Ганачів

Село вперше згадується в заповіті Дмитра Васька Волчковича 5 листопада 1394 р.^{[джерело?]} — представника боярського роду Ходорівських, у якому він записав село львівським монахам-Францисканям.[1]

Директором державної школи в 1926 році в селі був Леополд Птеляк. Кількість класів : 4-й класи.

Село Ганачів було опорним пунктом поляків (підрозділів 27 Волинської дивізії АК), єврейських партизан загону Абрама Баума «Буня» та радянських партизан[2]. З інших частин Польщі та Волині було перекинуто банди Армії Крайової, для укріплення села[3]. Одним з керівників оборони села був червоний партизан Федір Приступа («Утсов»). У штаб оборони входили також капітан Йозеф Восек «Юліан», вахмістр Казімєж Войтович «Ґлоґ», поручник Павєл Ястржебський «Стража», Антоній Войтович «Дарлінґ», поручник Ян Дил «Мар'ян», Юзеф Хрущинський «Рись» та Алоїз Войтович «Юранд». У селі базувалася група лейтенанта Бориса Крутікова, колишнього «бульбівця», із розвідувально-диверсійного загону Дмітрія Медведєва[4].

Діяльність польських підпільників була спрямована не лише проти німців, але й проти місцевих українців. Так українське підпілля у кінці 1943 року повідомляло:

При кінці грудня переїздили три молоді українці через село польських колоністів Ханачівку (Перемишлянщина). На них напали місцеві поляки і піддали їх жахливим тортурам. Між іншим зловленим вбивали цвяхи у п'яти при допитах. Напівживих відставили польські бандити в руки німців, заявляючи, що це українські самостійники-повстанці. Німці арештованих розстріляли[5].

В повідомленні українського підпілля за березень 1944 року йдеться про побудову поляками укріплень у селі і про подальшу активізацію антиукраїнських дій:

Через Ганачів ніхто з українців не відважується переходити ані переїздити, бо зараз поляки ловлять і вбивають в лісі. Мешканці Ганачівки, які зараз перебувають у лісі, повідомили свої родини в Станимирі, щоб береглися, бо в Ганачеві є 300 польських партизанів, які плянують наступ на Станимир[6].

Командування Української повстанської армії вирішило провести акцію у відповідь. У вечері 2 лютого вояки сотні «Сіроманці» атакували польські війська у селі[7]. Поляки стверджують, що наступ проводили від 300 до 1 000 повстанців. У хроніці сотні «Сіроманці» зазначено про участь в атаці цього відділу спільно із однією чотою сотні «Орли». Тобто разом мало бути не більше 250 вояків[8]. Атака тривала до півночі, УПА захопила частину села і згодом відступила. Втрати серед оборонців були значними — від 58 до 85 осіб вбито, близько 100 поранено.

10 квітня 1944 року Ганачів зазнав ще одної атаки УПА[7][9].

Після атак УПА село Ганачів залишили основні сили поляків та місцевих поляків. В обороні села залишилось від 150-200 вояків АК під командуванням Яна Антонова «Майка». 2 травня 1944 року військами СС, у рамках боротьби з партизанами, знищили польських захисників села[10][11].

• Костел Марії Маґдалени, консекрований 1803 року
• Каплиця

• Hanaczów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 24. (пол.).— S. 42. (пол.)