Гальфдан Сміливий
Гальфдан Сміливий (Hálfdan snjalli, д/н — бл. 650) — легендарний конунґ данів в Сконе.
| Гальфдан Сміливий | |
|---|---|
| Hálfdan snjalli | |
| Народився | VII століття |
| Помер | бл. 650 |
| Титул | конунґ Сконе |
| Попередник | Гаральд Старий |
| Наступник | Івар Широкі Обійми |
| Рід | Скельдунґи |
| Батько | Гаральд Старий |
| Мати | Гільда |
| Брати, сестри | Guðröðr of Scaniad |
| У шлюбі з | Моальд Діґра |
| Діти | Івар Широкі Обійми |
Родовід
Гальфдан Сміливий (помер 650), Конунґ Сконе
- Івар Широкі Обійми (650—700), Конунґ Сконе
- Ауда Багата (VIII століття), дочка Івара
- Гаральд Боєзуб, Конунґ Данії
- Гальфдан Старий, Конунґ Північної Ютландії
- Ануло або Геммінґ, Конунґи Данії
- Рорик Ютландський, Конунґ Фрисландії
- Рандвар Радбартсон, Конунґ Ґардарікі
- Сіґурд Перстень, Конунґ Ґардарікі
- Раґнар Лодброк
Життєпис
Про Гальфдана згадується в «Сазі про Гервер», «Сазі про Інґлінґів», «Сазі про Ньялу» і «Як заселялася Норвегія». Сноррі Стурлусон повідомляв, що конунґ Світйольду Інґ'яльд Підступний видав свою дочку Асу заміж за Ґудрйода, конунґа Сконе. Аса була схожа характером зі своїм батьком, відомим своєю жорстокістю, і вбила Ґудрйода, а також його брата Гальфдана Сміливого. Після загибелі Ґудрйода вона була змушена тікати назад до батька. У відповідь на вбивство батька і стрийка Івар Широкі Обійми зібрав військо атакував свейського короля в Уппсалі, де той загинув.
У «Сазі про Гервер» повідомляється, що дружиною Гальфдана (йдеться не про Гальфдана Сміливого, а про його батька Гальфдана Старого) була Гільда, дочка «готського» короля Гейдрека Вовча Шкіра, сина Ангантюра. Останній отожнюється з Онгендом, конунґом Сілленду (центральна Ютландія). Водночас готи вже не мешкали в цих областях. Можливо маються на увазі геати. Тож шлюб між данами Сконе і Ютландії або Геталанду доволі можливий. Також йомвірніше за традицією Гальфдан розділив владу з братом Ґудрьодом й також був конунґом.
Джерела
- The Saga of King Heidrek the Wise. trad. Christopher Tolkien. London: Thomas Nelson & Sons (Textos islandeses), 1960.
- La saga de Hervör et du roi Heidrekr, Berg international, 1988
- Krag, Claus Ynglingatal og Ynglingesaga- en studie i historiske kilder (1991)