Гаральд Боєзуб

Гаральд Боєзуб (давньосканд. Haraldr Hilditönn, дан. Harald Hildetand, англ. Harald Wartooth та Harold Hiltertooth; українські варіанти — Бойовий Зуб, Ікло Битви) — легендарний конунґ Данії, Швеції та Норвегії, який жив у VIII столітті та належав до роду скьйольдунґів. Згідно з «Хроніками Лайре» (дан. Lejrekrøniken), Боєзуб розширив свої володіння до Середземномор'я.

Гаральд Гільдетанд (Боєзуб)
дан. Harald Hildetand
Гаральд Гільдетанд (Боєзуб)
Гаральд Боєзуб в битві при Бравеллірі, ілюстрація Л. Фрьоліх, XIX століття.
Король Данії
Попередник: Грьорік Сіяч Перснів
Спадкоємець: Сіґурд Перстень
Сіґфред I
 
Народження: невідомо
Смерть: близько 770—775 рр.
лен Естерґьотланд
Рід: Скьйольдунґи
Батько: Грьорік Сіяч Перснів
Мати: Ауд Багата
Діти: Eysteinn Belid і Åsa Haraldsdottir of Agderd

 Медіафайли у Вікісховищі

Родовід

Боєзуб

Саксон Граматик у своїх «Діяннях данів» наводить два варіанти походження прізвиська Гаральда. Згідно з першою версією, Гаральд втратив два зуби в битві з володарем Сконе, але за деякий час чудовим чином зуби в нього виросли знову. Згідно з другою версією, в Гаральда сильно виступали вперед зуби[1].

Також Боєзуб або Ікло Битви (від давньосканд. hilditönn)[2] могло значити Хоробрий, Герой війни.

Історія
Гаральд Боєзуб в битві при Бравеллірі, ілюстрация Х. Гамільтона, 1830 р.

Батьками Гаральда вважаються Грьорік Сіяч Перснів та Ауд Багата[3][4]. Після загибелі чоловіка від рук Івара Широкі Обійми (батько Ауд та дід Гаральда) Ауд з сином вирушила на острів Готланд, а по тому — в Ґардарікі[5], де близько 710 року вийшла заміж за місцевого конунґа Радбарта[6] з роду Інґлінґів. Від цього шлюбу народився син — Рандвер, майбутній конунґ Ґардарікі (деякі дослідники приписують Рандверові заснування Альдейґьюборґа (Стара Ладога)[7]).

753 року Рандвер відіслав свого брата Гаральда (надавши йому військо) в Данію для відвоювання батьківського престолу. У результаті Гаральд став данським королем[7].

Вже в старості Гаральд загинув у міжусобній війні зі своїм племінником (сином брата Рандвера), шведським конунґом Уппсали Сіґурдом Перснем (давньосканд. Sigurðr Hringr), у легендарній битві при Броваллі (дан. Battle of Brávellir), в Естерґьотланді[8]. Цю подію точно відносять до 770–775 рр.[9].

Примітки
  1. Andersson I. Skånes historia: till Saxo och Skånelagen (датск.). — Stockholm: Norstedts, 1947. — С. 212.
  2. Ермолаев Т. Прозвища в исландских сагах
  3. Родовой перечень от Альва Старого (рос.) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.. О Форньоте и его роде (Frá Fornjóti ok hans ættmönnum).
  4. Nerman B. Det svenska rikets uppkomst (датск.). — 1925. — С. 231.
  5. Шарымов А. Раздел 1. Из допетровской истории Озерного края: VI. Жизнь варягов-русов; «эпоха Рюрика» и начало Древней Руси (рос.) // Шарымов А. М. Предыстория Санкт-Петербурга. 1703 год. — Нева, 2004. — ISBN 5-87516-044-6.
  6. Милютенко Н. «Гардская» версия происхождения Рагнара Кожаные Штаны (Сага о Скъёльдунгах) (рос.).
  7. Глава 16. Норманны и восточные славяне. VIII — середина IX вв. (рос.) // Бегунов Ю. К. История Руси: в 5 томах. — Политехника, 2007. — Т. 1.
  8. Моррис У., Леннрут Л. Мед поэзии / в пер. Чесноковой Т.. — Терра, 1998. — ISBN 5-300-01697-7. (рос.)
  9. Пчелов Е. В. Рюриковичи. Тысяча лет одного рода. — ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — ISBN 5-224-03160-5. (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.