Гвинтівка Бердана

Механізм затвору

Довжина гвинтівки — без багнета 53 дюйми (130 см), з багнетом 73 дюйми. Вага гвинтівки з багнетом 11 фунтів 36 зол., без багнета — 10 фунтів 36 зол. (4,230 кг). Для гвардійських частин гвинтівка мала замість багнета тесак. Довжина гвинтівки з тесаком 73,5 дюйма, вага з тесаком 12 фунтів (4,920 кг). На відміну від багнета, зразка 1868 року, багнет гвинтівки 1870 р. розташований не під стволом, а праворуч ствола. Затвор ковзає, замикання досягається за допомогою повертання затвора на 1/8 окружності, при цьому гребінь затвора впирається в задню стінку вікна ствольної коробки. При натисканні на відбивач затвор виймається з коробки. Коли курок на запобіжному зводі, затвор не може бути відкритий. Курок зводиться на бойовий взвод при закриванні затвора. Викидач з довгою спіральною латунною пружиною. Для недопущення пострілу при не цілком закритому затворі ударник в передній частині має призму, яка входить у відповідний виріз на тильній частині личинки при довернутому вправо затворі. Ложа спочатку виготовлялася з горіха, потім з берези. Приціл постійний — на 200 кроків. Цівка скріплена зі стволом двома розсувними кільцями на гвинтах. Загалом рушницю по тому часу було сконструйовано добре і досить вдало, якщо брати до уваги короткочасність розробки та поспішність прийняття зразка на озброєння[1].

Для озброєння драгунських частин розроблено драгунський варіант гвинтівки, прийнятий на озброєння у 1871 році. Затвор тієї ж системи Бердана, з тією лише відмінністю, що в ствольній коробці в лівій її стінці, поставлений запобіжник, який оберігає затвор від випадіння при сильних струсах зброї, що нерідко бувало з кавалерійськими рушницями. Калібр ствола той самий (4,2 лінії), але ствол коротше, довжина його 28,35 дюйма (70 см); число, форма і крутизна нарізів — такі ж, як в піхотній гвинтівці. Приціл підйомний ступінчастий такої ж конструкції, як і піхотний, але зменшених розмірів, з розподілами до 1500 кроків; постійний на 200 кроків. Багнетового цілика немає на стволі, основу мушки служить одночасно багнетовим цілком. Багнет трохи вкорочений, розташовується праворуч ствола. Ложа горіхова або березова, в прикладі і цівці прорізані щілини для ременя; краї щілин оправлено залізом. Цівка з'єднана зі стволом двома вузькими й легкими залізними кільцями. Кільця утримуються на своїх місцях сталевими пружинами, врізаними в дерево ложі. Шомпол сталевий угвинчений в шомпольний упор — такий же, як і в піхотній гвинтівці. Довжина без багнета 48,5 дюйма (121 см), з багнетом 68,25 дюйма, вага гвинтівки без багнета 8 фунтів 75 зол. (3,5 кг), з багнетом 9 фунтів 60 зол. (3,8 кг). Переозброєння гвинтівками Бердана зразка 1870 року Росія дещо наблизилася до озброєння передових європейських держав, але поки було закінчено в Росії переозброєння берданками, на Заході вже почали переозброюватися магазинними багатозарядними рушницями. У Європі перше магазинну військову рушницю було введено в Швейцарії в 1869 році (система Веттерлі). Магазинні рушниці Генрі-Вінчестера були в турецькій кавалерії під час війни 1877—1878 рр. Російська гвинтівка Бердана була останньою однозарядною російською рушницею, яка служила до 1890-х років, тобто до нового переозброєння[1].