Королівство Чорногорія

Історія Чорногорії
	Історія Чорногорії
	Доісторичний час
	Іллірія
	Іллірик
	Далмація
	Превалітанія
	Дукля
	Князівство Зета
	Албанія Венетська
	Санджак Чорногорія
	Князь-єпископство
	Князівство Чорногорія
	Королівство Чорногорія
	Зетська бановина
	Королівство Чорногорія
	Соціалістична Республіка Чорногорія
	СФРЮ
	Республіка Чорногорія
	Сербія і Чорногорія
	Чорногорія
	Портал «Чорногорія»;

	Краљевина Црна Гора; Kraljevina Crna Gora ; Королівство Чорногорія
Прапор	Герб
	Гімн; To Our Beautiful Montenegro (державний); There, o'er There! (національний)
	Розташування ЧорногоріїКоролівство Чорногорія в 1913
Столиця	Цетинє
Столиця в екзилі	Бордо, Ньої-сюр-Сен
Мови	сербська
Релігії	Сербська православна церква
Форма правління	Конституційна монархія
	Король¹
- 1910-1918	Никола I
	Prime minister
- 1910-1912 (перший)	Лазар Томанович
- 1917-1918 (останній)	Евгеніє Попович
Законодавчий орган	Чорногорська Національна Асамблея
Історичний період	Перша Світова війна
- 50-річчя царювання монарха	28 серпня 1910
- Лондонський мирний договір (кінець Першої Балканської війни)	30 травня 1913
- Капітуляція Австро-Угорщини	16 січня 1916
- Об'єднання з Сербією	28 листопада, 1918
	Площа
- 1910	9475 км2
- 1912	14 442 км2
	Населення
- 1911	220 000 л.
- 1914	500 000 осіб
Валюта	Чорногорський перпер
	¹фактично не було парламентської демократії, оскільки Конституція гарантувала абсолютну владу монарха
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Королівство Чорногорія

Королівство Чорногорія (серб. Краљевина Црна Гора, Kraljevina Crna Gora) — історична держава у Південно-Східній Європі.

Історія

Проголошення Чорногорського королівства, Цетинє, 28 серпня 1910

Королівство Чорногорія було проголошено 28 серпня 1910, в місті Цетинє князем Чорногорії Миколою I Петровичем, який прийняв при цьому титул короля Чорногорії Миколи I.

Балканська війна 1912–1913 років була відзначена активними діями короля, але також і стала однією з причин майбутнього падіння королівства. Так, Чорногорія зробила ряд територіальних придбань, зокрема за рахунок Санджаку заселеного сербами 30 травня 1913. Входження до складу Чорногорії значної території, населення якої жодним чином не підтримувало нових господарів, стало серйозним кроком до кризи.

До того ж, Великі Держави зажадали віддати місто Шкодер Албанії, яка нещодавно здобула незалежність, при тому, що втрати Чорногорії під час захоплення міста у Османської імперії склали близько 10,000 чоловік.

Під час Першої світової війни (1914–1918) Чорногорія була союзником Антанти. З 15 січня 1916 по жовтень 1918 країна була окупована Австро-Угорщиною.

20 липня 1917, відповідно до Декларації Корфу, було оголошено злиття Чорногорії з Сербією. 26 листопада 1918 Чорногорія офіційно увійшла до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців. Ті, хто не погодився з цим, зокрема — прихильники усунутого короля Миколи, продовжували протягом декількох років партизанський опір.

Прапор Королівського суду Чорногорії

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.