Гаспар де Проні

Гаспа́р Клер Франсуа́ Марі Ріш (фр. Gaspard Clair François Marie Riche de Prony; 22 липня 1755, Шамле — 29 липня 1839, Аньєр-сюр-Сен)[5] — французький математик та інженер-гідравлік.

Гаспар де Проні
фр. Gaspard de Prony
Ім'я при народженні	фр. Gaspard-Clair-François-Marie Riche de Prony
Народився	22 липня 1755(1755-07-22)[1][2][…] Шамле
Помер	29 липня 1839(1839-07-29)[2][3][…] (84 роки) Аньєр-сюр-Сен
Поховання	Пер-Лашез :
Країна	Франція
Діяльність	математик, винахідник, фізик, політик, музикознавець, професор, інженер
Alma mater	Національна школа мостів і доріг
Галузь	математика, гідравліка
Заклад	Національна школа мостів та доріг[4] і Політехнічна школа
Посада	член Палати перівd
Звання	член Французької академії наук, член Шведської королівської академії наук (1810)
Членство	Паризьке філоматичне товариствоd, Французька академія наук, Королівське товариство Единбурга[4], Шведська королівська академія наук, Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Bureau des longitudes і Баварська академія наук
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах  Гаспар де Проні у Вікісховищі

Закінчив Національну школу мостів і доріг (1780), після чого деякий час працював у галузі будівництва, залишивши чимало свідчень свого інженерного мистецтва. З 1792 року керував випуском найкращої на той момент збірки десяткових логарифмічних і тригонометричних таблиць, до якого залучив таких видатних математиків, як Адрієн-Марі Лежандр і Лазар Карно.

З 1795 по 1815 роки був професором Політехнічної школи. У 1805–1812 роки багато працював в галузі гідротехніки. Автор монографії «Гідравлічна архітектура» (1790–1796). Це перший курс механіки, у якому було застосовано координатну систему. Великим впливом користувався також багатотомний збірник його лекцій з математики та інженерної справи в Політехнічній школі. Низку робіт присвятив проблемам гідравліки. Отримав емпіричним шляхом історично важливу формулу, що застосовувалась для розрахунків втрат напору на тертя при русі рідин по трубах, що носить його ім'я — формула Проні.

Він також створив метод перетворення синусоїдальних і експоненціальних кривих в системи лінійних рівнянь. Викладки Проні широко використовуються в цифровій обробці сигналів (метод Проні) і в моделюванні нелінійних матеріалів методом кінцевих елементів.

Він є автором низки винаходів, в тому числі динамометричного приладу («гальмо Проні»). Працював також над створенням метричної системи мір і ваг.

Проні був членом, а пізніше, президентом Французької академії наук. Він також був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук у 1810 році. Ім'я барона Гаспара де Проні входить у список 72 імен на Ейфелевій вежі.