Гальфдан Старий
Гальфдан Старий (бл. 754 — після 807) — напівлегендарний конунґ вікінгів. Відомий також як Гальфдан Фризький, у франкських хроніках — Альфдені.
Гальфдан Старий | |
---|---|
Halfdan | |
Псевдо | Гальфдан Фризький |
Народився | бл. 754 |
Помер | після 807 |
Діяльність | мандрівник-дослідник |
Титул | конунґ північної Ютландії |
Батько | Гаральд Гальфдансон |
Діти | 1 син? |
Родовід
Гальфдан Сміливий (помер 650), Конунґ Сконе
Івар Широкі Обійми (650—700), Конунґ Сконе
Ауда Багата (VIII століття), дочка Івара
Гаральд Боєзуб, Конунґ Данії
Гальфдан Старий, Конунґ Північної Ютландії
Ануло або Геммінґ, Конунґи Данії
Рорик Ютландський, Конунґ Фрисландії
Рандвар Радбартсон, Конунґ Ґардарікі
Сіґурд Перстень, Конунґ Ґардарікі
Раґнар Лодброк
Життєпис
Згідно «Саги про Іґлінґів» був сином Гаральда, конунґа північної Ютландії, та онуком Ейстейна Гальфдансона, конунґа Румеріке (протодержава в сучасній південно-східній Норвегії). захоплення норманами північної частини Ютландії є доволі природним, оскільки рух данів в цей час був спрямований до центральної і південної Ютландії. Втім є гіпотеза, що міг бути родичем конунґа Гаральда Боєзуба й таким чином належати до Скельдунґів, але щодо цього є сумніви.
Замолоду Гальфдан стає «морським конунґом», більшу частину життя ходив Балтійським морем, здійснюючи набіги. Спробував закріпитися в Альдейгьюборґу, проте невдало. Зрештою повернувся до північної Ютландії, де став конунгом.
У 782 році згідно «Анналів королівства франків» Гаральд разом з Осмундом і Ґодфредом був посланцем конунга Сіґфреда на рейхстазі в Падеброні, де вели перемовини з королем Карлом Великим. Ймовірно на той час Південна Ютландія стала союзником данів з Хедебю або визнала їх зверхність.
У 807 році поступив на службу до Карла Великого. Причини цього невідомі, але найпевніше є наслідком агресивної зовнішньої політики конунґа Ґодфреда, який міг на деякий час встановити владу в північній Ютландії. Про подальшу долю Гальфдана нічого невідомо. Разом з тим відсутні відомості, що він перейшов в християнство або отримав феод. Можливо мав якійсь землі або посаду у Фризії. Є припущення, що був живий до 812 року, але не достеменно.
Родина
Є повідомлення, що мав декілька синів. До них зараховують братів Ануло, Гаральда, Реґінфреда і Геммінґа. Ймовірно сином Геммінґа був Рорик Ютландський.
Джерела
- Peter Sawyer: «Da Danmark blev Danmark. Fra ca. år 700 til ca. 1050» (i: Olaf Olsen (red.): Gyldendal og Politikens Danmarkshistorie; bind 3; København 1988; ISBN 87-89068-01-1)
- Simon Coupland (1998), «From Poachers to Gamekeepers: Scandinavian Warlords and Carolingian Kings», Early Medieval Europe, 7(1): 88
- Poul Skaaning: Vikingestormen. Togter mod Vesteuropa 793—937; Viborg 2006; ISBN 87-7739-857-2