Галицинове
Галицино́ве — село в Україні, у Вітовському районі Миколаївської області.
село Галицинове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район/міськрада | Вітовський район |
Рада | Галицинівська сільська рада |
Основні дані | |
Засноване | 1801 |
Населення | 2196 |
Площа | 59,814 км² |
Густота населення | 36,71 осіб/км² |
Поштовий індекс | 57286 |
Телефонний код | +380 512 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°47′15″ пн. ш. 31°57′18″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
12 м |
Водойми | Бузький лиман |
Місцева влада | |
Адреса ради | 57286, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Галицинове, вул. Центральна, 1 |
Карта | |
Галицинове | |
Галицинове | |
Мапа | |
Населення становить 2196 осіб. Орган місцевого самоврядування — Галицинівська сільська рада.
Промисловість
На території села знаходиться Миколаївський глиноземний завод (МГЗ) - одне з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії.
Природа
На піщаних масивах південніше села знайдено популяції двох рослин з родини Орхідних, що занесені до Червоної книги України — плодоріжки блощичної (Anacamptis coriophora (L.) R.M. Bateman, Pridgeon et M.W.Chase) і плодоріжки болотної (Anacamptis palustris (Jacq.) R.M.Bateman, Pridgeon et M.W.Chase). Також в цій місцевості зростають такі рідкісні види, як бурачок савранський (Alyssum savranicum Andrz.) і роговик Шмальгаузена Cerastium schmalhausenii Pacz.Cerastium schmalhauseni, що занесені до Європейського червоного списку і півники солелюбні (Iris halophilla Pall.), що занесені до Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Миколаївської області.[1].
Неподалік села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Старогаліцинівська» — основне ядро популяції волошки первинноперлинної на планеті.[2]
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2056 осіб, з яких 971 чоловік та 1085 жінок.[3]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2206 осіб.[4]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 85,66 % |
російська | 13,11 % |
білоруська | 0,46 % |
вірменська | 0,32 % |
молдовська | 0,18 % |
грецька | 0,14 % |
болгарська | 0,05 % |
Примітки
- Сягровець І. П., Бойко М. Ф., Мельник Р. П., Мойсієнко І. І. Знахідки видів родини Orchidaceae у пониззі Південного Бугу // Чорноморський ботанічний журнал, Том 3, № 2. С. 67-69.
- Архівовано 22 червня 2015 у Wayback Machine. Ботанічна пам'ятка природи «Старогаліцинівська» // Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.