sciurocheirus

Посилання
Вікісховище: Galagidae
EOL: 1654
ITIS: 943788
NCBI: 40297
Fossilworks: 90334

Поширення

Галагові живуть в Африці південніше Сахари, але не зустрічаються на Мадагаскарі. У деяких регіонах їх чисельність вельми висока, і їх виживанню в цілому нічого не загрожує.

Зовнішність

Гострі вуха галагових і їх мордочка нагадують кішку, проте їх кінцівки пристосовані не стільки до швидкого бігу, скільки до лазіння і хапання. Шерсть м'яка і густа, а її забарвлення варіює залежно від виду від срібно-коричневої до оранжево-коричневою. Для галагових, як для всяких активних ночами звірів, характерні дуже великі очі. Довжина хвоста становить більш ніж половину довжини тулуба. Загальна довжина тулуба у дорослих особин сягає від 11 см (карликові галаго) до майже 50 см (товстохвості галаго), а маса варіює від 50 До 2000 г. Самець в середньому на десять відсотків важче, ніж самка.

Поведінка

Галагові швидко пересуваються по деревах і вміють стрибати майже на 12 метрів. Це відрізняє їх від лоріобразних, які менш моторні й майже не стрибають. Основним часом діяльності галагових є ніча, однак вони активні не виключно вночі. Більшість денного часу вони проводять в густій ​​рослинності або в деревних дуплах. Соціальна поведінка цих звірів досить різноманітна. Іноді вони утворюють прості спальні суспільства і йдуть після цього на пошуки їжі поодинці. Іноді вони гуртуються в групи від семи до дев'яти тварин, в яких живуть досить тривалий час. Галагові відрізняються територіальною поведінкою і захищають свій ареал від вторгнень чужих особин, як правило представників тієї ж статі. Багато видів миють свої руки і ноги у власній сечі, після чого, проходячи по своєму ареалу, маркують його своїм запахом. Галагові часто кричать, і ці крики різняться в залежності від того, що ними галагових хочуть виразити. Бувають агресивні крики, що служать для відлякування чужих особин. Іншими криками галагові намагаються попереджати своїх родичів про небезпеку.

Харчування

Їжа галагових істотно відрізняється в залежності від виду. Існують види, що харчуються переважно комахами. Інші види воліють рослинну їжу, таку як листя, фрукти або деревні соки.

Розмноження

Двічі на рік самка після чотиримісячної вагітності народжує по два, зрідка три або одне, дитинча. Іноді вона усамітнюється для пологів, щоб самець не вбив потомство. За чотири тижні молодняк починає пробувати першу немолочну їжу, а через вісім тижнів повністю припиняють смоктати молоко. Статевої зрілості галагові досягають у віці року. У неволі їх тривалість життя сягає 16 років, в дикій природі вони лише зрідка стають старше восьми років.

Класифікація

Примітки
  1. Groves, C.P. (2005). FAMILY Galagidae. У Wilson, D.E.; Reeder, D.M. Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (вид. 3rd). Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 123–127. ISBN 0-801-88221-4. OCLC 62265494.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.