Гаплогрупа I2

Гаплогру́па I2, або за загальною номенклатурою I-M438 є гаплогрупою людської ДНК Y-хромосоми, разом з гаплогрупою I1 є головною галуззю гаплогрупи I-M170 (гаплогрупа І). Гаплогрупа I2 є другою гаплогрупою за частотою 22,0 % (132/601)[1] серед чоловіків-українців після «слов'янської» або «арійської» гаплогрупи R1a. Сформована 27500 років тому з загальним предком 21800 років тому.[2]

Найбільшої частоти у 50% чоловіків та більше сягає на Балканах у Динарах, де найвищі чоловіки у світі зі зростом у середньому 185,6 см[3].

Головними галузями гаплогрупи I-M438 є I-L460 та I-L1251.

Базальна (початкова) гаплогрупа M438 має зразки серед чоловіків Криту та Сицилії.

Походження та історія

Гаплогрупа IJ поширилися у Європу приблизно 35000 років тому. Гаплогрупа I бере свій початок саме в Європі від мігрантів гаплогрупи IJ. Вона є найдавнішою серед основних гаплогруп у Європі.

Дослідження стародавньої ДНК оріньяцької культури (45000-28000 років тому) належать до гаплогруп CT, C1a, C1b, F та I.

Гаплогрупа I2 (M438/P215/S31) вважається, що з'явилася у пізню давньокам'яну добу під час останнього зледеніння приблизно 27500-21500 років тому. Точного місця народження гаплогрупи I2 невідомо, тому що перші європейці були кочовими мисливцями та збирачами.

Найдавніший скелет чоловіка з гаплогрупою I2 знайдено у швейцарському Grotte du Bichon, що датовано 13500 роками тому та відноситься до азильської культури[4]. Його матерня гаплогрупа була U5b1h.

У жовнтні 2016 року було протестовано 15 зразків з середньокам'яної доби. Один зразок з Іспанії відноситься до C1a2, один у Німеччині до гаплогрупи F, 2 у Франції — до гаплогрупи I*, 6 у Люксембурзі та Швеції — до гаплогрупи I2 (у тому числі до гаплогруп P37.2, L672, M423 та PF3827). Материнські гаплогрупи до яких вони належали були U2e, U4, U5a1, U5a2 та U5b. Чотири зразка з Росії відносяться до Y-гаплогруп: 1 до J*, 2 до R1a1 та 1 до R1b1a. Це вказує на різноманітність гаплогруп у середньокам'яній Європі. Тепер гаплогрупи C1a2, F, I*, J* надзвичайно рідкісні. Проте гаплогрупа I-P37.2 (I2a1) за часів новокам'яної доби надзвичайно поширилися.

Неолітична асиміляція гаплогрупи I2 близькосхідними хліборобами G2a

За нової кам'яної доби хлібороби-переселенці у Європу асимілювали до себе майже усі давні лінії середньокам'яної доби. За ранньої новокам'яної доби 8500 років тому у північно-західній Туреччині гаплогрупа I2c (L596) була вже присутня. За дослідженнями 2014—2016 років серед скелетів новокам'яної доби у Європі 16 % з 69 зразків належали до гаплогрупи I2a (L460/PF3647/S238). I2a є другою за чисельністю новокам'яною європейською гаплогрупою після гаплогрупи хліборобів-переселенців з Анатолії G2a.

Історія гаплогрупи I2a1 (P37)

Гаплогрупа I2a1-P37 особливо розквітла за доби Старчево-Кереш-Криської культури (6000-4500 до Р. Х.) у південно-східній Європі, де вона дотепер залишається основної чоловічою гаплогрупою. Саме ця гаплогрупа I2a1 складає 96 % усіх українців-носіїв гаплогрупи I2.

I2a1 також з'явилася у Західному Середземномор'ї завдяки культура кардіальної кераміки (5000-1500 до Р. Х.). Серед сучасного населення Західного Середземномор'я сардинці та баски є народами з найбільшим відсотком нащадків цієї культури з гаплогрупою I2a1.

