Гельмут Вік

Гельмут Пауль Еміл Вік (нім. Helmut Paul Emil Wick; нар. 1 серпня 1915, Мангайм пом. 28 листопада 1940, Ла-Манш) — німецький льотчик-ас, майор люфтваффе. Кавалер Лицарського Хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Гельмут Пауль Еміль Вік
нім. Helmut Paul Emil Wick
Ім'я при народженні Helmut Wick
Народження 5 серпня 1915(1915-08-05)
Мангайм
Смерть 28 листопада 1940(1940-11-28) (25 років)
Ла-Манш
загиблий у бою
Країна  Веймарська республіка
 Третій Рейх
Приналежність  Вермахт
Вид збройних сил  Люфтваффе
Рід військ винищувальна авіація
Роки служби 19361940
Член СА
Звання майор
Формування Jagdgeschwader 53
Jagdgeschwader 2
Jagdgeschwader 133
Командування Jagdgeschwader 2
Війни / битви Друга світова війна Західний фронт * Французька кампанія (1940) * Битва за Британію
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний Кубок Люфтваффе
Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
 Гельмут Вік у Вікісховищі

Біографія

З 22 червня 1940 року — командир 3-ї ескадрильї, з 7 вересня 1940 року — 1-ї групи 2-ї винищувальної ескадри «Ріхтгофен», з 19 жовтня 1940 року — командир ескадри. 28 листопада 1940 року його літак Messerschmitt Bf 109 Е-4 був збитий британським винищувачем Supermarine Spitfire. Вік катапультувався, але його тіло не було знайдено і він вважається зниклим безвісти.

Всього за час бойових дій Вік здійснив 168 бойових вильотів і збив 56 ворожих літаків.

Сім'я

Був одружений, мав двох дітей.

Нагороди

  • Нагрудний знак пілота
  • Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
  • Залізний хрест
    • 2-го класу (21 грудня 1939)
    • 1-го класу (6 червня 1940)
  • Почесний Кубок Люфтваффе — за 50 перемог.
  • Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
  • Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
    • Лицарський хрест (27 серпня 1940)
    • Дубове листя (№4; 9 жовтня 1940) — другий кавалер у люфтваффе.
  • 5 разів відзначений у Вермахтберіхт
    • «Винищувальна ескадра "Ріхтгофен" здобула у вчорашніх повітряних боях 250-ту перемогу. Обер-лейтенант Вік здобув 19-у і 20-ту повітряні перемоги.» (26 серпня 1940)
    • «Гауптман Вік сьогодні збив 5 винищувачів, здобувши свою 41-шу перемогу.» (6 жовтня 1940)
    • «Майор Вік одержав 48-53 перемоги протягом 6-7 листопада, збивши 6 ворожих літаків.» (8 листопада 1940)
    • «Винищувальна ескадра "Барон фон Ріхтгофен" під командуванням майора Віка здобула 500-ту повітряну перемогу.» (16 листопада 1940)
    • «Командир винищувальної ескадри "Ріхтгофен" майор Вік не повернувся з бойового вильоту після здобуття 56-ї повітряної перемоги. Таким чином, німецькі ВПС втратили одного із своїх найхоробріших і найуспішніших льотчиків винищувачів. Майор Вік, який за героїчну участь в боротьбі за майбутнє німецького народу був удостоєний дубового листя до Лицарського хреста залізного хреста, служитиме прикладом для німецького народу і особливо для німецької молоді.» (4 грудня 1940)

Див. також

Література

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.74—75 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Helmut Wick – Das Leben eines Fliegerhelden, Herausgegeben von der Luftwaffen-Illustrierten „Der Adler“, 1943 (einige Bilder)
  • Helmut Nowarra: Helmut Wick in: „Der Landser“, Band 1047 (Bestellmöglichkeit)
  • Josef Grabler / Anton F. Schimmelpfennig: Helmut Wick – Als Jagdflieger gegen die RAF, SKETEC-VERLAG GmbH, ISBN 9783980338899 (Bestellmöglichkeit des E-Buches)
  • Herbert Ringlstetter:
    • Major Helmut Wick – Kommodore Jagdgeschwader Richthofen Nr. 2, Motorbuch-Verlag, ISBN 978-3613020733
    • Helmut Wick – An Illustrated Biography Of The Luftwaffe Ace And Commander Of Jagdgeschwader 2 During The Battle Of Britain, Schiffer Pub Ltd., ISBN 978-0764322174 (englischsprachig)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.