Ганс Лангсдорф

Під впливом сусідів, Лангсдорф вступив до Військово-морську академію в Кілі всупереч волі своїх батьків в 1912 році.

Під час Першої світової війни, вже лейтенант Лангсдорф отримав Залізний хрест 2-го класу в битві при Ютландії в 1916 році, а потім працював на тральщику всю решту війни. Він отримав Залізний хрест 1-го класу протягом решти періоду війни, але точна дата невідома.

У жовтні 1925 року, Лангсдорф був відправлений до міністерства оборони в Берліні для координації відносин між флотом і армією. У 1927 році він був відправлений командувати флотилією торпедних катерів, а в квітні 1930 року він був підвищений до звання капітан-лейтенанта. У 1931 році він був відкликаний до Берліна, а його організаторські здібності стали відомі і отримали належну оцінку.

Після приходу до влади нацистів, в 1934 році Лангсдорф просив залишити його на військовій службі, але замість цього його призначили в Міністерство внутрішніх справ.

У 1936 і 1937 році, служив на борту нового крейсера «Адмірал Граф Шпее» в складі команди адмірала Бахена. Лангсдорф взяв участь в німецькій підтримки націоналістичних заворушень під час громадянської війни в Іспанії. З 1 січня 1937 року, Лангсдорф був підвищений до капітана. Він отримав командування над крейсером «Адмірал Граф Шпее» в жовтні 1938 року.

21 серпня 1939 року, «Адмірал Граф Шпее» покинув порт з наказом знищувати ворожі торгові судна в Південній Атлантиці після початку Другої світової війни. 20 вересня 1939 року, «Адмірал граф Шпее» вийшов в море для виконання наказів. Протягом наступних 10 тижнів, Лангсдорф діяв надзвичайно успішно, потопивши дев'ять британських торгових суден, загальною водотоннажністю понад 50 000 тонн. Лангсдорф приєднався до Гаазької конвенції і уникав вбивати полонених моряків, а його гуманне поводження до офіцерів знищених судів викликало повагу.

Невдачі почалися, коли Лангсдорф, який вибігши вранці 13 грудня 1939 року, отримав повідомлення від дозорних про наближення британського крейсера і двох есмінців. «Адмірал Граф Шпее» зменшив швидкість. Після, коли Лангсдорф повів свій корабель назустріч ворожим кораблям стало очевидно, що есмінці були насправді двома легкими крейсерами («Аякс» і «Ахіллес») на додаток до важкого крейсера «Ексетер». Морські аналітики стверджують, що Лангсдорф зробив тактичну помилку. Його корабель мав вогневу перевагу — 11-дюймові (280 мм) гармати, які були потужнішими за гармати британських кораблів: 8 дюймові (200 мм) на «Ексетері» і «Аяксі», і 6 дюймові (150 мм) на «Ахіллесі». До того ж, «Ексетер» був сильно пошкоджений і змушений був піти протягом півгодини після початку бою. Але він послав 8-дюймовий снаряд в німецький військовий корабель, який вигравав бій. Цей снаряд знищив парові котли, необхідні для роботи паливної системи очищення судна. Лангсдорфу повідомили, що у нього залишилось 16 годин, поки могли працювати парові котли, без надії на заміну або ремонт системи у відкритому морі. Коли «Адмірал Граф Шпее» потрапив в діапазон ворожих крейсерів, по ньому відкрили вогонь. Одночасно, німецький і британський командири вирішив перервати бій, і Лангсдорф взяв курс до нейтрального порту Монтевідео в Уругваї, щоб зробити ремонт.

Уругвайська влада не дотрималась міжнародних договорів і надала замість звичайних 72 годин 24 години, необхідних, щоб «Адмірал Граф Шпее» покинув порт до 20:00 17 грудня 1939 року, або його екіпаж повинен бути інтернований. Лангсдорф надіслав запит до Берліна, і було дано вказівку, що корабель не має бути інтернований в Уругваї (який мав добрі стосунки з Великою Британією), і не повинен потрапити в руки ворога, але не була дана директива про те, які дії слід зробити. Лангсдорф вважав, що він може спробувати переправити судно в дружній Буенос-Айрес нейтральної Аргентини, хоча вважалося, що канал не був досить глибокий для корабля, або він міг вивести корабель у море, щоб битися з британськими кораблями знову (хоча британська пропаганда і намагалась переконати німецьких моряків, що великі британські сили вже чатували на них, але фактично вони могли прибути тільки протягом п'яти днів), або ж він міг би затопити корабель. Так, чи інакше, після того, як була досягнута межа уругвайських територіальних вод, їх зупинили, екіпаж був знятий з крейсера аргентинськими баржами. Незабаром після цього були закладені заряди, і «Адмірал Граф Шпее» був підірваний. Він осів у неглибокій воді (сьогодні він лежить в шарі бруду і мулу на 7-8 метрів в воді, в залежності від рівня припливу).

Похорон капітана Лангсдорфа

Лангсдорф був доставлений в Морський готель в Буенос-Айресі, де він писав листи своїй родині і командуванню. Ось, що він написав 19 грудня 1939 рік: «Тепер я можу довести тільки своєю смертю, що заради боротьби з ворогами Третього рейху, за честь прапора я готовий померти. Я один несу відповідальність за затоплення панцирного корабля „Адмірал Граф Шпеє“. Я щасливий заплатити своїм життям за свою честь і за честь прапора. Я зустрінуся віч-на-віч зі своєю смертю, з твердою вірою в майбутнє нації і мого фюрера.»

Він ліг, перетворившись на прапор крейсера «Адмірал Граф Шпеє» і застрелився, запобігаючи будь-які звинувачення в тому, що він уникнув подальших дій через боягузтво. Іншим мотивом було бажання Лангсдорф, піти на дно разом з «Графом Шпеє». Він говорив, що через дії команди, які переконали його, що капітан все ще необхідний для отримання членами команди амністії. Однак доля екіпажу корабля була вирішена. Лангсдорф наклав на себе руки, обернувшись в прапор як символічний акт смерті разом зі своїм кораблем.

Похований в німецькій секції кладовища Ла-Чакаріта в Буенос-Айресі, Аргентина, і був удостоєний честі обома сторонами за хоробрість і відвагу в бою.

• Залізний хрест 2-го (1916) і 1-го класу
• Ганзейський хрест (Гамбург)

• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Командор ордена Медауйя (Іспанське Марокко)