Також було виявлено зразки гаплогрупи I2a1 мідної доби:

  • на півночі Італії зразок I2a1a1, що належить культурі ремеделло,
  • в Угорщині зразок I2a1, що належить культурі Ватя (Vatya culture).

Історія гаплогрупи I2a2 (M436)

Тільки один зразок I2a2 (M436) був знайдений серед ранніх та середніх новокам'яних зразків, а саме M223 з Іспанії. За мідної та бронзової діб виявлено зразки гаплогрупи I2a2:

  • у Іспанії один зразок I2a2 (M436), два — I2a2a (M223) та один I2a2a1 (CTS616),
  • на півдні Росії один зразок I2a2a1b1b2 (S12195), що належить ямній культурі,
  • в Угорщині один зразок I2a2a1 (CTS9183) та один I2a2a1a2a (L229) що належить культурі Ватя (Vatya culture),
  • у Німеччині шість зразків I2a2b (L38), що належать унетицькій та полів поховальних урн культурам.

Історія I2c (L596)

За ранньої новокам'яної доби 8500 років тому у північно-західній Туреччині гаплогрупа I2c (L596) була вже присутня. Вона попала у Європу разом з хліборобами-переселенцями гаплогрупи G2a.

Виявлено зразок I2c2 (PF3827) вже мідної доби у Німеччині, що належить носію унетицької культури.

Географічне та етнічне поширення

Гаплогрупа I2 має центр поширення у південно-східній Європі, а саме у Динарських Альпах.

Босняки мають 55 % носіїв гаплогрупи I2, хорвати 41,8 %, мешканці острову Сардинія — 39,5 %, македонці 38,9 %, серби 33 %, чорногорці 31 %, українці 21,4 %, болгари 20,7 %, греки 18,3 %, угорці 18,1 %, румуни 17,5 %, молдавани 16,7 %, білоруси 16,0 %, словаки та чехи тотожні 13,3 %, німці-швейцарці 11,9 %, поляки 9,9 %, словенці 7,5 %, німці 7,2 %, австрійці 5,1 %, литовці 3,4 %.

Зовнішня структура

Гаплогрупа I2, разом з гаплогрупою I1 є частиною гаплогрупи I (M170), так званої «стародавньої європейської». Її попередницею є гаплогрупа IJ (M429) у межах якої вона споріднена з «семітською» гаплогрупою J. Гаплогрупа IJ є частиною гаплогрупи IJK (M522|M523) у межах якої вона Гаплогрупа I2 споріднена з усім поза-африканським чоловічим населенням.

  • IJK (M522|M523)
    • IJ (M429/P125)
      • I (M170)
        • I1 (M253)
        • I2 (M438)
      • J (M304)
    • K (M9)

Внутрішня структура
  • I2 (M438)
    • L460
      • M436
        • M223
          • CTS616
            • CTS10057
              • Z161
              • L701
            • Y3721
              • M284
              • Y3670
          • Y6098
            • S23680
            • Y6099
        • Y10705
          • L38
      • P37 — переважно східноєвропейська гаплогрупа
        • M423
          • Y3104
            • L621 — у південно-східній Європі, найбільша концетрація серед босняків, хорватів, на північному сході Румунії та у Молдові; приналежність до південних слов'ян, румун, угорців та українців пояснюється поширенням цієї гаплогрупи ще до слов'янської експансії у добу кукутені-трипільської культури,
        • CTS595
          • L158 — до гаплогрупи відноситься приблизно 40 % сардинців, до 10 % у деяких районах Піренеїв, та 1.2 % (3 з 257) чехів,
          • S21825
    • L596
      • Y16419
      • S6635

I-L460

L460 (I2a) сформувався 21800 років тому. Загальний предок жив 21100 років тому.

Також відносяться 5 снипів.

Найближче розгалуження дерева I-L460:

  • L460
    • M436
      • M223
        • CTS616
        • Y6098
      • Y10705
        • L38
    • P37 — переважно східноєвропейська гаплогрупа
      • M423
        • Y3104
      • CTS595
        • L158 — до гаплогрупи відноситься приблизно 40 % сардинців, до 10 % у деяких районах Піренеїв, та 1.2 % (3 з 257) чехів,
        • S21825

I-M423

M423 (I2a1b) сформувався 18500 років тому. Загальний предок жив 13500 років тому.

Також відносяться 45 снипів.

Найближче розгалуження дерева I-M423:

  • M423
    • Y3104
      • L621
        • CTS10936
          • CTS4002
            • CTS10228
            • FGC20479

I-M223

M223 (I2a2a) сформувався 17400 років тому. Загальний предок жив 12100 років тому.

Також відносяться 69 снипів.

Найближче розгалуження дерева I-M223:

  • M223
    • CTS616
      • CTS10057
        • Z161
        • L701
      • Y3721
        • M284
        • Y3670
    • Y6098
      • S23680
      • Y6099

I-L596

L596 (I2c) сформувався 21800 років тому. Загальний предок жив 15200 років тому.

Також відносяться 61 снипів.

Найближче розгалуження дерева I-L596:

  • L596
    • Y16419
      • Y16418
      • A1143
      • BY2807
      • BY2818
      • BY3335
    • S6635

I2 серед українців

За даними трьох груп Familytree DNA[5][6][7], де сконцентровані українці, носіями I2 (M438) є 132 з 601, тобто 22,0 %.

З 132 носіїв гаплогрупи I2 серед українців належать до:

  • I-M423 (I2a1b) 123 українських чоловіків або 93,2 %,
  • I-M223 (I2a2a) 6 чоловіків або 4,5 %,
  • I-L596 (I2c) 2 чоловіка або 1,5 %.

Відомі носії
  • За дослідженням проведеним у фільмі «ДНК - портрет нації» відомий український співак Олександр Пономарьов є носієм гаплогрупа I2.
  • Відомий християнський німецький реформатор Мартин Лютер (1483—1546) належав до L147.2 (CTS5966, CTS10228)
  • Міклош Горті (1868—1957), регент Угорського королівства у 1920-44 роках належав до I2a1b3a (L147.2).
  • Джеймс Монро (1758—1831), один з батьків-засновників ЗДА, 5-ий президент ЗДА у 1817—1825 роках, шотландець клану Мунро, належав до I2-Y12073.
  • Американський бізнесмен у галузі інформаційних технологій, засновник корпорації Майкрософ, найбагатша людина світу Білл Гейтс належить до I2-Y3684 (Y3713).
  • Наполеон ІІІ (1808—1873) французький президент у 1848—1852 роках й французький імператор у 1852—1870 роках належав до I2a2a-CTS6433,
  • Ендрю Джонсон (1808—1875), 17-ий президент ЗДА у 1865-69 роках належав до I2a2a (former I2b1)
  • американський актор Чак Норріс належить до I2a2a-Z79 (підгалузь Z161),
  • американський письменник жахів Стівен Кінг належить до I2a2a-Y7272 (підгалузі Z161 та S2364)
  • російський військовик, грузинський князь Павло Ціціанов (1754—1806) з роду Ціціашвілі належав до I2c2b2,
  • американський співак Елвіс Преслі (1935—1977) належав до рідкісної гаплогрупи I2c1a2a1a1a (F2044).
  • Пономарьов
  • Лютер
  • Тіціанов
  • Джонсон
  • Горті
  • Престли
  • Гейтс
  • Норріс

Джерела

Примітки
  1. https://www.familytreedna.com/groups/ukrainian-dna/about
  2. https://www.yfull.com/tree/IJK/
  3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16168365
  4. https://www.nature.com/articles/ncomms9912
  5. https://www.familytreedna.com/groups/ukrainian-dna/dna-results
  6. https://www.familytreedna.com/groups/ukraine/dna-results
  7. https://www.familytreedna.com/groups/russiadna/dna-results
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.